ВККС продовжує відмовляти кандидатам на посади суддів у наданні рекомендацій: що відбувається

Вища кваліфікаційна комісія суддів продовжує співбесіди з кандидатами на посади суддів з числа учасників добору 2017 року.

Як і у минулі рази, кандидати, яким важко пояснити, звідки у них або у їх рідних гроші на автомобілі, земельні ділянки або коштовні подарунки, мають небагато шансів отримати рекомендацію для призначення на посаду судді.

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» раніше розповідала, які проблеми могли виникнути у перших десяти кандидатів на посади суддів місцевих судів, які у січні-лютому отримали від ВККС відмови у наданні відповідних рекомендацій.

Кандидат № 11

5 березня невдало завершилася співбесіда з колегією ВККС № 3 для колишнього начальника відділу вивчення та узагальнення судової практики та статистичної звітності Господарського суду Львівської області Олени Скремети.

Олена Скремета планувала обійняти посаду судді Бершадського районного суду Вінницької області.

До кандидатки виникли питання у зв’язку з придбанням нею у 2004 році квартири у місті Львів (загальна площа - 76,9 кв. м.) вартістю 275 400 гривень.

При цьому, як виявилося, у реєстрі речових прав на нерухоме майно вартість вказаної квартири взагалі зазначена у розмірі 32 622 гривень.

Олена Скремета повідомила, що придбати квартиру у Львові, в старому будинку, їй допомогли батьки. Також кандидат була вимушена взяти іпотеку.

Також члени колегії ВККС звернули увагу, що на Олену Скремету періодично оформлюються різні автомобілі, які потім кудись зникають. Відтак виникло питання щодо вартості низки автомобілів.

Олена Скремета розповіла, що її чоловік займається ремонтом та продажем автомобілів. Однак для чого чоловіку кандидатки знадобилося оформлювати автомобілі на дружину, враховуючи, що вона була державним службовцем, Олена Скремета чітко пояснити не змогла.

Також слід зазначити, що частина співбесіди з кандидаткою пройшла у закритому режимі з «метою збереження авторитету судової влади». Як виявилося згодом, це було пов’язане із своєрідними «привидами минулого» у біографії кандидатки.

Справа в тому, що багато років тому Олена Скремета проходила свідком у справі голови Львівського апеляційного адміністративного суду у 2006-2008 роках Ігоря Зварича. У 2008 році Ігоря Зварича звинуватили у вчинені корупційних злочинів, а в його службовому кабінеті та в квартирі вилучили $1 млн. та 2 млн. гривень. У 2011 році він був засуджений до 10 років позбавлення волі.

Як повідомляли ЗМІ, згідно з матеріалами кримінальної справи, Олена Скремета, яка в ті роки працювала помічником судді Господарського суду Львівської області, разом з іншими особами була задіяна у схемі передання неправомірної вигоди голові Львівського апеляційного адміністративного суду Ігорю Зваричу. Однак серйозних проблем з правоохоронними органами їй тоді вдалося уникнути.

Після оголошення рішення про відмову у наданні рекомендації для призначення на посаду судді, члени колегії ВККС порадили Олені Скреметі «більше не потрапляти у неприємні історії».

Втім, Олена Скремета стала першим кандидатом, яка рішення колегії ВККС про відмову у наданні рекомендації сприйняла позитивно та з посмішкою.

«Дякую вам. Ви вирішили моє життєве питання. Я зараз вже проживаю за кордоном», - повідомила наостанок Олена Скремета.

Кандидат № 12

12 березня колегія № 1 відмовила у наданні рекомендації адвокату Анастасії Козленко.

Анастасія Козленко претендувала на посаду судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

У минулому Анастасія Козленко працювала на посаді помічника судді в різних судах, зокрема, на посаді помічника судді Київського окружного адміністративного суду.

З грудня 2022 року кандидатка не працює, оскільки вчиться в магістратурі в одному з європейських вищих навчальних закладів.

Основні претензії до кандидатки виникли у зв’язку з тим, що у другий половині 2000-х років, коли Анастасія Козленко була ще студенткою, вона раптом стала власником низки автомобілів, земельних ділянок та об’єктів нерухомості, розташованих від Донецька до Закарпаття.

Так, на кандидатку родичі оформили навіть право власності на вантажний автомобіль, рефрижератор та кілька причепів.

Анастасія Козленко пояснила все це тим, що її батьки та інші родичі хотіли забезпечити її всім необхідним для подальшого життя.

«Мені хотіли забезпечити гарне майбутнє» - розповіла Анастасія Козленко.

Однак члени колегії звернули увагу, що мати та вітчим кандидатки хоча й з 1990-х років працювали за кордоном - в Італії, однак їх офіційно відомі доходи не дозволяли їм купувати в Україні нерухомість, земельні ділянки та автомобілі, з урахування того, що їм треба було ще якось жити в Італії.

Аналогічною була ситуація і з батьком, який в 2000-ні роки працював у Донецькій області начальником пожежної частини, однак на підставі довіреностей фактично розпоряджався частиною транспортних засобів, оформлених на Анастасію Козленко.

Таким чином, з’ясувати точно, для чого майно оформлювалось саме на Анастасію Козленко, колегії ВККС не вдалося.  

Також виявилося, що при даруванні родичами грошей чи майна, не завжди укладалися договори дарування.

