В Україні врегулюють роботу Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів

16 листопада Верховна Рада прийняла за основу законопроект 5707 «Про правотворчу діяльність».

У статтях 45-46 проекту регламентується питання обліку та реєстрації нормативно-правових актів, які здійснюються за допомогою Єдиного державного реєстру  НПА (ЄДРНПА).

Наразі ЄДРНПА функціонує на підставі Указу Президента «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів»  від 27 січня 1999 року 70/99.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 проекту  «Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів  – це автоматизована система збирання, накопичення, обліку, реєстрації, підтримання у контрольному стані та зберігання нормативно-правових актів». Зі змісту ч. 5 ст. 45 випливає, що до ЄДРНПА включаються всі НПА.

Згідно з ч. 11 ст. 46 проекту «нормативно-правові акти підлягають обліку та, у випадках, визначених Конституцією та законами України, реєстрації та включенню до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів».

Як зазначає ГНЕУ у своєму висновку, аналіз приписів проекту дозволяє дійти висновку, що у ньому чітко не відокремлюються процедури обліку та реєстрації НПА. Якщо облік прийнятого НПА має суто технічний характер (для законів, НПА Президента України тощо), то реєстрація підзаконних НПА  має дозвільний характер, а відповідні акти набирають чинності лише після їх реєстрації. 

«Пропонуємо чітко визначити, що таке облік НПА і НПА яких органів підлягають обліку, та що таке реєстрація НПА (акти, які підлягають реєстрації,  визначені у ч. 2 ст. 46 проекту)», - зауважують у ГНЕУ.

«Відповідно до ч. 5 ст. 46 проекту «суб’єкт правотворчої діяльності зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття (видання) нормативно-правового акта… подати його держателю Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів для включення до цього Реєстру».

При цьому, «держатель Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів протягом одного робочого дня включає нормативно-правовий акт в Реєстр та присвоює йому реєстраційний код» (ч. 6 ст. 46). Наведені положення у своїй сукупності можуть тлумачитись таким чином, що держатель ЄДРНПА  протягом одного робочого дня після того, як йому було подано акт суб’єктом правотворчості, зобов’язаний включити його до Реєстру.

Разом з тим, у ч. 2 ст. 46 встановлено, що «нормативно-правові акти суб’єктів правотворчої діяльності …необхідність реєстрації яких передбачена законами України, підлягають реєстрації після проведення обов’язкової правової (юридичної) експертизи, яка здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики, та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів».

Враховуючи, що відповідна правова експертиза вимагає певного часу, строки включення акта до Реєстру, на наш погляд, мають прив’язуватись не до часу подання акта суб’єктом правотворчості держателю ЄДРНПА, а до часу завершення правової експертизи. Крім того, звертаємо увагу, що у проекті жодним чином не визначено строки проведення правової експертизи.

У зв’язку з наведеним варто зазначити, що нині питання державної реєстрації НПА регулюється підзаконними актами (Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверджене Постановою КМУ від 28 грудня 1992 р. № 731).

У поданому проекті також встановлено, що «порядок проведення правової (юридичної) експертизи зазначених підзаконних нормативно-правових актів, прийняття рішення про їх реєстрацію або про відмову в такій реєстрації, присвоєння нормативно-правовим актам номера реєстрації встановлюється Кабінетом Міністрів України» (ч. 2 ст. 46).

Разом з тим, враховуючи, що правова експертиза та реєстрація мають вирішальний вплив для подальшої долі НПА, вважаємо цілком обґрунтованим врегулювати на рівні закону принаймні строки проведення правової експертизи та підстави відмови у реєстрації НПА.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 46  суб’єкт правотворчої діяльності зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття (видання) НПА «подати його держателю Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів для включення до цього Реєстру». З наведеного незрозуміло, у якій формі подається НПА», - зазначають експерти ГНЕУ.

Нижче наводимо відповідні норми законопроекту про правотворчу діяльність.

Стаття 45. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів

1. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів – це автоматизована система збирання, накопичення, обліку, реєстрації, підтримання у контрольному стані та зберігання нормативно-правових актів.
2. Держатель Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики.
3. Адміністратор Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів здійснює заходи із створення, доопрацювання та супроводження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, та здійснює інші заходи технічного адміністрування, визначені Кабінетом Міністрів України та держателем Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
4. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів ведеться державною мовою.
5. До Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів включаються нормативно-правові акти після їх підписання та присвоєння номера акта.
6. Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним встановлюється Кабінетом Міністрів України.
7. Інформація з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів є відкритою, безоплатною, загальнодоступною (крім інформації з обмеженим доступом), публічною інформацією у формі відкритих даних та підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті держателя Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
8. Порядок доступу до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики.

Стаття 46. Облік та реєстрація нормативно-правових актів

1. Нормативно-правові акти підлягають обліку та, у випадках, визначених Конституцією та законами України, реєстрації та включенню до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
2. Нормативно-правові акти суб’єктів правотворчої діяльності, визначених пунктами 4, 5 частини другої статті 4 цього Закону, а також нормативно-правові акти інших органів, необхідність реєстрації яких передбачена законами України, підлягають реєстрації після проведення обов’язкової правової (юридичної) експертизи, яка здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики, та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Порядок проведення правової (юридичної) експертизи зазначених підзаконних нормативно-правових актів, прийняття рішення про їх реєстрацію або про відмову в такій реєстрації, присвоєння нормативно-правовим актам номера реєстрації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Нормативно-правові акти, зазначені у частині другій цієї статті, не включені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, є нечинними і не підлягають офіційному оприлюдненню.
4. Нормативно-правові акти, що містять державну таємницю, включаються до окремого розділу Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Нормативно-правові акти, що містять службову інформацію, включаються до відповідного розділу Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів з обмеженням «Для службового користування».

5. Суб’єкт правотворчої діяльності зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття (видання) нормативно-правового акта, а законів України – протягом одного робочого дня з дня підписання Президентом України подати його держателю Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів для включення до цього Реєстру.
6. Держатель Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів протягом одного робочого дня включає нормативно-правовий акт в Реєстр та присвоює йому реєстраційний код.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.