Переселенка приховала наявність квартири у Харкові в заяві на отримання соціальної допомоги: справу розглянув Верховний Суд

12:40, 17 травня 2024
Одержання внутрішньо переміщеною особою покриття витрат на проживання в результаті умисного незазначення в заявах для призначення допомоги відомостей про наявність у її власності квартири на неокупованій частині території України утворює склад шахрайства, - висновок ВС.
Переселенка приховала наявність квартири у Харкові в заяві на отримання соціальної допомоги: справу розглянув Верховний Суд
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як раніше писала «Судово-юридична газета», з метою отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, жінка з двома дітьми не зазначила в заявах для призначення допомоги відомості про наявність у її власності квартири.

Їй було призначено соціальну допомогу у розмірі 2210 грн щомісячно, всього на загальну суму 30 433 грн 84 коп.

Як зазначила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 19 березня 2024 року по справі №643/8436/18, про вчинення шахрайства внутрішньо переміщеною особою свідчить отримання нею соціальної допомоги на підставі заяв, у яких вона не повідомила органам соціального захисту про наявність нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення АТО.  

Слід зазначити, що у матеріалах справи вказано, що жінка повністю відшкодувала надмірно нараховану та виплачену допомогу. Але, як вказав ККС ВС, саме по собі встановлення в законі механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство відповідно до ст. 190 КК.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», дружина члена Вищої ради правосуддя отримала 12 тисяч грн допомоги на проживання як внутрішньо переміщена особа. При цьому сам член ВРП за 4,5 місяці роботи у ВРП в 2022 році отримав 817 960 грн, тобто, приблизно 181 768 грн щомісяця.

Дружина іншого члена ВРП у 2023 році отримала від Кабінету Міністрів допомогу на проживання у сумі 56 тисяч грн. При цьому сам член ВРП за 2023 рік заробив у Вищій раді правосуддя 2 563 245 грн заробітної плати, тобто, близько 213,6 тисяч на місяць.

Верховний Суд прокоментував мотиви цієї справи. Так, як вказали у пресс-службі ВС, переселенка "умисно не зазначила" квартиру.

Неповідомлення (незазначення) відомостей про наявність нерухомого майна як спосіб отримання соціальних виплат (допомоги) є одним із різновидів обману, що характеризується документальною (письмовою) формою та проявляється через пасивну поведінку особи, котра не повідомляє обов’язкової за законом інформації.

Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду під час розгляду скарги сторони захисту.

У цій справі апеляційний суд скасував вирок місцевого суду та визнав внутрішньо переміщену особу винуватою і засудив за шахрайство (ч. 1 ст. 190 КК України), а саме за те, що для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, вона умисно не зазначила в заявах для призначення вказаного виду допомоги відомостей про наявність у її власності квартири в м. Харкові.

У касаційній скарзі захисник стверджував про незаконність засудження особи за ч. 1 ст. 190 КК України.

ККС ВС наголосив, що грошова допомога не призначається в разі, коли будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, АРК і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Винятком є житлові приміщення, які непридатні для проживання, що підтверджується актом технічного стану (п. 6 чинного на момент вчинення кримінального правопорушення Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505).

У зв’язку з набуттям у власність житлового приміщення в м. Харкові засуджена не мала права на отримання допомоги. Однак після придбання житла особа двічі звернулася до органу соціального захисту із заявами про продовження виплати їй допомоги та не повідомила про наявність у неї квартири, що виключало б продовження їй цих виплат.

Формуляри заяв містили в змісті графу «Інформація щодо наявності у будь-кого з членів сім’ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції». Однак засуджена під час їх заповнення надала негативну відповідь щодо наявності в неї відповідного житла. Наведене свідчить про те, що особа діяла з прямим умислом і шляхом обману заволоділа грошовими коштами з державного бюджету.

Водночас саме собою встановлення в Законі України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство відповідно до ст. 190 КК України.

Ознайомитись з постановою ККС ВС від 19 березня 2024 року у справі № 643/8436/18 (провадження № 51-3191км21) можна за посиланням. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Богатих
    Інна Богатих
    заступник Міністра юстиції України
  • Ганна Самойлюк
    Ганна Самойлюк
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Ольга Шевчук
    Ольга Шевчук
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду