«Одне з наших пріоритетних завдань – докласти максимум зусиль, щоб рішення Верховного Суду були зрозумілими та сприйнятими суспільством», — голова ККС ВС Станіслав Кравченко

15 грудня, у День працівників суду, виповнюється чотири роки з дня початку роботи нового Верховного Суду. За цей час найвищий суд у системі судоустрою України стикався з критикою та різними проблемами, проте зміг успішно вирішити більшу частину з них та отримати визнання серед юридичної спільноти.

Про те, з якими особливостями стикається у роботі Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, які рішення ККС ВС є визначальними для судової практики та що необхідно покращити в аспекті законотворчої діяльності, в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів його голова Станіслав Іванович Кравченко.

Станіславе Івановичу, Верховний Суд наразі проходить через своєрідну межу у 4 роки, коли було переобрано його керівництво. Які підсумки Ви для себе зробили за ці 4 роки діяльності Верховного Суду та Касаційного кримінального суду зокрема? Чи вдалося досягнути тих цілей, які Ви спочатку ставили перед собою?

Нещодавно було проведено Пленум ВС та збори суддів різних юрисдикцій, на яких підведено підсумки та окреслено напрями для подальшої роботи. Верховний Суд активно працює, висококваліфікований апарат суду належно забезпечує роботу суддів, правнича спільнота у значній мірі висловлює як свою підтримку, так і критику судових рішень, ухвалених Верховним Судом. Наявність різних відгуків – і схвальних, і критичних – можна та варто розцінювати позитивно. Адже це говорить про те, що Верховний Суд зміг забезпечити змагальність сторін та надати у процесуальний спосіб рівні можливості для представлення своїх інтересів учасниками судових проваджень.

Що стосується підсумків роботи Касаційного кримінального суду. З початку грудня 2017 року були проведені організаційні заходи щодо забезпечення діяльності апарату суду, у Касаційному кримінальному суді були сформовані судові палати, колегії суддів та об’єднана палата, делеговано суддів у Велику Палату Верховного Суду.

Створення об’єднаної палати та ВП ВС – надзвичайно цікавий для нас довід, адже вперше в історії України з’явився механізм забезпечення єдності судової практики щодо конкретних проваджень. Це дало нам можливість організувати в надзвичайно короткі строки правове орієнтування судів першої та другої інстанцій на рішення Верховного Суду. Все було організовано достатньо чітко, і уже у двадцятих числах грудня 2017 року судді ККС ВС розглянули перші провадження, які стосувалися вирішення питань передачі кримінальних проваджень з одного суду до іншого. А наприкінці січня 2018 року ККС став повноцінно працювати як суд касаційної інстанції. За цей період ми розглянули 37 335 проваджень і процесуальних звернень.

Вдалося досягнути достатньо високого рівня єдності судової практики, узагальнити існуючі правові позиції та забезпечити їх широке висвітлення, а також ефективне застосування судами першої та апеляційної інстанції.

На регулярній основі ми ознайомлюємо, якщо можна так сказати, «фоловерів» Верховного Суду із заходами за участю суддів Верховного Суду із правовими позиціями суду касаційної інстанції через огляди судової практики та дайджест новин Верховного Суду і практики ЄСПЛ. Послідовно, прозоро та у доступний спосіб намагаємося бути відкритими до суспільства.

Суд покликаний захистити права людини, права потерпілих, притягнути до відповідальності у законом передбачений спосіб винуватих та відновити порушені права, забезпечуючи при цьому справедливість, баланс інтересів та верховенство права. На мою думку та думку моїх колег, Касаційний кримінальний суд, який маю честь очолювати, справляється з цим у достатньому обсязі, на відповідному рівні та у належній формі: кількість нерозглянутих справ, проваджень поступово зменшується; строки судового розгляду кримінальних проваджень у касаційній інстанції скорочуються; у значній кількості справ, проваджень, що викликають суспільний резонанс, ухвалено обґрунтовані остаточні судові рішення по суті.

