Співбесіди з кандидатами на посади членів ВККС: текстова трансляція, день сьомий

Вища рада правосуддя 11 травня 2023 року продовжує співбесіди з кандидатами на 16 посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Співбесіди з кандидати на посади членів ВККС триватимуть до 12 травня.

Як вже проходили співбесіди з 24 кандидатами на посади членів ВККС 2-10 травня, можна дізнатись з текстової трансляції «Судово-юридичної газети» за посиланнями:

2 травня

3 травня

4 травня

5 травня

8 травня  

10 травня  

11 травня співбесіди проходять наступні кандидати:

ДЖЕПА Юлія Артурівна – суддя Господарського суду Сумської області

ІГНАТОВ Роман Миколайович – суддя Київського апеляційного суду

КИДИСЮК Роман Анатолійович – суддя Господарського суду Львівської області

КОЛІУШ Олег Леонідович – суддя Вищого антикорупційного суду

18:00 Сьомий день співбесід з кандидатами на посади членів ВККС завершився.

17:45 Останній на сьогодні кандидат - КОЛІУШ Олег Леонідович, суддя Вищого антикорупційного суду. Доповідач – член ВРП Юлія Бокова.

Кандидат має досвід роботи юрисконсультом, адвокатом. У 2012-2015 роках – суддя Ленінського райсуду м. Луганська. З 2015 по 2019 роки – суддя Автозаводського районного суду м. Кременчук. Кандидат юридичних наук (адміністративне право та процес).

Олег Коліуш також є кандидатом на посаду члена ВРП по квоті Президента.

Суддя є добровольцем батальйону ДФТГ № 6, який розташований у місті Києві, під назвою «Мрія».

До того, як стати суддею, Олег Коліуш був членом партії «Батьківщина», однак покинув цю партію, оскільки не знайшов спільної мови з її керівництвом. «Були обіцянки вирішити проблеми людей, які до нас зверталися, одна зроблено нічого не було», - розповів кандидат під час співбесіди з ВРП.

В провадженні судді наразі перебуває 9 справ (справи ще 2015, 2016 років, які у 2019 році були передані з інших судів і розгляд яких було розпочато спочатку), також Олег Коліуш є слідчим суддею.

Новому складу ВККС, на думку кандидата, потрібно починати роботу з процедури «злагодження колективу» на своєрідних стратегічних сесіях, оскільки склад ВККС буде дуже різноманітним. Під час «злагодження» буде потрібно вирішити, яку процедуру відновлювати спочатку – завершувати кваліфікаційне оцінювання суддів чи проводити добір на посади суддів.

Також, буде потрібно з’ясувати спроможність Секретаріату ВККС здійснювати свої повноваження та спробувати вирішити фінансові потреби Комісії.

Крім того, новий склад ВККС має розробити та затвердити єдині критерії доброчесності як суддів, так і кандидатів на посади суддів.

Для перевірки практичних завдань необхідно запровадити аутсорсінг, тобто дозволити перевіряти практичні завдання, наприклад, суддям у відставці.  

Також, структуру та суть практичних завдань можна змінити.

Потрібно модернізувати процедуру психологічного оцінювання суддів.

Строки підготовки суддів можна скоротити, однак потрібно запровадити кураторство над молодими суддями.  

«Краще обирати доброчесних суддів зараз, ніж потім розглядати їх кримінальні справи», - пояснив мотиви своєї участі у конкурсі на посаду члена ВККС Олег Коліуш.

Кандидат розповів, що якщо не буде згоден з іншими членами ВККС, то складе окрему думку.

Своїм недоліком у певній мірі Олег Коліуш вважає, що не може стриматись, коли бачить несправедливість. Плюси кандидата – стійкість к стресам, витривалість.   

Хобі кандидата – полювання та читання. Зараз він читає устави ЗСУ, оскільки навчається на військовій кафедрі для отримання військової освіти.

Дружина кандидата, також є суддею. У березні 2022 року вона виїхала за кордон і досі знаходиться за межами України. Повноважень судді вона наразі немає, оскільки закінчився п’ятирічний строк повноважень.

У 2022 році Олег Коліуш три рази виїжджав за кордон - два рази відвідував сім’ю, один раз їздив на конференцію.

На думку кандидата, громадськість менше критикує ВАКС у порівнянні зі звичайними судами в силу непоганої якості роботи ВАКС, наявності довіри людей до ВАКС, а також якісній побудові комунікацій суду зі ЗМІ.   

Чимала кількість питань до судді стосувалася майна судді та його сім’ї., зокрема автомобілів, а також доходів за роки, коли Олег Коліуш займався адвокатською діяльністю. Виявилося, що доходи кандидата за 2009, 2010, 2011 роки чомусь не увійшли у звітність про його доходи та про них нічого невідомо навіть податковій.

Олег Коліуш має у власності дві одиниці мисливської зброї.  

