Співбесіди з кандидатами на посади членів ВККС: текстова трансляція, день шостий

Вища рада правосуддя 10 травня 2023 року продовжує співбесіди з кандидатами на 16 посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Співбесіди з кандидати на посади членів ВККС триватимуть до 12 травня.

Як проходили співбесіди з 20 першими кандидатами на посади членів ВККС 2-8 травня, можна дізнатись з текстової трансляції «Судово-юридичної газети» за посиланнями:

2 травня

3 травня

4 травня

5 травня

8 травня  

10 травня співбесіди проходять наступні кандидати:

ШЕПЕЛЬ Тарас Петрович – адвокат, голова постійно діючого Третейського суду при Торгово-промисловій палаті України. У минулому - член Громадської ради доброчесності.

ЯКІМ’ЯК Олег Володимирович – адвокат, у минулому - член Громадської ради доброчесності.

БОГОНІС Михайло Богданович – суддя Вінницького окружного адміністративного суду.

ВРОНСЬКА Ганна Олександрівна – суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

18:00 Шостий день співбесід з кандидатами на посади членів ВККС завершився

16:00 Останній на сьогодні кандидат – ВРОНСЬКА Ганна Олександрівна, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Доповідач - член ВРП Інна Плахтій.

Кандидат має досвід адвокатської діяльності, була директором юридичної фірми. Ганна Вронська, за її словами, почала працювати ще студентом. Вільно володіє англійською мовою. Неодноразово була у закордонних відрядженнях та виступала на конференціях.

У 2015-2016 роках Ганна Вронська працювала заступником міністра екології та природних ресурсів з питань європейської інтеграції. У 2016 році Ганна Вронська трохи більше двох місяців була в. о. міністра екології та природних ресурсів.

Чотири роки Ганна Вронська була секретарем палати КГС ВС з розгляду корпоративних спорів.  

Ще у 1994 році кандидат проходила стажування в США (дослідження судової системи США). 

Дідусь Ганни Вронської, Аполінар Вронський, був суддею Верховного Суду УРСР (УССР).

Після подій Майдану 2013-2014 років, як зазначила Ганна Вронська, вона вирішила присвяти себе державі.

Кандидат повідомила, що під час здійснення судочинства неодноразово складала окремі думки, що було обумовлено її поглядами на ті чи інші варіанти розгляду корпоративних спорів.

Кандидат має земельну ділянку в Криму, однак не має можливості користуватися нею.

Суддя займалася впровадженням нової структури викладення судових рішень у Верховному Суді (за зразком ЄСПЛ), оскільки у такому форматі судові рішення більш зрозумілі як сторонам у процесі, так і суспільству.

Ганна Вронська є активним прихильником «зелених» ідей та підтримує боротьбу за екологію. Кандидат співпрацює з відповідними громадськими організаціями. Має намір створити «зелений офіс» у Верховному Суді та у ВККС, з обмеженнями на використання паперу.

Складність роботи нового складу ВККС, на думку кандидата, може полягати у відсутності досвіду роботи у відповідному органі у всіх членів Комісії. У Верховному Суді, як зазначила кандидат, все ж була чимала кількість суддів, які вже працювали в судах касаційної інстанції раніше.

На думку Ганни Вронської, на самому початку роботи ВККС повинні відбутися неформальні збори всіх членів ВККС для того, щоб зрозуміти позицію один одного. Можливо, слід сформувати робочі групи по напрямкам роботи Комісії.

«Команда ВККС повинна бути згуртованою, мати єдину мету, мати однакові цінності, а сама Комісія повинна мати відповідне належне матеріальне забезпечення», - розповіла Ганна Вронська.

Заступник голови ВРП Дмитро Лук’янов, зазначив, що посада заступника міністра екології, яку Ганна Вронська займала у 2015-2016 роках, є політичною.

Кандидат розповіла, що в ті часи посада заступника міністра не відносилась до політичних посад. Дмитро Лук’янов зазначив, що все ж відносилась. «Дякую за зауваження. Але я все ж працювала в уряді «технократів». В ті роки багато відомих правників йшли на держслужбу», - відповіла Ганна Вронська.  

