Отсутствие официального дохода, поступки родственников и странные сделки: почему ВККС продолжает отказывать кандидатам на должности судей

Высшая квалификационная комиссия судей продолжает отказывать кандидатам на должности судей местных судов в предоставлении им рекомендаций.

«Судебно-юридическая газета» также продолжает рассказывать, как и почему очередная группа претендентов на должности судей фактически потеряла шансы получить судейские мантии.

Ранее издание уже сообщало, как и почему первые четырнадцать кандидатов получили отказы от коллегий ВККС в предоставлении им рекомендаций.

Кандидат № 15

14 березня невдало завершилася співбесіда з колегією ВККС № 3 для адвоката з Луганська Романа Євценка.

Кандидат планував обійняти посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області.

Основні питання до адвоката виникли у зв’язку з його доходами та нерухомістю.

Адвокат є переселенцем з Луганської області, яку він покинув ще у 2014 році, коли область була вперше охоплена бойовими діями. Нове життя, разом із сім’єю, адвокат розпочав в місті Одеса. 

Втім, члени колегії ВККС звернули увагу, що з 2011 по 2015 роки, згідно з відомостями податкового обліку, у кандидата взагалі не було доходів. У його дружини склалася майже аналогічна ситуація.

У подальшому ситуація з доходами у Романа Євценка практично не покращилася.

Так, у 2016 році кандидат отримав дохід у розмірі 1600 гривень, а у 2017 та 2018 роках його доходи знову дорівнювали нулю. У 2020 році адвокат отримав дохід у розмір 1 тис. гривень, а вже у 2021, 2022, 2023 роках його доходи вчергове склали нуль.

При цьому члени колегії констатували, що у дружини адвоката ситуація з доходами у вказані роки знов була майже аналогічною.

Разом з тим, члени ВККС звернули увагу, що у 2017 році Роман Євценко придбав в Одесі квартиру, а у 2019 році – частину комунальної квартири.

Відсутність доходів у попередні роки кандидат Комісії фактично ніяк не пояснив, він лише продемонстрував стос квитанцій про сплату податків на майже 170 тис. гривень з 2019 по 2023 роки.

Втім, члени колегії ВККС підрахували, що адвокат в ці роки отримував лише близько 10 тис. гривень на місяць. Такий дохід, за їх висновком, навряд чи дозволяв Роману Євценко нормально проживати в Одесі, а тим більше придбавати там нерухомість.

Тоді адвокат розповів, що гроші на придбання нерухомості в Одесі йому надав дідусь, який працював шахтарем, робив заощадження, а потім отримував «непогану пенсію».

Втім документальних доказів дарування дідусем грошей Роман Євценко Комісії надати не зміг.

«Коли я приїхав в Одесу, я не зміг влаштуватися на офіційну роботу юристом. Я ходив на співбесіди, але мені постійно відмовляли. Потім мені запропонували роботу в одній  юридичній фірмі – «Одеському регіональному юридичному центрі», але без офіційного працевлаштування. Там я пропрацював з 2014 по 2018 роки без офіційного оформлення. Довідка про роботу там у мене є. У дружини була така ж сама ситуація. Вона працювала торговим представником, але її також не хотіли офіційно оформлювати. Нажаль, це особливість людей, які були вимушені переїжджати в інші місця ще у 2014 році», - розповів у підсумку колегії Роман Євценко.

Крім того, члени колегії звернули увагу на цікаву оборудку, яку здійснив Роман Євценко у 2019-2020 роках.

Справа в тому, що у 2019 році адвокат придбав у громадянина РФ в Одесі за $23 тис. частку в комунальній квартирі. Передбачалося, що там будуть проживати батьки Романа Євценка. Втім, хоча частка у квартирі була придбана за гроші, юридично вона була оформлена як дарування. 

Після цього дружина Романа Євценко звернулася з судовим позовом, в якому просила визнати договір дарування удаваною угодою, тобто правочином, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Відповідачем при цьому був сам Роман Євценко.

