Имеет ли право судья быть блогером: блог судьи Донецкого окружного административного суда Виктории Голуб

Виктория ГОЛУБ,

судья Донецкого окружного административного суда,

специально для «Судебно-юридической газеты»

На размышления о возможности судьи быть блогером натолкнула ироническая реакция некоторых коллег по поводу ведения личного блога. Потому решила ответить, в первую очередь, себе на вопрос: а зачем мне это нужно?

По-перше, соціальні мережі – це про спілкування з людьми. Для мене людина – цілий Всесвіт. Людям взагалі важко без спілкування один з одним, хоча, начебто, і зникла потреба зі стародавніх часів гуртуватись разом, що було питанням фактичного виживання. Під час спілкування з іншою людиною ми обмінюємось корисною інформацією, надихаємо та надихаємось іншими, вивчаємо досвід, культуру, підтримуємо один одного та інше. В процесі спілкування навіть можливо подивитись на себе, на якусь проблему з іншого боку та зробити відповідні висновки. Більше того, соціальні мережі не мають кордонів та дозволяють познайомитись з прекрасними та цікавими людьми, з якими при інших обставинах навряд чи мали шанс зустрітись. Також вони дозволяють не втратити зв'язок з такими цінними для мене людьми, які вимушені були за різних обставин покинути свою країну.

У минулому до початку ведення блогу у повсякденному житті при знайомстві з новими людьми я не поспішала відповідати на запитання: «А ким ви працюєте?», обмежуючись відповіддю, що за спеціальністю є юристом. Це було викликано тим, що, на жаль, у нашому суспільстві часто зустрічається негативне ставлення як до суддів, так і до судової системи в цілому. Не буду зупинятись на тому, що стало тому причиною, тому що вказане не стосується теми цієї публікації. І навіть при заповненні на своїх сторінках у Фейсбуці та Інстаграмі особистих даних, розмірковувала, чи слід вказати, що я працюю суддею. Здавалось, що люди закидають камінням, коли побачать цю інформацію. Але, насправді, отримала протилежну реакцію. Люди почали надсилати запити на додавання в друзі. І до цього часу я не отримала жодного негативного коментаря лише за те, що працюю суддею. З чого роблю висновок, що завжди свої побоювання слід перевіряти на практиці, а чи є вони виправданими, чи не лякаю сама себе без жодного на те підтвердження.

У спілкуванні з підписниками хочу побудувати чесні стосунки, тому відверто вказала, що є суддею Донецького окружного адміністративного суду, більше того, пишаюсь цим. Публікації в соціальних мережах також допомагають донести свої думки та висновки, які роблю під час руху вперед. На мій погляд, відкритість у будь-якій системі робить її зрозумілою на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об'єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) та є першим кроком на шляху зміни ставлення суспільства до неї.

В мене є бажання показати суспільству, що судді такі самі люди, зі своїми радощами, перемогами та невдачами, і вони не відірвані від повсякденної реальності. Більшість суддів, яких я зустрічала на своєму професійному шляху – прекрасні та порядні люди, які мають великий життєвий досвід та високий рівень професійних знань. Але про них мало що відомо людям, які жодного разу не були в суді. А в пресу та на телебачення майже завжди потрапляють виключення з цього правила.

Судді обмежені можливістю спілкування зі сторонами поза межами судових засідань. Тому висловити свою думку з того чи іншого питання незнайомим людям стає майже неможливо. І ось такою платформою, як варіант, можуть бути соціальні мережі. Окрім того, слідкування за чиєюсь сторінкою є добровільним, тому заспокоюю себе думкою, що нікому не нав’язую свою позицію та активність в соціальних мережах.

Звичайно, я тричі обдумую свій коментар, перш ніж написати його в соціальній мережі, усвідомлюючи, що навіть у повсякденному житті сприймаюсь людьми як представниця судової гілки влади, що накладає на мене певні зобов’язання. Суддя має право брати участь у громадській діяльності, публічних заходах, якщо це не завдає шкоди статусу судді, авторитету суду та судової влади. Цьому питанню приділено увагу і в Кодексі суддівської етики, який затверджений рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року в новій редакції.

Так, відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. У ситуаціях, коли незалежність та авторитет судової влади під загрозою, судді мають право виступати на їх захист як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Більш того, позасудовій поведінці судді присвячений ІІІ розділ Кодексу суддівської етики. До прикладу, врегульоване питання участі судді у соціальних мережах, що свідчить про актуальність піднятої теми. Так, згідно зі статтею 21 Кодексу суддівської етики участь судді у соціальних мережах, інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі «Інтернет» є допустимою. Користування суддею соціальними мережами має бути стриманим, поміркованим та обережним. Суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.

На підставі вищевикладеного роблю висновок, що Кодексом суддівської етики, керуватись яким зобов’язаний кожний суддя як під час відправлення правосуддя, так і в повсякденному житті, дозволена публічна активність судді. Проте вона повинна бути зваженою, обміркованою та не шкодити як суду, в якому відправляє правосуддя суддя, так і судовій системі в цілому.

Бути публічно активним або ні – вибір кожного і він не має вірної відповіді. Всі ми різні, тому маємо вчиняти так, як притаманно саме нам. Проте, якщо є така потреба, чому б не скористатись необмеженою можливістю, яку надають соціальні мережі, про що ще зовсім нещодавно багато хто не міг навіть мріяти? Нам подароване лише одне життя, яке минає дуже швидко, а отже не варто сидіти та чекати якісь можливості, слід створювати їх самостійно. Я свій вибір зробила. Дякую всім за увагу!

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.