«Кандидат володіє навичками письмової комунікації», – стало відомо, чим керувалася Конкурсна комісія, коли відбирала 32 кандидатів до ВККС

«Судово-юридична газета» ознайомилась з рекомендаціями, які Конкурсна комісія з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) надіслала до Вищої ради правосуддя за підсумками конкурсу.

Зазначимо, що більшість рекомендацій, на жаль, не дають чіткої та зрозумілої відповіді на головне питання – чим рекомендований кандидат краще тих кандидатів, які не потрапили у фінальний «список 32-х».

Здебільшого, в рекомендаціях кандидатів вказана загальна інформація (компіляція мотиваційних листів кандидатів та їх відповідей під час співбесід).

Як вже повідомляла «Судово-юридична газета», помітно, що перевагу отримали кандидати, які в мотиваційних листах чи співбесідах багато казали про необхідність подальшого реформування судової влади, відновлення довіри до судової влади, брали активну участь у громадській діяльності або проходили навчання за кордоном.

1. БОГОНІС Михайло Богданович – суддя Вінницького окружного адміністративного суду.

В рекомендації кандидата зазначені сильні, на думку Конкурсної комісії, особливості претендента на посаду, зокрема, вдале проходження кваліфікаційного оцінювання суддів у 2018 році, під час якого кандидат отримав максимальний бал (896, 125 бали) серед всіх суддів адміністративних судів, які на той час проходили кваліфікаційне оцінювання. Під час здійснення правосуддя (з 2012 року) стосовно кандидата не надходило скарг або звернень.

Також у «плюс» кандидату було зараховане те, що в 2020 році він близько двох місяців проходив тренінг в Queen Mary University of London (Великобританія), де вивчав «міжнародні аспекти правової охорони інтелектуальної власності».

Крім того, як підкреслила Конкурсна комісія, Михайло Богоніс справив на неї враження тим, що під час співбесіди «продемонстрував уміння посилатися на релевантну практику Європейського суду з прав людини», а також уміння «сформулювати напрямки у роботі судової системи та ВККС, які потребують удосконалення, надавши конкретні пропозиції».

2. БОДНАРУК Юрій Володимирович– помічник судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. У минулому – доцент кафедри адміністративного і фінансового права Національно університету «Одеська юридична академія».

У «плюс» кандидату Конкурсна комісія поставила те, що він «продемонстрував розуміння як теоретичних, так і практичних засад діяльності судової системи».

Крім того, на Комісію чомусь справило враження, що Юрій Боднарук двічі брав участь у конкурсах на посади суддів першої та апеляційної інстанцій (у 2013 та 2019 роках). 

На думку Конкурсної комісії, оскільки кандидат особисто брав участь о конкурсах на посаду судді, то він «на власному досвіді опанував особливості відбору та оцінювання суддів».

Зазначимо, що ця теза виглядає дещо дивно, оскільки добір на посаду суддів 2013 року відбувся майже 10 років тому і проходив за іншою процедурою, ніж наступний добір 2017 року. А конкурс на посади суддів апеляційних судів 2019 року фактично зупинився після подання документів кандидатами на посади, оскільки восени того ж року ВККС втратила повноважний склад.

Також до «плюсів» кандидата Конкурсна комісія віднесла роботу помічником судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України, оскільки ВАКС є «однією з авторитетних інституцій судової влади в Україні».

Комісії сподобалось і те, що під час співбесіди Юрій Боднарук, зокрема, приділив увагу співпраці з Громадською радою доброчесності.

3. ВАРИШКО Петро Васильович– адвокат, є діючим військовослужбовцем. У минулому – член Громадської ради доброчесності.

В «плюс» кандидату Конкурсна комісія зарахувала понад 18 років стажу роботи у сфері права, діяльність на посаді члена Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції (тобто, розгляд скарг на «суддів Майдану»), члена Громадської ради доброчесності та на посаді секретаря Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади в Державному бюро розслідувань.

Окремо Комісія відзначила те, що кандидат з 24 лютого 2022 року перебуває на службі у Збройних силах України.

Комісії також сподобалась і теза кандидата про те, що «незалежність судді слід розглядати не як право останнього, а як його обов’язок».

