Британські суди для вирішення комерційних спорів в Україні: чи потрібно це

Британські суди можуть бути наділені спеціальними повноваженнями для вирішення комерційних суперечок в Україні, щоб підвищити довіру зовнішніх інвесторів. Про це заявив глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія під час виступу на Давоському форумі.

Подібна практика вже застосовується в Казахстані, за словами Д. Арахамії, і британський суд отримає «верховенство і реальну силу в комерційних позовах». Він вважає, що такий крок підвищить інтерес до України з боку інвесторів.

Голова Постійно діючого третейського суду при ТПП України, арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, арбітр, член Президії Морської арбітражної комісії при ТПП України, Заслужений юрист України Петро Крупко прокоментував для «Судово-юридичної газети» реалії та перспективи такої ідеї.

«У контексті створення умов для підвищення інтересу та довіри до України з боку іноземних інвесторів останнім часом з уст високопосадовців пролунало ряд «цікавих ідей».

Так, керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія під час виступу в Українському домі у Давосі, посилаючись на практику Казахстану, висловив думку про наділення британських судів спеціальними повноваженнями для вирішення комерційних спорів в Україні – «дати британському суду верховенство и реальну силу у комерційних позовах».

Дещо раніше Міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю окремим виданням анонсував створення в Україні арбітражу європейського рівня. Міністр має намір «привести сюди (в Україну) третейських арбітрів, іноземних суддів і спробувати створити тут арбітраж, який повинен мати прекрасну репутацію, був би надійним, працював би нарівні зі Стокгольмом і Лондоном».

Не піддаючи сумніву розвинутість і популярність британської правової системи та всесвітньо відомих арбітражних установ, хотілось би нагадати про український бренд – Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС), який за понад чверть століття здобув визнання у світі.

МКАС уже давно залишив позаду найвідоміші у світі арбітражні установи, у тому числі Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольму та Віденський міжнародний арбітражний центр, за кількістю розглянутих справ. Якщо у МКАС ця кількість вимірюється сотнями: у 2018 році – 286, у 2019 році – 243, то у згаданих установах – десятками. При цьому слід пам’ятати, що на міжнародному ринку арбітражних послуг, як і на інших ринках, існує гостра конкуренція. 

У списку арбітрів МКАС представлені провідні юристи-практики та науковці з 35 країн світу, кандидатури яких рекомендовані міжнародними рейтингами Chambers & Partners, Legal 500 та Who’s Who Legal.

Бізнес 54 країн світу довіряє МКАС вирішення своїх спорів. Сторонами у 18 % спорів, розглянутих МКАС у 2019 році, були виключно іноземні компанії. Цей показник має тенденцію до постійного росту.    

Рішення МКАС визнаються та виконуються у багатьох країнах світу.

Під час вирішення спорів у МКАС застосовується матеріальне право будь-якої країни або право міжнародного договору, вибір на користь якого зробили сторони.

У МКАС спори розглядаються не лише українською чи російською мовами, а й англійською та іншими мовами, виходячи з домовленості сторін.

МКАС вирізняється оперативністю у вирішенні спорів – понад 80 % справ розглядається у строк до трьох місяців.

МКАС визнаний на міжнародному рівні, він активно співпрацює з ЮНСІТРАЛ та багатьма зарубіжними арбітражними установами.

Перелік досягнень та можливостей МКАС можна було б продовжити.

На превеликий жаль, а ні досягнень, а ні можливостей МКАС не помічають і  не бажають помічати багато з тих, хто уособлює українську владу. Для них своє, українське, не становить цінність, адже воно «не те». Подавай міністрів-іноземців, британських суддів у середньовічних перуках та червоних мантіях, королівських адвокатів та баристерів!», — зазначає Петро Крупко.

«Дуже хочеться, щоб «творці велосипеда» від влади відкрили очі та скористалися результатом наполегливої праці уже кількох поколінь українських юристів.

За підтримки держави МКАС міг би не лише примножити свій потенціал у розв’язанні комерційних спорів, але й стати центром з вирішення інвестиційних спорів, що було б вкрай важливим для реалізації проголошених владою намірів залучити в економіку України реальні іноземні інвестиції.

Для втілення у життя цього плану від держави вимагається внесення незначних змін до законодавства та «добра воля», яка повинна проявлятися, по-перше, у здійсненні усіма державними інститутами політики всебічної підтримки арбітражу, по-друге, у включенні в інвестиційні угоди, угоди про розподіл продукції та угоди про концесію, що укладаються від імені України,  застережень про розгляд спорів у МКАС.

Решту – залучення іноземних фахівців з інвестиційних та інших специфічних спорів, розроблення у разі потреби спеціальних регламентів та здійснення арбітражного процесу, забезпечить МКАС.      

Такий шлях у повній мірі відповідає задекларованим намірам влади, а його реалізація не потребуватиме ні тривалого часу, ні державного фінансування.

Здобуде ж Україна на цьому шляху лише міжнародний авторитет і визнання. А ще це дасть значну економію державних коштів, які сьогодні витрачаються на іноземних консультантів та на оплату відряджень до зарубіжних арбітражних установ», — прокоментував Петро Крупко.

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» писала про перспективи створення українського міжнародного арбітражу для інвесторів.

Також про концептуально-правові підходи до створення міжнародного інвестиційного арбітражу в Україні нашому виданню розповів Олександр Крупчан — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України,  академік Національної академії правових наук України, директор Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.