Що слід знати про право неповнолітнього на самостійне отримання аліментів та розпорядження ними — роз’яснення

Міністерство юстиції зазначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одна із форм такого утримання є виплата аліментів на дитину, розмір яких визначається домовленістю батьків або рішенням суду.

Статтею 179 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Тобто  витрати мають бути спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, навчанні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Неповнолітня дитина 14–18 років має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Водночас Сімейним кодексом встановлено, що неповнолітня дитина також має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 30 Кодексу фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має цивільну дієздатність. Це означає здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Кодекс розрізняє такі види цивільної дієздатності фізичної особи: повна, неповна, часткова та обмежена. Також варто врахувати, що відповідно до Кодексу фізична особа може бути визнана судом недієздатною.

Відповідно до статті 32 Кодексу неповнолітня дитина має неповну цивільну дієздатність.

Так, у цьому віці дитина, зокрема, може:

- самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом;

- самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.

Зазначається, що перед перерахуванням коштів безпосередньо на особисту картку дитини потрібно впевнитися, чи не відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, де вказані реквізити рахунку одного із батьків, на який вимагається їх сплачувати.

У випадку, коли на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження про стягнення аліментів, аліменти перераховуються виключно стягувачу відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Під час перерахування коштів у призначенні платежу варто писати, що це аліменти на утримання дитини, і вказувати за який період.

Для уникнення непорозумінь, конфліктів та для цивілізованого вирішення питання відповідно до статті 189 Сімейного кодексу України батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначать розмір та строки виплати. У договорі можна вказати реквізити особистого рахунку дитини, на який потрібно перераховувати кошти.

Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим кодексом.

Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.