4. ВОЛКОВА Людмила Миколаївна– адвокат. У минулому – суддя Харківського окружного адміністративного суду.

На думку Конкурсної комісії, сильними сторонам кандидатки є те, що вона має «різноплановий досвід роботи в судовій системі». Людмила Волкова була суддею (а також членом Ради суддів України), працювала в системі Державної судової адміністрації, а зараз є адвокатом та викладає в Національній школі суддів. Вона є сертифікованим тренером Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Також кандидатка має зв’язки з багатьма міжнародними проектами технічної допомоги, наприклад, станом на 2023 рік Людмила Волкова має діючий контракт з Агентством міжнародної технічної експертизи Франції, в рамках якого опікується проблемами українського правосуддя.

На Комісію справило враження, що Людмила Волкова оцінює свою роль у майбутньому складі ВККС як «кризового менеджера» і взагалі має «високий рівень ораторських здібностей» та високий рівень професійної компетентності.

5. ВРОНСЬКА Ганна Олександрівна– суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Конкурсну комісію вразило, що кандидат має «різноплановий досвід роботи у сфері права» - на посадах юрисконсульта, адвоката, директора юридичної фірми, заступника міністра екології та природніх ресурсів з питань європейської інтеграції, судді Верховного Суду.

Також членам Комісії сподобалось, що кандидат була «ініціаторкою розроблення рекомендацій, як Верховний Суд може змінити свою структуру рішень, щоб наблизити викладання судового рішення до рішень Європейського суду з прав людини».

Також в «плюси» кандидату Комісія зарахувала «високі ораторські здібності» та «високий рівень володіння навичками письмової комунікації».

Цікаво, що на думку Комісії, успіх Ганни Вронської у конкурсі на посаду судді КГС ВС у 2017 році, надав їй «розуміння процедур кваліфікаційного оцінювання».

6. ГАЦЕЛЮК Віталій Олександрович– координатор проектів ОБСЄ в Україні, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького.

Рекомендацію щодо Віталія Гацелюка можна вважати типовою.

Вона фактично містить лише життєпис кандидата, якій до конкурсу на посаду члена ВККС не мав безпосереднього стосунку до судової влади.

Відтак, до плюсів кандидата Конкурсна комісія зарахувала співавторство у понад ста наукових публікаціях, «забезпечення підготовки та опрацювання декількох десятків законопроектів», «виступи та доповіді на численних науково-практичних заходах», «досвід проектного менеджменту» тощо.  

7. ДАВИДОВИЧ Ірина Ігорівна– доцент кафедри кримінально-правової політики та кримінального права Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т. Шевченка.

Своєрідною перевагою Ірини Давидович над іншими кандидатами, Конкурсна комісія вважає розробку пропозицій до постанов Пленуму ще Верховного Суду України, наукові висновки за запитами органів державної влади, публічні виступи на конференціях і круглих столах, а також «чітке бачення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів».

Конкурсна комісія у рекомендації зазначила про те, що під час конкурсу Ірина Давидович повідомила той факт, що її чоловік працює у Національному антикорупційному бюро на посаді керівника відділу розвитку та супроводу IT- інфраструктури управління інформаційних технологій НАБУ.

8. ДЖЕПА Юлія Артурівна– суддя Господарського суду Сумської області.

На думку Конкурсної комісії, перевагами кандидатки є вдале проходження кваліфікаційного оцінювання суддів у 2018 році, регулярні підвищення кваліфікації у Національній школі суддів, а також проходження тренінгу в Queen Mary University of London (Великобританія) в 2020 році з питань «міжнародних аспектів правової охорони інтелектуальної власності».

Також сильною стороною кандидатки є те, що вона повідомила Конкурсній комісії про необхідність «оновлення» судової влади України та приведення її до «європейських стандартів».

Крім того, Конкурсній комісії сподобалось, що Юлія Джепа зазначила про те, що позитивне сприйняття судової влади України залежить не тільки від її громадян, а й від міжнародних партнерів України.

Також Конкурсна комісія звернула увагу на те, що Юлія Джепа отримала громадянство України лише у 2005 році і деякі судові рішення ухвалювала російською мовою.  

