Чи свідчить факт відшкодування шкоди потерпілому про щире каяття винної особи

Щире каяття особи є однією з обов’язкових умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК). Факт відшкодування шкоди потерпілому може додатково свідчити про щире каяття винуватої особи, проте не є вирішальним для застосування такого виду звільнення, на відміну від інших видів звільнення від кримінальної відповідальності (наприклад, звільнення у зв’язку із примиренням винного з потерпілим, де обов’язковою умовою виступає відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди). На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи №161/17452/19.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

За ухвалою місцевого суду ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, на підставі ст. 47 КК у зв’язку з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ за умови, що він протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Апеляційний суд вказаний вирок залишив без зміни. Рішення апеляційного суду прокурор оскаржив до ВС. У своїй касаційній скарзі він вказав на безпідставність звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК, оскільки останнім не було усунуто заподіяної ним шкоди потерпілому та він не намагався примиритися з потерпілим.

Обґрунтування позиції ККС ВС

Колегія суддів ККС не погодилася з доводами сторони обвинувачення щодо безпідставного застосування до ОСОБА_2 положень ст. 47 КК, що було мотивовано в касаційній скарзі прокурора неусуненням ОСОБА_2 заподіяної шкоди потерпілому внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також ненамаганням примиритися з потерпілим.

Ураховуючи формулювання ст. 48 КК, яка регламентує підставу та умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки, щире каяття особи є обов’язковою умовою такого виду звільнення. Судами нижчестоящих інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 висловлював жаль з приводу вчиненого, у зв’язку з чим суди дійшли висновку про наявність у його діях щирого каяття.

Факт відшкодування шкоди потерпілому дійсно може додатково свідчити про щире каяття винної особи. Проте, оцінюючи факт наявності або відсутності такого відшкодування шкоди, потрібно враховувати бажання потерпілого отримати таке відшкодування, взаємовідносини між сторонами конфлікту, узгодженість розміру спричиненої шкоди, можливість її відшкодування, повноту відшкодування шкоди тощо.

Водночас для звільнення від кримінальної відповідальності саме у зв’язку із передачею особи на поруки достатнім є встановлення факту саме щирого каяття, на відміну від, наприклад, звільнення у зв’язку із примиренням винного з потерпілим, де обов’язковою умовою для такого виступає відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо отримання доказів шляхом надання дозволу на проведення позапланової перевірки.

Також ми розповідали, чи визнається запис, зроблений на диктофон, допустимим доказом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.