У 2021 році Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду завершив розгляд усіх довготривалих кримінальних проваджень – тепер судді зайняті розглядом проваджень в основному 2020-2021 років. Сподіваюся, що така позитивна динаміка збережеться й у майбутньому. На жаль, не можу такого сказати про кримінальні справи та провадження з окремих районів Донецької та Луганської областей, а також справ, що були підсудні судам на території АРК та м. Севастополя, оскільки це питання остаточно не врегульовано законодавцем. Водночас, ми приділяємо значну увагу цим проблемним питанням та займаємо активну позицію стосовно напрацювання оптимальної законодавчої моделі щодо доповнення процесуального законодавства нормами, які нададуть можливість завершити розгляд цих справ з дотриманням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Станом на сьогодні у держави є законопроектні рішення цих проблем, і Верховний Суд нещодавно висловив підтримку розробленому Кабінетом Міністрів України проекту Закону України «Про забезпечення кримінальних проваджень та виконання покарань, здійснення яких унеможливлено внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації території України». 

Загалом треба зазначити, що якби вдалося не допустити кадровий голод у судах першої та апеляційної інстанцій та забезпечити їх належними фінансовими ресурсами, можна було б говорити про досягнення поставлених перед собою цілей, принаймні середньострокових. Тим не менше, сподіваюся на вирішення цього питання у найближчій перспективі.

Які кроки було здійснено задля досягнення головної мети — забезпечення сталості й єдності судової практики? Чи є ще над чим працювати?

Забезпечення сталості та єдності судової практики здійснюється через її формування, в тому числі шляхом передачі кримінального провадження на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду.

У період часу з 2018 по грудень 2021 року на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду надійшло 81 кримінальне провадження, 6 з яких на кінець року залишаються нерозглянутими.

Важливим інструментом забезпечення єдності судової практики виступають правові позиції, викладені у постановах об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Впродовж 2018 – 2021 року було прийнято 75 постанов об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, у яких були сформульовано висновки про застосування норм права, присвячені вирішенню як кримінально-правових, так і кримінальних процесуальних проблем. Зважаючи на обов’язковість врахування зазначених висновків у правозастосуванні, що випливає з положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вони є ключовим та дієвим інструментом забезпечення єдності судової практики.

Не менш важливим є механізм забезпечення єдності судової практики на рівні судових палат, тим більше враховуючи наявну «антикорупційну» спеціалізацію суддів Третьої судової палати ККС ВС. Впродовж 2018 – 2021 року було прийнято 13 постанов  судових палат Касаційного кримінального суду, у яких також було викладено висновки про застосування норм права, присвячені вирішенню кримінально-правових та кримінальних процесуальних проблем.

Забезпечення сталості та єдності судової практики є тривалим та безперервним процесом. Тому, вагома частка питань матеріального та процесуального права, які були порушені в ухвалах колегій про передачу кримінальних проваджень на розгляд палат та об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, ще очікують свого розгляду.

Отже, ми маємо дієві механізми для забезпечення єдності судової практики, виходячи із тих інструментів, які надав нам законодавець, і за ці 4 роки така модель довела свою ефективність та достатність для виконання поставлених завдань щодо забезпечення єдності судової практики й орієнтування судів першої та апеляційної інстанцій на порядок вирішення спірних питань кримінального права та процесу.

Окрім того, ККС ВС чимало уваги приділяв розмежуванню підслідності в порядку ст. 216 КПК України. Це пов’язано з тим, що в Україні діє чимало правоохоронних органів: з одного боку це гарантує інституційну незалежність один від одного, а з іншого – відчувається деяка конкуренція між цими органами.

Завжди є над чим продовжувати працювати. Ми уже пристосувались до роботи в надзвичайно складних умовах в період пандемії. У мене як голови суду основний пріоритет був зберегти здоров’я людей. Забезпечено охорону праці, дистанційну роботу, відпустки поза межами графіків та інше.