9. ДУХ Ярослав Михайлович– керівник відділу роботи з повідомленнями про корупцію та контрольної діяльності Управління захисту викривачів та обробки повідомлень про корупцію Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК. Зараз Я. Дух займає посаду помічника командира батальйону з правової роботи.

Ще одна рекомендація, яка фактично є життєписом кандидата, який до НАЗК працював в прокуратурі та НАБУ.

До переваг кандидата Конкурсна комісія віднесла те, що Ярослав Дух «брав участь у роботі конкурсної комісії Національного агентства з питань запобігання корупції, працював у сферах запобігання та протидії корупції, розслідував службові злочини, виявляв порушення в діяльності органів виконавчої влади та юридичних осіб, підтримував публічне обвинувачення».

10. ІГНАТОВ Роман Миколайович– суддя Київського апеляційного суду.

На думку Конкурсної комісії, перевагами кандидата є вдале проходження кваліфікаційного оцінювання у 2016 році, великий досвід роботи на посаді судді (з 2003 року), відсутність дисциплінарних стягнень та бажання змін в судовій владі.

11. КИДИСЮК Роман Анатолійович– суддя Господарського суду Львівської області. У 2011-2012 роках кандидат був радником тодішнього голови ВККС Ігоря Самсіна.

До переваг Романа Кидисюка Конкурсна комісія віднесла «різноплановий досвід у судовій системі».

Так, майже десять років кандидат працював в Секретаріаті Конституційного Суду, а в 2011-2012 роках – в ВККС, зокрема, на посаді радника голови ВККС. Відразу після цього Роман Кидисюк став суддею Господарського суду Львівської області.

Цікаво, що на думку Конкурсної комісії, нетривале перебування на посаді радника голови ВККС більше, ніж десять років тому, дозволило кандидату отримати «практичний досвід орієнтування в алгоритмах функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів».

Крім того, в плюс кандидату Конкурсна комісія зарахувала його бажання «змінити методику оцінювання кандидатів і суддів, розширивши шкалу показників доброчесності».

Також Комісії сподобалось бажання кандидата запровадити «інститут громадського контролю за суддями та діяльністю Вищої кваліфікаційної комісії суддів».

12. КОБЕЦЬКА Надія Романівна– професор кафедри трудового, екологічного та аграрного права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Це ще одна рекомендація з не зовсім зрозумілим обґрунтуванням щодо кандидатки, яка до конкурсу на посади членів ВККС не мала безпосереднього стосунку до судової влади.

Кандидат спеціалізується на екологічному праві та є членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

На думку Конкурсної комісії, сильними сторонами кандидатки є «участь у проведенні акредитаційних експертиз освітніх програм у якості експерта Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», що свідчить «про наявність у неї системного підходу, який є необхідним для вирішення питань, які постануть перед новим складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

13. КОЗЛОВ Андрій Георгійович– адвокат, член ВККС у 2016-2019 роках.

Рекомендація Андрія Козлова фактично зводиться до твердження, що кандидату «сповна відомі внутрішні процеси Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, їх сильні і слабкі сторони, а також здібності персоналу та спроможність секретаріату в цілому».

14. КОЛІУШ Олег Леонідович– суддя Вищого антикорупційного суду. Кандидат є добровольцем батальйону ДФТГ № 6, який розташований у місті Києві, під назвою «Мрія».

В «плюси» кандидату Конкурсна комісія зарахувала понад 20 років професійної діяльності у галузі права, участь у конкурсах в Верховний Суд і ВАКС, «бажання долучитися до формування доброчесного та високопрофесійного суддівського корпусу» та розуміння важливості подальшої реалізації судової реформи, чого вимагає від України також і статус кандидата у члени Європейського Союзу.

Також Комісію зацікавило, що кандидат висунув «інноваційну ідею перевірки мотиваційних листів кандидатів у судді на предмет наявності у тексті плагіату, що демонструє його прихильність до удосконалення процедур кваліфікаційного добору та здатність нестандартно підходити до розв’язання завдань».

15. КРАСОВСЬКИЙ Костянтин Юрійович – адвокат, старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2014-2019 роках – керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента.