У 2020 році Приморський районний суд міста Одеси задовольнив позов дружини адвоката і визнав договір дарування удаваним правочином, а саме договором купівлі-продажу, укладеним за ціною $16 200.

Як припустили члени ВККС, зазначена операція знадобилася, оскільки адвокат побоювався, що у подальшому продавець частки квартири зможе анулювати договір дарування і, таким чином, Роман Євценко втратить і гроші, і нерухомість. 

«Я дуже законослухняний громадянин. Я навіть пусту дорогу переходжу тільки на дозволений сигнал світлофору. Останній штраф за порушення Правил дорожнього руху у мене був у 2010 році. Я намагаюсь діяти, як це передбачено законом і нормами моралі», - повідомив членам ВККС Роман Євценко.

Втім, порадившись, члени колегії Комісії все ж вирішили відмовити Роману Євценку у наданні рекомендації для призначення на посаду судді.

На фото кандидати на посади суддів очікують на співбесіди з колегіями ВККС, джерело фото - ВККС

Кандидат № 16

Також 14 березня колегія № 3 відмовила у наданні рекомендації на посаду судді Біляївського районного суду Одеської області адвокату з Закарпаття Любомиру Цебрику.

Адвокат має досвід роботи у якості юриста як приватних, так і комунального підприємств. Останні роки Любомир Цебрик працював в системі безоплатної правової допомоги.

До кандидата виникла досить велика кількість запитань.

Під час своєї професійної кар’єри адвокат неодноразово потрапляв у різні, не зовсім приємні, ситуації.

Так, під час роботи юристом приватного підприємства щодо Любомира Цебрика було складено протокол за ст. 163-2 (неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) Кодексу про адміністративні правопорушення.

Суд першої інстанції визнав адвоката винним у вчиненні адміністративного правопорушення, однак суд апеляційної інстанції у подальшому скасував постанову суду першої інстанції у зв’язку з відсутністю складу правопорушення та закрив справу.

У 2015 році щодо кандидата було складено новий протокол про адміністративне правопорушення – на цей раз вже за ст. 188 (незаконна передача заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань) КУпАП.

За версією авторів відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, 6 серпня 2015 року Любомир Цебрик намагався пронести на територію СІЗО мобільний телефон, який в нього був вилучений працівниками зазначеної установи. При цьому адвокат нібито ще й поводився зухвало і вступив в конфлікт з працівниками СІЗО. У відповідний протокол свої заперечення адвокат чомусь не вніс.

Втім, Ужгородський міськрайонний суд все ж закрив провадження у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

«Я був адвокатом у кримінальній справі, прийшов у СІЗО. Але прямо на контрольно-пропускному пункті щодо мене склали протокол, хоча я повідомив, що маю при собі «флешки», мобільний телефон і хочу їх здати на зберігання. Але мене не захотіли слухати, провели огляд портфелю і після цього склали щодо мене протокол. Але суд все ж розібрався у ситуації», - розповів колегії ВККС про події 2015 року в СІЗО Любомир Цебрик.

На цьому неприємні епізоди в житті адвоката не закінчилися. Так, щодо Любомира Цебрика здійснювалося дисциплінарне провадження у зв’язку з його поведінкою в судовому засіданні.

Справа в тому, що в судовому засіданні Любомир Цебрик, який представляв інтереси одного з обвинувачених, заявив про те, що інший обвинувачений у справі повідомляє суду неправдиві відомості та дискредитує його клієнта. При цьому відповідна заява адвоката в суді була ініційована клієнтом адвоката.

Дисциплінарне провадження щодо Любомира Цебрика у підсумку було закрите Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області, але лише у зв’язку із закінченням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У подальшому суд відмовився скасувати рішення КДКА про закриття дисциплінарної справи щодо Любомира Цебрика з нереабілітуючих його підстав.

«Клієнт тоді визначив такий спосіб захисту. Але я жалію про те, що так сталося», - розповів колегії адвокат.

Крім того, колегія звернула увагу на помилки кандидата при заповненні декларації родинних зв’язків судді, плутанину в доходах, а також на факт його проживання в приватному будинку, який офіційно не введений в експлуатацію, зокрема, через частково відсутній в будинку дах.