Вона також розповіла, що на посаду заступника міністра її запросив тодішній міністр екології Ігор Шевченко, з яким кандидат раніше навчалась в Інституті міжнародних відносин при КНУ ім. Т. Шевченка.

Також, Ганна Вронська повідомила, що під час здійснення правосуддя неодноразово стикалася із зловживанням своїми правами зі сторони адвокатів. Вони навіть писали скарги у ВРП на суддю.  

На думку Ганни Вронської, потрібно посилити відповідальність для адвокатів за подання необґрунтованих скарг на суддів.

Щодо діяльності ВККС, кандидат розповіла, що спочатку потрібно провести конкурс в суди апеляційної інстанції, потім добір в суди першої інстанції, а потім потрібно завершити кваліфікаційне оцінювання суддів.

14:20 Наступний кандидат - суддя Вінницького окружного адміністративного суду БОГОНІС Михайло Богданович. Доповідач – член ВРП Алла Котелевець.

У 2007 – 2012 роках кандидат працював помічником судді Львівського апеляційного адміністративного суду. Є кандидатом на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

За підсумками кваліфікаційного оцінювання суддів у 2018 році отримав найкращий серед суддів адміністративних судів бал – 896,125.

В 2020 році Михайло Богоніс близько двох місяців проходив тренінг в Queen Mary University of London (Великобританія), де вивчав «міжнародні аспекти правової охорони інтелектуальної власності».

У 2012-2020 роках суди вищих інстанцій скасували 72 рішення судді Михайла Богоніса, як такі, що були постановлені з порушенням норм матеріального або процесуального права. Сам суддя пояснив скасування рішень неоднозначністю судової практики в цілому.

Кандидата на посаду члена ВККС також підтримали громадські організації «Центр протидії корупції», «Фундація DeJure» та «Автомайдан».

«Це близько 3% від загальної кількості ухвалених мною рішень. Це незначна цифра», - зазначив Михайло Богоніс.  

Щодо кандидата жодного разу не відкривалось дисциплінарне провадження.

На думку кандидата, необхідно запровадити спеціалізацію під час підготовки кандидатів на посаду суддів.

Також, ВККС потрібно створити відкриту екзаменаційну базу правових позицій Верховного Суду, що дозволить уникнути звинувачень у суб’єктивності перевіряючих завдання під час конкурсів на посади суддів.   

Треба налагодити співпрацю з ГРД, з огляду на практику, вже напрацьовану Верховним Судом (щодо строків надання негативних висновків щодо суддів тощо).

На думку кандидата, минулі склади ВККС та ГРД не надто намагались налагодити співпрацю. Також, кандидат зазначив, що проблемою ГРД була, зокрема, практика надсилання негативних висновків щодо суддів у день співбесід з ними.

Найкращий, на думку кандидата, спосіб запобігання професійному вигоранню суддів – це відволікатись на заняття спортом та читання.

Також кандидат зазначив, що він є толерантною людиною і його важко вивести з рівноваги.

На думку кандидата практику управління судами настав час змінити – потрібно щоб збори суддів та керівник апарату суду мали партнерські відносини.

Напрям стратегічного розвитку суду мають затверджувати збори суддів, а керівник апарату буде свого роду виконавчим директором суду, який буде звітувати перед зборами суддів щодо результатів своєї діяльності на посаді.

12:00 Наступний кандидат – ЯКИМ’ЯК Олег Володимирович, адвокат, у минулому - член Громадської ради доброчесності. Доповідач – член ВРП Олександр Сасевич.

Кандидат є офіцером Національної ради Лицарів Колумба (всесвітня організація чоловіків-католиків).

Рекомендацію для участі у конкурсі на посаду члена ВККС кандидату, зокрема, надав Святослав Шевчук – Верховний Архієпископ Української Греко-Католицької церкви.

За першою освітою кандидат є фізиком.