Надаючи рекомендацію кандидату, Конкурсна комісія зазначила про «багатогранний професійний досвід кандидата», а також розуміння Костянтином Красовським «проблем судової влади».

Також, Комісія відзначила, що Костянтин Красовський не лише «розробив політику у сфері судової реформи», а й «сам хоче застосувати її на практиці».

16. КУЙБІДА Роман Олексійович– науковець, громадський діяч. У минулому – член Громадської ради доброчесності. З 2022 року – помічник командира механізованої бригади ЗСУ з правової роботи.

До переваг Романа Куйбіди над іншими кандидатами, Конкурсна комісія віднесла його участь у багатьох процесах, пов’язаних з судовою реформою часів президентства Петра Порошенка, а також його багаторічну діяльність як «експерта з судової реформи».  

Також на Комісію справила враження пропозиція кандидата щодо «затвердження індикаторів недоброчесної поведінки, підвищенні рівня вмотивованості рішень, спільного планування діяльності та іншого координування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з Вищою радою правосуддя і ГРД».

17. ЛУГАНСЬКИЙ Володимир Іванович– суддя Сєверодонецького міського суду у відставці, адвокат. Військовослужбовець 10 окремої гірсько-штурмової бригади.

До переваг кандидата Комісія віднесла його професійний досвід (29 років діяльності у сфері права) та той факт, що зараз суддя у відставці захищає територіальну цілісність України. 

На Комісію справило враження, що кандидат запропонував запровадити в судовій владі «більше тестів на психологічну відповідність займаній посаді, тестів на мотивацію, на схильність до колабораціонізму та корупції, тощо».

Також Комісія відзначила, що кандидат «повністю погоджується з ефективністю та необхідністю громадського контролю за суддями та органами судової влади, зокрема, Вищою кваліфікаційною комісією суддів».

18. ЛУК’ЯНЕЦЬ Дмитро Миколайович- професор кафедри державно-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Ще одна досить абстрактна рекомендація, яка фактично узагальнює професійний шлях кандидата та співбесіду Комісії з ним. Так, Комісії сподобалось, що кандидат «прагне реалізувати власний досвід, знання та переконання, отримані ним за тривалий час професійної діяльності у галузі права, у сфері кадрового забезпечення судової влади». Майбутнє судової влади, на думку кандидата, полягає в «еволюції в бік етичної досконалості помноженій на фаховий талант».

На переконання кандидата, у судді навички юридичної кваліфікації та аргументації мають бути розвинутими «до рівня мистецтва», а його моральний стан має бути максимально наближеним до етичного професійного стандарту. Серед обов’язкових випробувань, які на думку науковця мають проходити кандидати в судді ще до фахового іспиту, є перевірка рівня інтелекту (когнітивних здібностей) та психологічної стійкості.

19. МЕЛЬНИК Руслан Іванович– старший детектив, керівник відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро.

Чергова абстрактна рекомендація, яка фактично зводиться до переписування мотиваційного листа кандидата та переказу співбесіди з ним.

Комісії сподобався як професійний досвід кандидата (робота в міліції, адвокатська діяльність, наукова діяльність, досвід боротьби з корупцією), так і погляди кандидата на майбутню діяльність нового складу ВККС. Зокрема, кандидат запропонував невідкладно сформувати повноважний склад Громадської ради доброчесності, спільно з громадськістю та Радою суддів України розробити та впровадити механізми, які забезпечать прозорість діяльності ВККС, вдосконалити методологію кваліфікаційного оцінювання суддів тощо.

20. ОЛЕНЕНКО Світлана Петрівна– останнім місцем роботи кандидат вказала посаду начальника аналітично-статистичного відділу Господарського суду Черкаської області.

Серед переваг Світлани Олененко над іншими кандидатами, Конкурсна комісія вказала наявність «досвіду формування досьє суддів, доведення до відома суддів правових позицій Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, надання методичної допомоги суддям та працівникам апарату суду».

Крім того, кандидат володіє навичками аналізу скарг на дії суддів, може робити узагальнення практики розгляду спорів, а також має досвід роботи у конкурсній комісії по прийому на роботу працівників апарату суду.