«Немає питання, добути звіра чи ні. Питання у тому, що ти залишаєшся з природою один на один, розвантажуєшся так психологічно», - розповів Олег Коліуш про своє хобі.

Член ВРП Інна Плахтій повідомила, що до ВРП надійшло звернення від іншого судді ВАКС щодо кількості проваджень, які знаходяться у провадженні судді Олега Коліуша, з зазначенням тривалості строків розгляду справ. Відтак, з призначенням Олега Коліуша на посаду члена ВККС можуть виникнути проблеми з розглядом низки кримінальних справ.

«Я вперше про таке чую. Вміння працювати є не у всіх. Зазначена особа мабуть вважає, що працювати доведеться за мене. Але коли я вирішив брати участь у конкурсі на посаду члена ВККС, то до мене ніхто якихось претензій в суді не висував», - повідомив Олег Коліуш.

«Будемо сподіватись, що колись судова реформа в Україні закінчиться і у нас будуть дійсно доброчесні судді», - підсумував співбесіду з членами ВРП Олег Коліуш.

15:30. Співбесіду пройшов КИДИСЮК Роман Анатолійович – суддя Господарського суду Львівської області. Доповідач – член ВРП Інна Плахтій.

У 2011-2012 роках кандидат був радником тодішнього голови ВККС Ігоря Самсіна.

Член ВРП Роман Маселко заявив про самовідвід. Як виявилось, він навчався з Романом Кидисюком у ЛНУ ім. І. Франка і навіть мав довіреність на представництво інтересів судді. У підсумку, самовідвід члена ВРП був задоволений.

Роман Кидисюк має досвід роботи у Секретаріаті Конституційного Суду, зокрема, на посаді наукового консультанта. У 2000-ні роки був помічником депутата Львівської міської ради Тараса Коця.

З 2012 року – суддя Господарського суду Львівської області.

Кандидат зареєстрований у Києві, однак проживає у Львові.

Суддя розповів, що між ВККС та ВРП має бути тісний контакт для вирішення нагальних потреб судової влади. Можливо, слід створити Координаційний центр за участю органів судової влади та врядування.

Кандидат зазначив, що потрібно вирішити проблему суддів, у яких вже давно закінчився п’ятирічний строк повноважень. Також, потрібно чітко визначитись, скільки взагалі суддів потрібно в Україні.  

Помічники суддів, на думку Романа Кидисюка, «фактично готові судді».

На думку кандидата, під час кваліфікаційного оцінювання та добору на посади суддів потрібно більше уваги приділяти доброчесності суддів, оскільки професійність можна отримати з часом.

Також кандидат пропонує підвищити кількісний бар’єр голосів членів ВККС для подолання негативних висновків ГРД.

Втім, щодо пропозиції встановлення певних кваліфікаційних вимог для кандидатів на посади членів ГРД, на думку кандидатам, можна подумати.

Член ВРП Віталій Саліхов спитав у кандидата, чи не допомогло йому стати суддею у 2012 році те, що він тоді працював помічником Ігоря Самсіна.

«До 2010 року я теж намагався стати суддею, однак не мав подання голови суду за тодішньою процедурою. З 2010 року були запроваджені відкриті добори на посаду судді», - дещо ухильно відповів Роман Кидисюк.

Наостанок суддя розповів, що хоче дочекатися часів, коли професія судді буде такою ж поважною, як і професія військового. 

 12:10. Наступний кандидат - ІГНАТОВ Роман Миколайович, суддя Київського апеляційного суду. Доповідач – член ВРП Олександр Сасевич.

Кандидат має досвід роботи в прокуратурі. Як суддя, працює дуже багато. Зазвичай покидає Київський апеляційний суд після 21:30.

Час від часу Роман Ігнатов пише окремі думки. «Я вмію казати «ні», коли всі інші погоджуються», - зазначив суддя.

Як повідомив кандидат, з самого початку діяльності нового складу ВККС, потрібно організувати комунікацію між членами ВККС. «Члени ВККС повинні почути один одного та розуміти один одного», - розповів Роман Ігнатов. Потім потрібно розробити новий регламент роботи ВККС, з обов’язковим залученням до цього процесу Секретаріату Комісії.

Наступним кроком потрібно розробити Порядок і Методику кваліфікаційного оцінювання суддів і кандидатів на посади суддів. Також, потрібно призначити на посади інспекторів.

Потім, потрібно перевірити більше 300 робіт кандидатів на посади суддів, які не були перевірені з часів діяльності минулого складу Комісії. Можливо, для цього потрібно буде залучити проекти технічної допомоги Україні.

Також, потрібно сформувати новий склад ГРД. Між ГРД та ВККС повинен бути діалог, а всі дискусійні питання між ними мають вирішуватись цивілізовано. «Мета у ВККС та ГРД одна – добір доброчесних суддів», - розповів Роман Ігнатов.

Процедуру кваліфікаційного оцінювання потрібно вдосконалити, зокрема тестові завдання повинні містити логічну складову, а не просто варіанти відповідей. Співбесіди також повинні виявляти рівень розуміння кандидатами тих чи інших правових проблем.