Кандидат розлого розповів членам ВРП про моральні принципи християнства і зазначив, що для відновлення довіри до судової влади необхідно бути чесними, як перші християни.

Олег Яким’як також повідомив, що готовий служити на благо суспільства.

На думку кандидата, довіру до судової влади зможе відновити звільнення недоброчесних суддів.

При цьому Олег Яким’як зазначив, що в реальності відверто недоброчесних суддів в Україні не багато, хоча їх діяльність помітна і шкодить довірі до судової влади.

Кандидат розповів, що розрахунок на викривачів, тобто осіб, що повідомляють про корупцію (зокрема, в судах), у значної мірі не виправдався.

Як приклад «втримання від недоброчесної поведінки», кандидат вказав, що у складі Всеукраїнської раді церков і релігійних організацій досі є представник УПЦ МП, який однак поводить себе досить чемно, оскільки до цього його морально спонукають представники інших церков та релігійних організацій.

Олег Яким’як розповів, що проблемою України є те, що судді переважно не користуються повагою у суспільстві, хоча це складна робота. Має бути так, щоб фактично кожен громадянин був переконаний, що в суді він знайде справедливість.

Відтак, ВККС має наповнити суддівський корпус чесними людьми.

Також, буде потрібно визначати конкретну кількість вакансій і проводити добір на посади суддів з огляду на актуальну інформацію. Добір на посади суддів повинен бути якісний, швидкість в цьому процесі не потрібна.

На думку кандидата, новий склад ВККС, ГРД та ВРП мають ухвалити спільний меморандум, в якому зазначити про цінності, яких вони мають дотримуватися.

Також, слід працювати над розробленням чітких критеріїв доброчесності.

Кандидат зазначив, що якщо протягом трьох років щодо судді не буде негативної інформації, то це буде свідчити про те, що суддя є фаховим та доброчесним.

На думку кандидата, проблемою минулого складу ВККС було те, що члени Комісії не сприймали ГРД як партнера, який міг серйозно допомогти ВККС у перевірці суддів.

Також, у 2021 році щодо Олега Яким’яка двічі складалися адмінпротоколи за перевищення швидкості.

У ВРП звернули увагу, що донька кандидата, яка почала займатись підприємницькою діяльністю лише у 2021 році, за чотири місяці заробила більше 2 млн. гривень. Олег Яким’як повідомив, що його донька займається коворкінгом, тобто організацією облаштування робочих місць та наданням відповідних послуг – прибиранням, забезпеченням харчами та напоями тощо.

Як зазначив голова ВРП Григорій Усик, дохід доньки кандидата за такий невеликий строк викликає подив.

Олег Яким’як втім повідомив, що мова йде про загальний оборот коштів доньки на підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, без врахування витрат, а не про її прямий дохід.

Також, Олег Яким’як неодноразово порушував строки сплати адвокатських внесків.  Кандидат повідомив, що причиною була його неуважність.

Виникли питання і до якості заповнення Олег Яким’яком майнової декларації, зокрема, щодо майна дружини та двох доньок. Кандидат пояснив, що у певних моментах керувався принципами безпеки та конфіденційності.

Член ВРП Сергій Бурлаков звернув увагу, що Олег Яким’як переважно заробляє юридичними консультаціями, за що отримує прибуток як підприємець. Разом з тим, як адвокат Олег Яким’як фактично не отримує гонорари за адвокатські послуги.

Член ВРП Віталій Саліхов запитав у кандидата, чи можливо таке, що Орден Лицарів Колумба чи Церква звернуться до Олега Яким’яка з проханням призначити на посади суддів тих чи інших осіб. Олег Яким’як відповів, що таке в принципі неможливо.

Також, кандидат зазначив, що права у жінок та чоловіків рівні, однак Орден Лицарів Колумба це все ж організація чоловіків, в який участь жінок не передбачена.

Член ВРП Олег Кандзюба зазначив, що у 2012 році кандидат з дружиною придбали квартиру (53 кв. м.) за 101 тис. гривень, відтак є питання до ринкової вартості квартири. Однак Олег Яким’як зазначив, що йому не зрозуміло звідки взялася ця цифра, оскільки у відповідному договорі вказана реальна вартість квартири.