21. ОМЕЛЬЯН Олексій Сергійович – суддя Господарського суду Житомирської області. У 2011-2012 роках – дисциплінарний інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

В плюси кандидату Комісія зарахувала його здатність «чітко і лаконічно давати відповіді на складні запитання».

Комісія відзначила, що кандидат певний час працював дисциплінарним інспектором у складі ВККС, тобто вже має досвід роботи у Кваліфікаційній комісії. Також, він неодноразово брав участь у конкурсах на посади суддів (зокрема, судді ВАКС) та у 2018 році вдало пройшов кваліфікаційне оцінювання суддів.

Також на Комісію справило враження бажання кандидата «провести ревізію всіх нормативних актів ВККС та їх подальше вдосконалення, а також провести суттєву реструктуризацію апарату Комісії».

Крім того, Конкурсна комісія, ймовірно, надихнувшись співбесідою з кандидатом, у своїй рекомендації назвала Олексія Омельяна «агентом змін».

22. ПАСІЧНИК Андрій Володимирович– керівник Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як зазначила Конкурсна комісія, перевагою кандидата є те, що за час діяльності в НАЗК Андрій Пасічник «розширив автоматизований доступ до деяких баз даних та реєстрів, додав нові форми перевірочних дій та запровадив заходи для запобігання зловживанням криптовалютою декларантами».

Крім того, він «встановив співпрацю з Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою щодо встановлення спільних правил кваліфікації правопорушень».

Також Комісія вказала, що під керівництвом кандидата за останні два роки було проведено понад 700 повних перевірок декларацій, виявлено і передано в органи правопорядку близько 100 матеріалів щодо вчинення корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень.

23. РИСЕНКО Володимир Миколайович– адвокат, член ГО «Харківський антикорупційний центр». У минулому – член Ради громадського контролю при НАБУ.

Найбільш лаконічна рекомендація із усіх, складених Конкурсною комісією.

Мотивація Комісії звелася до констатації, що Володимир Рисенко тривалий час займався громадською антикорупційною діяльністю, має досвід аналізу декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та має високий рівень комунікаційних навичок.

Також Комісія зазначила, що кандидат у 2016 році був членом ініціативної групи «Рух нових сил» Міхеіла Саакашвілі в Харківській області, однак потім розірвав стосунки з цією політичною силою.

24. САБОДАШ Роман Богданович– доцент кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т. Шевченка, адвокат.

Конкурсна комісія відзначила наукові досягнення кандидата, високий індекс цитування його наукових праць, а також участь у Добровольчому формуванні територіальної громади м. Києва.

Також, Комісія зазначила, що Роман Сабодаш «розуміє, які виклики стоять перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, і яким чином він може позитивно вплинути на зміни у судовій системі».

25. СИДОРОВИЧ Руслан Михайлович– адвокат, народний депутат Верховної Ради VIII скликання («Самопоміч»).

Конкурсна комісія зазначила, що у кандидата наявні «лідерські та організаційні якості», оскільки він був «співзасновником адвокатського об’єднання», а також близько трьох місяців був виконуючим обов’язки керівника апарату Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області у 2008 році.  

Також, будучи народним депутатом Руслан Сидорович «брав участь у розробці важливих для держави законопроєктів», зокрема був «дієвим членом робочої групи парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя».

Відтак, на думку Комісії, Руслан Сидорович «має високий рівень аналітичних навичок та знання проблем і викликів, які стоять перед судовою системою».

26. СМОРОДИНСЬКИЙ Віктор Семенович– доцент кафедри прав людини та юридичної методології Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого. Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Конкурсна комісія зазначила, що Віктор Смородинський веде активну громадську діяльність. Одночасно з членством в Харківському юридичному кіноклубі він навіть є членом координаційної ради громадської спілки «Харківська громадська люстраційна палата».

Також Комісія зазначила, що Віктор Смородинський є автором першого в Україні дисертаційного дослідження на тему «Судова влада в Україні (загальнотеоретичні проблеми)», яке містить науково обґрунтовані пропозиції щодо реформування судової влади.

Комісію зацікавила і думка кандидата, що в Україні має бути сформований такий суддівський корпус, «який буде здатний сприймати, системно тлумачити й застосовувати норми та принципи права ЄС».

27. ТКАЧЕНКО Костянтин Валерійович– заступник директора Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна.

Рекомендація кандидата фактично перераховує його досягнення в юридичній сфері та відзначає, що Костянтин Ткаченко досить вдало брав участь у конкурсі на посаду судді КГС ВС у 2018-2019 роках, хоча йому і дещо не вистачило балів для того, щоб отримати посаду судді.

Також Комісії сподобалось, що кандидат буде прагнути забезпечити відбір «таких суддів, які матимуть сміливість та готовність відстоювати кордони своєї незалежності, залишатимуться принциповими та будуть стійкими до будь-якого впливу з першого дня свого призначення, займатимуть активну позицію при виявленні випадків втручання в судову систему, уникатимуть ситуацій, які могли б створити будь-які сумніви щодо чесності та непідкупності».

28. ХАВРОНЮК Микола Іванович- професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Чергова рекомендація, яка фактично звелась до перерахування професійних досягнень кандидата, а також зазначення досвіду його роботи з міжнародними проектами технічної допомоги, зокрема, з USAID.

Комісії також сподобались ідеї кандидата щодо «кваліфікаційного оцінювання всіх без винятку суддів, вилучення із судової системи тих, хто проявив недоброчесність чи непрофесіоналізм» тощо.

29. ЧУМАК Сергій Юрійович– суддя Третього апеляційного адміністративного суду

Конкурсної комісії сподобалася думка кандидата, що новий склад ВККС має відновити довіру суддів, кандидатів на посади суддів і суспільства в цілому, до цієї інституції.

Для цього, на думку судді, потрібно забезпечити абсолютну прозорість у діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка насамперед «має будуватися на прийнятті добре аргументованих та зрозумілих для всіх рішень, підвищення ролі ГРД та зменшення обсягу дискреційних повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів».  

30. ШЕВЧУК Галина Михайлівна– суддя Тернопільського апеляційного суду.

До плюсів кандидатки Конкурсна комісія зарахувала значний професійний досвід (29 років суддівського стажу), участь у конкурсі на посуду судді Верховного Суду у 2017 році та зацікавленість практикою ЄСПЛ.

Також, у Комісії зазначили, що кандидатка за весь час суддівської кар’єри не притягалася до дисциплінарної відповідальності.

Комісія відзначила, що кандидатка добре розуміє «проблеми, виклики і потреби судової системи».

Втім, Конкурсна комісія зазначила, що кілька років тому кандидатка неодноразово розглядала справи щодо агропромислового підприємства, в якому тоді працював чоловік судді. Комісії Галина Шевчук у зв’язку з цим повідомила, що сторони процесу були належним чином повідомленні про родинні зв’язки судді та жодного разу не заявляли відвід, чому є доказ у вигляді аудіофіксації судового засідання. Також суддя повідомила про те, що в майбутньому вона перегляне свій підхід до процедури самовідводу.

31. ШЕПЕЛЬ Тарас Петрович– адвокат, голова постійно діючого Третейського суду при Торгово-промисловій палаті України. У минулому - член Громадської ради доброчесності.

Як і у випадках з іншими членами Громадської ради доброчесності, Конкурсна комісія зазначила про активну громадську діяльність Тараса Шепеля та про «розуміння ним проблем судової влади» та нюансів діяльності ВККС.

32. ЯКІМ’ЯК Олег Володимирович – адвокат, у минулому - член Громадської ради доброчесності.

Аналогічно з іншими колишніми членами ГРД, у позитив кандидату Конкурсна комісія зарахувала участь у реформуванні судової влади, а також активну громадську позицію.

Також, Конкурсній комісії сподобалася теза кандидата про «необхідність очищення судової системи від недоброчесних суддів».

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про довірених осіб кандидатів на посади членів ВККС, які надали їм відповідні рекомендації.

Також, «Судово-юридична газета» повідомляла про проблеми, які проявилися під час конкурсу на посади членів ВККС.

Нагадаємо, що 15 березня 2023 року Конкурсна комісія з добору членів ВККС рекомендувала на посади 16 членів ВККС 32 кандидатів, лише 10 з яких є суддями.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.