Сам собою факт пенсійного віку не може бути підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням

Сам собою факт пенсійного віку не може бути підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, оскільки це не завадило їй вчинити тяжкий злочин, а отже, жодним чином не знижує її суспільної небезпеки.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 234/403/18.

Обставини справи

Вироком Краматорського міського суду Донецької області особу визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 110 КК, з призначенням їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК особу звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки та покладанням на неї відповідних обов’язків, передбачених ст. 76 КК – періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Донецький апеляційний суд вирок Краматорського міського суду Донецької області щодо особи скасував в частині звільнення її від відбування покарання на підставі ст. 75 КК та визначив вважати її засудженою за ч. 2  ст. 110 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.

ВС наголосив, що своє рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що при звільненні засудженої від покарання суд першої інстанції не врахував тяжкість вчиненого злочину, його наслідки та особу винної, внаслідок чого призначив покарання, яке є явно несправедливим та не є співмірним протиправному діянню.

У свою чергу, колегія суддів апеляційного суду зважила на те, що особа вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, що за своїм видом носить особливо велику суспільну небезпечність для держави та громадян, за місцем мешкання характеризується задовільно, є пенсіонеркою. Обставин, що пом’якшують покарання не встановлено, у вчиненому засуджена не розкаялась, жалю з приводу своїх протиправних дій та осуду своєї поведінки протягом усього часу здійснення кримінального провадження не висловила, ніякої допомоги правоохоронним органам у встановлені обставин даної справи не надавала. Внаслідок чого суд дійшов висновку, що сам собою факт пенсійного віку не може бути підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, оскільки це не завадило їй вчинити тяжкий злочин, а отже, жодним чином не знижує її суспільної небезпеки.

Враховуючи викладене, ВС підкреслив, що колегія суддів апеляційного суду дійшла обґрунтованого висновку про те, що застосування до особи положень ст. 75 КК є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягнуло за собою призначення явно несправедливого покарання та призначила їй відповідне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 110 КК без звільнення від його відбування, що буде сприяти її виправленню та попередить вчинення нею нових злочинів.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВС висловився щодо звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.