При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб’єкта та її впливу на його поведінку.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 613/1202/17.
Обставини справи
Органом досудового розслідування особа обвинувачувалась у тому, що вона працюючи на посаді завідуючої військово-облікового бюро Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області та будучи посадовою особою, відповідальною за оформлення субсидій, проведення перевірок достовірності та повноти інформації про фактичне місце проживання (перебування) внутрішньо переміщених осіб, складання за результатами такої перевірки актів обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, самостійно склала акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї особи _2, в якому вказала, що остання проживає за певною адресою, хоча достовірно знала, що вона там не проживає. Вказаний акт особа подала до Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації, тобто склала та видала завідомо неправдивий документ, на підставі якого особа_2 безпідставно, в період з листопада 2016 року до травня 2017 року, отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на загальну суму 528308 грн.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області особу_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, на підставі ст. 48 КК, а кримінальне провадження щодо неї закрито.
При перегляді справи Харківський апеляційний суд це рішення залишив без змін.
Не погоджуючись із рішенням судів, прокурор подав касаційну скаргу. Прокурор вважав, що районний суд безпідставно звільнив особу_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, оскільки з неї лише знято персональні обов`язки щодо проведення перевірок фактичного місця проживання/перебування внутрішньо-переміщених осіб, що, на думку прокурора, не свідчить про таку зміну обстановки навколо неї, яка унеможливить в подальшому вчинення нею нового злочину.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС підкреслили, що відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
При цьому при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб’єкта та її впливу на його поведінку.
ВС зазначив, як на зміну обстановки, унаслідок якої особа_1 перестала бути суспільно небезпечною особою, місцевий суд у своєму рішенні послався на те, що остання позитивно характеризується, вперше вчинила кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, має на утриманні неповнолітню дитину, та згідно з розпорядженням голови Крисинської сільської ради від 15 лютого 2019 року № 7к усунута від виконання обов`язків щодо перевірки факту проживання внутрішньо переміщених осіб на території Крисинської сільської ради.
Разом із тим, приймаючи таке рішення, суд першої інстанції в своїй ухвалі не зробив комплексного аналізу обстановки життєдіяльності особи_1 після вчинення злочину та не навів належного обґрунтування свого висновку про те, яким саме чином факт усунення особи_1 від виконання певних обов`язків, яка залишилася працювати на займаній посаді, настільки позитивно вплинув на її поведінку, що вона перестала бути суспільно небезпечною, і можливість вчинення нею нового кримінального правопорушення в майбутньому є малоймовірною.
Враховуючи наведене, Верховний Суд наголосив, що рішення місцевого суду про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК не можна визнати належно обґрунтованим та вмотивованим, а отже і правильним.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що звільнення від кримінальної відповідальності на певному етапі судового розгляду та від призначеного покарання тягнуть за собою різні суттєві правові наслідки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.