За змістом п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 424, ч. 6 ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України, ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов’язаних з виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу засудженого на судові рішення місцевого та апеляційного судів.
Відповідно до ухвали суду першої інстанції, було задоволено подання районного відділу кримінально-виконавчої інспекції, скасовано звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання, призначеного раніше вироком цього ж місцевого суду за ч. 2 ст. 186 (грабіж), ч. 1 ст. 304 (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність) Кримінального кодексу України.
Апеляційний суд залишив це судове рішення без змін.
У касаційній скарзі засуджений, вказуючи на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просив скасувати згадані судові рішення та звільнити його з місць позбавлення волі.
Як зазначається в постанові ОП ККС ВС, згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), обов’язковим для перегляду судових рішень є апеляційний порядок, тоді як право особи на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у випадках, визначених законом. Тобто право на доступ до Верховного Суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті в касаційному порядку. Предметом касаційного розгляду в кримінальному аспекті переважно виступає дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального закону при вирішенні питань, пов’язаних з притягненням особи до кримінальної відповідальності, та при призначенні покарання, а також забезпечення права на апеляційний перегляд судових рішень у кримінальному провадженні.
За змістом ч. 6 ст. 539 КПК України, право на оскарження ухвали суду про вирішення питання, пов’язаного з виконанням вироку, обмежується можливістю її перегляду в апеляційному порядку, тоді як касаційний порядок оскарження такої ухвали у згаданому Кодексі не передбачається.
Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
З огляду на те, що вирішення судом питань, зазначених у ст. 537 КПК України, в тому числі про направлення особи, звільненої від покарання з випробуванням, для відбування покарання, яке призначене відповідно до вироку (п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України), належить до процесуальних дій, які безпосередньо не пов’язані з вчиненням особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а стосується виключно порядку виконання вироку, ухваленого за результатами кримінального провадження, що набрав законної сили, відповідні ухвали місцевого й апеляційного судів не перешкоджають кримінальному провадженню та не можуть бути оскаржені у касаційному порядку на підставі ч. 2 ст. 424 КПК України.
ВС закрив касаційне провадження за касаційною скаргою засудженого.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата ВС визначила, чи можливе примирення сторін у порядку ст. 46 КК у справах щодо злочинів, наслідком яких є смерть потерпілого.
Крім того, ВП ВС сформулювала правовий висновок щодо того, чи є нероз’яснення засудженому права на суд присяжних безумовною підставою для скасування вироку.