10:30 Члени ВРП Роман Маселко та Сергій Бурлаков повідомили про наявність самовідводу.

Роман Маселко працював з Тарасом Шепелем у складі ГРД, а також, як і Тарас Шепель, був одним із засновників ГО «Фундація DeJure».

Сергій Бурлаков заявив самовідвід у зв’язку з тим, що його сестра – суддя Господарського суду Чернігівської області, у 2019 році отримала негативний висновок від ГРД під час кваліфікаційного оцінювання суддів. «За» відповідний висновок тоді голосував також і Тарас Шепель.

У 2000-ні роки кандидат був помічником народного депутата Владислава Лук’янова («Партія Регіонів»), який у парламенті VI скликання був заступником голови Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності. 

Адвокатською діяльністю Тарас Шепель фактично не займається, інтереси клієнта він останній раз безпосередньо представляв в 2012 році. Головна діяльність кандидата – третейські суди.  

Кандидат розповів ВРП, що потрібно досягти зміцнення незалежності судової влади, заповнити вакансії суддів, підвищити довіру населення до судової влади.

На думку кандидата, маркером довіри до судової влади, наприклад, буде припинення закликів до розпуску таких органів як ВРП та ВККС у майбутньому, а також відсутність закликів про запрошення в Україну суддів з інших країн.

Тарас Шепель вважає, що процедуру співбесід можливо розповсюдити і на добір на посади суддів.

На думку кандидата, судді краще бути більше доброчесним, ніж професійним.

«Якщо порівнювати з лікарями, то професіонал може бути навіть вмотивований вбити пацієнта, тоді як доброчесний лікар хоча б надасть шанс пацієнту вижити. Проблему фаховості можна виправити в процесі професіональної діяльності, а ось доброчесність можна легко нівелювати», - розповів Тарас Шепель.

Тарас Шепель є військовозобов’язаним, офіцер запасу, перебуває на військовому обліку. Кандидат розповів, що з початком агресії РФ здійснив кілька спроб стати добровольцем, однак, за його словами, все ж не був мобілізований до лав ЗСУ. Причини які завадили Тарасу Шепелю стати військовослужбовцем – відсутність вакансій та сімейний стан.

На думку кандидата, у новому складі ВККС судді не повинні мати чисельної переваги, оскільки суддівська спільнота у певній мірі є консервативною і не зовсім сприймає ідею реформування судової влади. Також, раніше кандидат критикував Раду суддів України за консерватизм і небажання визнавати проблеми в судовій владі.

Однак під час співбесіди з ВРП кандидат вже розповів про те, що судова влада поступово розвивається та еволюціонує.

Також, члени ВРП запідозрили, що Тарас Шепель декларує не всі свої доходи. Наприклад, в 2021 році на навчання його сина в приватній школі було витрачено 180 тис. гривень.

Однак дохід кандидата за 2021 рік – 543 тис. гривень, а у 2022 році Тарас Шепель, як він повідомив, жив переважно за попередні заощадження, внаслідок чого його син був вимушений перевестись для навчання у державну школу.  

10:10 Перший сьогодні кандидат – ШЕПЕЛЬ Тарас Петрович, адвокат, голова постійно діючого Третейського суду при Торгово-промисловій палаті України. У минулому - член Громадської ради доброчесності. Доповідач – член ВРП Оксана Блажівська.

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чим керувалася Конкурсна комісія з добору членів ВККС, коли визначала список з 32 кращих кандидатів.

Також «Судово-юридична газета» повідомляла про довірених осіб кандидатів на посади членів ВККС, які надали їм відповідні рекомендації.

Крім того, «Судово-юридична газета» повідомляла, як у Вищій раді правосуддя відбувся розподіл рекомендацій між членами ВРП.

Також, «Судово-юридична газета» проаналізувала проблемні моменти конкурсу на посади членів ВККС

Автор В’ячеслав Хрипун

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.