У підсумку колегія ВККС вирішила відмовити Анастасії Козленко у наданні рекомендації для призначення на посаду судді, ймовірно, у зв’язку з неможливістю пояснити походження коштів її близьких родичів.

На фото: колегія ВККС № 1

Кандидат № 13

В той же день, 12 березня, невдача спіткала і юриста Олександра Малого, який також проходив співбесіду з колегією № 1.

Мешканець міста Кривій Ріг Олександр Малий претендував на посаду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

До кандидата виникла чимала кількість запитань з огляду на спосіб його життя.

Справа в тому, що з 2010 року Олександр Малий фактично ніде не працював, а в 2021 році офіційно вийшов на пенсію.

До 2010 року кандидат працював начальником юридичного відділу на різних великих промислових підприємствах, однак потім потрапив під скорочення.

Спроби зайнятися підприємницькою діяльністю виявилися невдалими, відтак, з 2016 року Олександр Малий намагається займатися волонтерською роботою на безоплатній основі – надає юридичні консультації або допомагає в судових процесах, де стороною є різні органи влади. Наприклад, він надавав правову допомогу місцевій журналістці, у якої виник конфлікт з міською владою.

У зв’язку з цим, членів колегії ВККС зацікавило, на які кошти близько 14 років жив Олександр Малий та чому він так і не знайшов нову роботу, наприклад, чому не отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Кандидат пояснив, що окрім власних заощаджень, він жив на заробітну плату дружини, яка працювала інженером місцевого гірничо-збагачувального комбінату. Крім того, з 2021 року він отримує пенсію, якої особисто йому вистачає для життя.

«Ми економно живемо», - повідомив Олександр Малий.

Що до небажання стати адвокатом, кандидат повідомив, що коли у 2017 році був оголошений добір на посади суддів місцевих судів, то він вирішив, що хоче стати саме суддею.

Свою мотивацію участі у доборі на посади суддів Олександр Малий виклав наступним чином.

«Мене надихнула судова реформа 2016 року. Мені сподобалася її відкритість. І ось я дійшов до цього етапу - співбесід. Хочу докласти зусиль, щоб в Україні панувало верховенство права. Судова система у нас нормальна, але треба її вдосконалювати», - розповів Олександр Малий.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Олександр Малий виїжджав за кордон, де перебував з  6 березня 2022 року по 27 квітня 2023 року.

«Я евакуював в Болгарію своїх онуків та невістку. Там ми отримала тимчасовий захист. Жили ми там за кошти уряду Болгарії і ЄС», - розповів кандидат.

Втім, не виключено, що членів колегії ВККС дещо збентежив вік кандидата – справа в тому, що у цьому році йому виповнюється 63 роки. При цьому, як відомо, 65 років – це максимально можливий в Україні вік для роботи на посаді судді.

Кандидат № 14

14 березня під час співбесіди з колегією № 4 виникли проблеми у кандидатки на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси Вікторії Сови.

Вікторія Сова працює начальником юридичного відділу фармацевтичної компанії АТ «Лубнифарм».

Основні питання до кандидатки виникли у зв’язку з численним майном, яке знаходиться у володінні як самої Вікторії Сови, так і її чоловіка – підприємця та власника продуктових магазинів.

Справа в тому, що Вікторія Сова виявилася не готовою пояснити, звідки у її чоловіка взялися кошти на житлові будинки та земельні ділянки в Закарпатській області, а також на автомобіль Toyota Land Cruiser Prada 2020 року випуску.

Як повідомила кандидатка, чоловік просто відмовився їй розповідати, які в нього доходи від підприємницької діяльності і звідки в нього взялися конкретно кошти, наприклад, на Toyota Land Cruiser.

Також сама Вікторія Сова при заповненні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, теж припустилася низки помилок.

Наприклад, вона забула вказати, що на свій день народження у 2022 році отримала від батьків у якості подарунку $15 тис.

Крім того, з’ясувалося, що у квітні 2017 році Вікторія Сова потрапила у досить серйозне ДТП на трасі Київ-Чоп, внаслідок якого окрім її автомобіля, постраждали ще два автомобіля. Кандидатка свою вину у скоєнні правопорушення, а як наслідок і ДТП, визнала в суді, хоча й не одразу.

Наостанок члени ВККС звернули увагу на те, що, хоча кандидат і претендує на посаду судді районного суду, але здебільшого Вікторія Сова має досвід участі у господарських справах, що може стати проблемою під час здійснення нею правосуддя. 

«У мене є сумніви, що ви до кінця розумієте вимоги антикорупційного законодавства і обов’язки, які на вас покладені. Антикорупційне законодавство вимагає належним чином декларувати, як ваші статки, так і статки членів вашої сім’ї. Вам необхідно пояснювати джерела доходів як ваших, так і членів сім’ї. Я розумію, що ви ніколи не були суб’єктом декларування і теоретично дійсно детально могли не знати вимоги антикорупційного законодавства. Але ж мова йде про вашу сумлінність, про необхідність бути обізнаною у нормах антикорупційного законодавства», - звернувся до кандидатки член колегії ВККС Руслан Мельник.

Вікторія Сова визнала, що припустилася помилок, однак визнання власних помилок все ж не допомогло їй отримати рекомендацію для призначення на посаду судді.

На фото: колегія ВККС № 4

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.