«А часткова відсутність даху вам не заважає проживати в цьому будинку?», - поцікавився у адвоката член ВККС Андрій Пасічник. «Не заважає», - коротко відповів Любомир Цебрик.

Члени колегії звернули увагу і на мотиваційний листа кандидата, в якому Любомир Цебрик повідомив, що якщо він стане суддею, то не буде «допускати яскраво несправедливих судових рішень».

Також адвокат розповів, що є випадки, коли він не погоджується з судовими рішеннями, які хоч і набрали законної сили, але які він особисто вважає несправедливими. Але коли члени колегії спробували детальніше розібратися, що адвокат має на увазі, Любомир Цебрик коротко зазначив, що «не хотів би про це говорити».

Наостанок члени ВККС звернули увагу, що Любомир Цебрик мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до грудня 2023 року, але станом на березень 2024 року такої відстрочки у кандидата вже не має.

У відповідь Любомир Цебрик повідомив, що наразі документи для продовження відстрочки знаходяться в ТЦК та СП, але відповідного рішення про продовження відстрочки ще немає.

На фото кандидати на посади суддів очікують на співбесіди з колегіями ВККС, джерело фото - ВККС

Кандидат № 17

19 березня не вдалося отримати рекомендацію для призначення на посаду судді адвокату Олександру Позняку.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», ще у лютому у кандидата виникли проблеми під час співбесіди з колегією ВККС № 2.

Олександр Позняк у 2002 – 2011 роках був суддею спочатку Центрального районного суду міста Сімферополя, а згодом – суддею Бахчисарайського районного суду АР Крим. Олександр Позняк був також і головою вказаного суду.

У 2010 році кваліфікаційна комісія суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу рекомендувала ВРЮ звільнити Олександра Позняка з посади судді за порушення присяги судді. На думку кваліфікаційної комісії, суддя допустив низку порушень під час розгляду земельних спорів. Втім, у травні 2011 року Верховна Рада звільнила Олександра Позняка у зв’язку з поданням ним заяви про звільнення за власним бажанням. Відтак, розгляд його дисциплінарної справи у ВРЮ не відбувся.

У подальшому Олександр Позняк займався адвокатською практикою, був директором кримського Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Після подій 2014 року він на деякий час залишився в окупованому Криму і навіть набув громадянство РФ. За словами кандидата, набуття громадянства РФ відбулося не з його волі, а фактично було нав’язане йому окупаційною владою, внаслідок чого він був змушений отримати паспорт громадянина РФ.

Втім, з часом Олександр Позняк зайнявся в Криму правозахисною діяльністю, і у 2016 році відмовився від громадянства РФ, яке й було офіційно припинене консульською установою РФ.

Однак, як зазначили члени колегії ВККС, Олександр Позняк чомусь не вказав в анкеті кандидата на посаду судді факт набуття ним громадянства РФ.

Кандидат пояснив, що добровільно він громадянства РФ не набував, оскільки це був вимушений крок, при цьому він завжди вважав себе виключно громадянином України. З 2014 року кандидат багато часу також проводив в Києві у зв’язку з правозахисними справами, а потім остаточно залишився в столиці.

Судячи з всього, членів колегії № 2 Олександру Позняку переконати у своїй правоті не вдалося і з другої спроби, відтак він отримав відмову у наданні рекомендації для призначення на посаду судді Київського районного суду міста Одеси.

На фото: Колегія ВККС № 2

Кандидат № 18

В той же день, 19 березня, колегія № 3 відмовила у наданні рекомендації для призначення на посаду судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області адвокату Оксані Овсієнко.

Оксана Овсієнко є дружиною голови Вищої ради правосуддя у 2019-2021 роках та судді Волинського апеляційного суду у відставці Андрія Овсієнко.

Головні претензії у колегії ВККС до кандидатки виникли у зв’язку з її «земельними справами».

Оксана Овсієнко у 2014 році отримала земельну ділянку в порядку приватизації в Турійському районі Волинської області неподалік від озера Велище.