Процедури добору кандидатів на посади суддів, на думку кандидата, треба транслювати online.

Втім, Роман Ігнатов все ж проти публікації виконаних робіт як суддів, так і кандидатів на посади суддів для загального доступу.

Також, кандидат розповів, що ЗМІ далеко не завжди об’єктивно висвітлюють судові процеси, часто не розуміючі причин і суті судових рішень.

Роман Ігнатов розповів, що корупція досі є проблемою судової влади. Також, судова влада продовжує стикатись з тиском з боку політичних сил, громадськості та хронічним недофінансуванням.

Крім того, Роман Ігнатов розповів, що, нажаль, НАЗК досі не зовсім коректно виконує свою роботу, нерідко звертаючи увагу на дрібниці, які мають очевидне і логічне пояснення.

У 2014 році Роман Ігнатов потрапив у полон бойовиків т. з. «ЛНР». Очікуючи переводу з Апеляційного суду Луганської області в Апеляційний суд м. Києва, Роман Ігнатов разом з іншим суддею приїхав на непідконтрольну українській владі територію для вирішення сімейних питань, прийшов в будівлю Апеляційного суду Луганської області, де був затриманий бойовиками «ЛНР». Судді запропонували перейти на бік «ЛНР», втім, він відмовився. Через деякий час його з колегою відпустили і він повернувся у Київ.

Кандидат вважає, що з огляду на практику ЄСПЛ, правопорушення за ст. 130 (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння) Кодексу про адміністративні правопорушення мають розглядатися за участю прокурора, хоча українська прокуратура поки що не сприймає такий підхід.

Для зняття втоми від роботи, кандидат займається плаванням.

10:10. Перший сьогодні кандидат - ДЖЕПА Юлія Артурівна, суддя Господарського суду Сумської області. Доповідач – член ВРП Оксана Блажівська

Суддя народилась на території сучасної РФ в сім’ї військового. Громадянство України Юлія Джепа отримала у 2005 році (проживає в Україні з 2000 року). Також, Юлія Джепа офіційно вийшла з громадянства РФ.

Юлія Джепа - кандидат юридичних наук, має досвід викладацької діяльності. До призначення на посаду судді у 2012 році, Юлія Джепа працювала помічником голови Апеляційного суду Сумської області.

У 2020 році проходила тренінг в Queen Mary University of London (Великобританія) з проблем «міжнародних аспектів правової охорони інтелектуальної власності». Є кандидатом на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Кілька років кандидат була суддею-спікером Господарського суду Сумської області.

На думку кандидата, новому складу ВККС потрібно буде вирішити організаційні питання, обрати голову Комісії, сформувати новий склад ГРД, переглянути нормативно-регламентну базу діяльності ВККС, з’ясувати, скільки реально потрібно заповнити вакансій суддів, провести добір на посади суддів та оновити методику проведення добору на посади суддів.

Чимала кількість питань стосувалась нюансів, як кандидат буде організовувати свою роботу на посаді члена ВККС, а також майна кандидата та членів її сім’ї.

Щодо викладання деяких судових рішень російською мовою, кандидат пояснила, що мова йде про спори, де стороною є суб’єкти з території колишнього СРСР. До того ж, до грудня 2022 року в Україні діяла Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, що була укладена у Мінську у 1993 році між країнами колишнього СРСР.

Втім, голова ВРП Григорій Усик виявився незадоволеним такою позицією судді, зазначивши, що такі дії судді могли нанести шкоду авторитету судової влади. На його думку, всі рішення в Реєстрі судових рішень повинні бути української мовою.

Кандидат була делегатом кількох з’їздів суддів, на яких обирались члени ВККС та ВРП. На закид члена ВРП Романа Маселка, що вибори членів ВККС та ВРП на з’їздах суддів відбувалися не прозоро, Юлія Джепа повідомила, що обрання членів органів суддівського врядування насправді відбувалось вільно, без примусу делегатів голосувати за ті чи інші кандидатури. «Голосування було таємним. Ніхто не знає, як ти проголосував. Деякі речі занадто перебільшені. Не варто все узагальнювати», - відповіла Юлія Джепа.  

Щодо потенційної підтримки суддів-викривачів, Юлія Джепа повідомила, що кожен самостійно робить свій вибір, і якщо особа вважає, що так вона зможе захистити свої права, то це її право стати викривачем.

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чим керувалася Конкурсна комісія з добору членів ВККС, коли визначала список з 32 кращих кандидатів.

Також «Судово-юридична газета» повідомляла про довірених осіб кандидатів на посади членів ВККС, які надали їм відповідні рекомендації.

Крім того, «Судово-юридична газета» повідомляла, як у Вищій раді правосуддя відбувся розподіл рекомендацій між членами ВРП.

Також, «Судово-юридична газета» проаналізувала проблемні моменти конкурсу на посади членів ВККС

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.