Продовжує бути актуальним питання – узагальнення судової практики у тих категоріях справ, що не переглядаються Верховним Судом у касаційному порядку. Йдеться про ухвали слідчих суддів та справи про адміністративні правопорушення.

Часто судовий контроль за досудовим розслідуванням, що входить до компетенції слідчих суддів, не визначає процесуальних засобів на оскарження прийнятих рішень або ж обмежено стадією апеляційного перегляду. Тому реалізуючи завдання, визначені у ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд має зосередити увагу на механізмах єдності судової практики шляхом роботи над узагальненнями судової практики щодо різних категорій цих справ та інформування судів нижчого рівня про позиції Верховного Суду щодо проблемних питань застосування норм КПК, зокрема під час досудового розслідування, а також на стадії виконання судових рішень.

Окрема увага має бути приділена механізмам єдності судової практики застосування норм КУпАП через узагальнення відповідної судової практики та перегляд законодавчих підстав щодо доступу до суду касаційної інстанції.  

Враховуючи те, що в судовій практиці постійно виникають проблемні питання, пов’язані із застосуванням положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаємо, що суб’єктам законотворчої діяльності потрібно розглянути питання щодо доцільності вдосконалення процесуального законодавства в частині надання Верховному Суду повноважень розглядати справи по суті та ухвалювати постанови з висновками про застосування норм права в тих випадках, коли питання, що містяться в касаційних скаргах, не є предметом касаційного розгляду, але містять виключну правову проблему або їх вирішення необхідне для забезпечення єдності судової практики. Вважаю, що надання Верховному Суду відповідних повноважень сприятиме забезпеченню єдності судової практики.

Механізм застосування ухвали про мотивовану відмову, як касаційний фільтр, активно застосовується, хоч і може бути ширше законодавчо удосконалений.

Є доцільним розгляд питання щодо удосконалення підстав та умов здійснення письмового провадження у кримінальному провадженні, в тому числі і перегляд таких підстав для суду касаційної інстанції, оскільки закладені в кодекс процедури не працюють.

Також нагальним вважаю необхідність визначення державою виваженої моделі цифровізації правосуддя у кримінальних провадженнях, що, з одного боку, спростить доступ громадян до правосуддя, а з іншого – надасть можливість зменшити витрати держави, пов’язані із забезпеченням такого розгляду. Водночас, такі кроки не мають стати на заваді реалізації усіма учасниками завдань кримінального провадження.

Вже згадана недоукомплектованість судів першої та апеляційної інстанції, їх недостатнє матеріально-технічне забезпечення – це ті напрями, над якими потрібно активно працювати з метою якнайшвидшого вирішення наявних проблем. Сподіваюся, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України незабаром запрацює і наповнить суди першої та апеляційної інстанції кваліфікованими кадрами.

Чим особисто Вам запам’яталися ці 4 роки роботи нового Верховного Суду? Які Ваші сподівання від нового Верховного Суду справдилися, а які – ні?

Насамперед хотілося б згадати ту високу надію, яку суспільство покладало на судову реформу та Верховний Суд як на найвищий судовий орган у системі судоустрою України. Процедура добору суддів не мала рівних, напевно, в цілому світі. Кількаетапний конкурс дав змогу відібрати найкращих фахівців у галузі права, з необхідним професійним досвідом, високими морально-етичними стандартами й стійкими психологічними даними/показниками для роботи в стресових умовах. Крім того, Україні вдалося зробити це максимально прозоро та у тісній співпраці з нашими міжнародними партнерами.

У 2018 році з’явилася можливість збільшити штат. Після довготривалої конкурсної процедури ми отримали ще 13 суддів і нас стало 42 судді. За цей час пішли у відставку 4 судді. Будемо сподіватися, що у державі знову повернуться до питання, щоб усі вакансії були заповнені.

Разом з цим, хочу поділитися досвідом співіснування трьох правничих професій в одному суді. У Верховному Суді представлені також судді, які раніше працювали адвокатами, науковцями або мали сукупний стаж роботи. На мою думку, така правнича синергія привнесла нові ідеї та свіжі підходи, що позитивно позначилося на відправленні правосуддя і поширення такого формату добору суддів на апеляційні суди є вдалою ідеєю.

У частині того, що не справдилося, хочу констатувати, що нам поки що не вдалося зламати стереотип, створений за останні роки, про те, що суди – погані, несправедливі, корумповані і таке інше. І не зважаючи на те, що учасники процесу в кримінальному провадженні заявляють про недовіру суддям менш ніж у 1% проваджень, оскаржують в апеляційному порядку рішення в середньому у 15-20%, а щодо касаційних проваджень – ця цифра є ще меншою, пересічним громадянам, які ніколи не були в судах, називають зовсім інші цифри щодо недовіри. Тому одне з наших пріоритетних завдань на майбутнє – докласти максимум зусиль, щоб рішення Верховного Суду були зрозумілими та сприйнятими суспільством.

Які рішення ККС Верховного Суду Ви вважаєте визначальними для судової практики?

До найбільш визначальних для судової практики рішень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду можна віднести ті, які вирішують найактуальніші проблеми кримінального права. Перш за все, це постанови об’єднаної палати, у яких сформульовано висновки щодо призначення покарання. Зокрема, це постанови:

• від 06.12.2021 у справі № 243/7758/20 про застосування положень ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України (далі – КК) під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком;
• від 17.08.2021 у справі № 185/10985/19) щодо приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком;
• від 14.06.2021 у справі № 443/806/19 про призначення покарання у вигляді позбавлення волі особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, до постановлення двох вироків в інших провадженнях, кожен із яких виконується самостійно;
• від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17 щодо призначення покарання особі, яку попереднім вироком звільнено від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК);
• від 08.02.2021 у справі № 390/235/19 про застосування судом правил призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) та за сукупністю вироків (ст. 71 КК);
• від 02.12.2019 у справі № 664/425/16-к щодо застосування положень ст. 68 КК при призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК альтернативно передбачено довічне позбавлення волі;
• від 23.09.2019 у справі № 199/1496/17 про призначення остаточного покарання за правилами ч. 4 ст. 74 КК особі, щодо якої було застосовано звільнення від покарання з іспитовим строком і яка вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин;
• від 25.06.2018 у справі № 511/37/16-к щодо призначення покарання особі, яка вчинила декілька злочинів, одні з яких вчинено до, а інші – після постановлення першого вироку, із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК.

Також можна відзначити постанову від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19 щодо застосування кримінально-правової норми, що передбачає відповідальність за домашнє насильство (ст. 26-1 КК), відповідно до якої злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у статті 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.

Серед визначальних для судової практики рішень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, в яких вирішувались питання кримінального процесу, необхідно вказати: постанову від 24.05.2021 у справі № 640/5023/19 щодо дотримання належної правової процедури у разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, а також постанову від 31.05.2021 року у справі № 646/3986/19 щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК.

Ці рішення Касаційного кримінального суду можуть слугувати гарним дороговказом для юристів у довгостроковій перспективі.

 Що Ви хотіли б побажати суддям та працівникам апарату судів напередодні професійного свята?

З нагоди професійного свята Дня працівників суду бажаю, аби наша праця в подальшому наближала всіх нас до спільної мети – утвердження верховенства права в нашій державі. Відзначаючи професіоналізм, відповідальність у роботі та позитивні особисті якості, хочеться наголосити, що щоденна праця працівників апарату суду є важливою та цінною для нас усіх. Тому, користуючись нагодою, хочу побажати міцного здоров’я і наснаги, щастя та добра, благополуччя та усіляких життєвих гараздів. Оптимізму, сил, натхнення та впевненості. Творчої наснаги всім та успіхів у нашій відповідальній роботі.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.