У 2016 році адвокат подарувала зазначену земельну ділянку адвокату Костянтину Тітівалову.

Як повідомила Оксана Овсієнко, дарування земельної ділянки відбулося у зв’язку з тим, що на ній було потрібно здійснювати ландшафтне перепланування, що потребувало чималих коштів.

Однак, нюанс полягав в тому, що рідним братом адвоката Костянтина Тітівалова є суддя Турійського районного суду Волинської області Роман Тітівалов. У судді Романа Тітівалова в провадженні знаходилась чимала кількість справ, де інтереси клієнтів представляла саме Оксана Овсієнко, і розгляд яких завершився на її користь.

Крім того, як виявилося, батько Костянтина та Романа Тітівалових володіє ще кількома земельними ділянками поруч з тією, що подарувала Оксана Овсієнко.

«Костянтин Тітівалов – мій колега. У нас виключно ділові стосунки. Що ж до рішень суду, які були винесені на користь моїх клієнтів, то ці рішення є законними, вони не оскаржувалися, їх зміст відповідає вимогам закону. Я не була стороною у справах, я тільки здійснювала представництво інтересів клієнтів», - розповіла колегії Оксана Овсієнко.

Однак члени ВККС зазначили, що під час представництва інтересів в Турійському райсуді Волинської області, Оксана Овсієнко все ж не розкривала суду та іншим учасникам судових процесів інформацію про те, що вона подарувала земельну ділянку брату судді.

«Як би ви відреагували, якщо б адвокат іншої сторони повідомив вам в суді, що він подарував земельну ділянку брату судді, який прямо зараз розглядає справу, де ви представляєте інтереси клієнта?», - запитав у кандидатки член ВККС Роман Сабодаш.

«Я б заявила відвід судді», - відповіла Оксана Овсієнко.

Відтак, колегія № 3 відмовила адвокату у наданні рекомендації для призначення на посаду судді, при цьому члени колегії зазначили, що Оксана Овсієнко також допустила і порушення правил адвокатської етики.

Кандидат № 19

19 березня колегія № 3 також відмовила у наданні рекомендації для призначення на посаду судді Решетилівського районного суду Полтавської області Юлії Дерій.

Юлія Дерій працює на посаді помічника судді Господарського суду Полтавської області.

Проблеми під час співбесіди у кандидатки почалися вже з самого початку. Як виявилося, невідомі Юлії Дерій особи, надіслали до ВККС листи з інформацією про те, що у кандидатки не вистачає юридичного стажу, необхідного для зайняття посади судді, а також про те, що є питання до її професійної кваліфікації в цілому.

Втім, особливу увагу членів ВККС привернув чоловік кандидатки, якій з 2018 року офіційно ніде не працює і, відповідно, немає офіційних доходів.

Виявилося, що на чоловіка Юлії Дерій у минулі роки було оформлено більше сорока довіреностей на право користування автомобілями. Разом з тим, ніяких доходів від десятків автомобілів він не отримував.

Юлія Дерій спочатку повідомила, що її чоловік займався продажем автомобілів. Однак потім зазначила, що автомобілі – це просто хобі її чоловіка.

«Але все ж таки, навіщо ваш чоловік отримував довіреності на всі ці автомобілі?» - прямо запитав у кандидатки член ВККС Андрій Пасічник.

«Я на цю діяльність чоловіка не можу впливати. У мене немає відповіді на ваше запитання», - ледь чутно повідомила членам ВККС Юлія Дерій.

Також, виявилося, що відносно чоловіка кандидатки з 2017 по 2023 роки було відкрито декілька десятків виконавчих проваджень, які, зокрема, були пов’язані зі штрафами за порушення ним Правил дорожнього руху під час поїздок на автомобілях, на які він мав довіреності.

«У мене негативне ставлення до такої поведінки. Ми з чоловіком про це говорили. Зараз він дотримується Правил дорожнього руху», - розповіла Юлія Дерій.

Втім, після короткої наради, колегія ВККС все ж вирішила відмовити кандидатці у наданні рекомендації для призначення на посаду судді.

Автор: Вячеслав Хрипун

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.