Верховний Суд залишив в силі вирок жінці-ВПО, яка отримувала 2 тисячі грн допомоги від держави, але не повідомила про набуття квартири у Харкові

З метою отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, жінка з двома дітьми не зазначила в заявах для призначення допомоги відомості про наявність у її власності квартири.

Їй було призначено соціальну допомогу у розмірі 2210 грн щомісячно, всього на загальну суму 30 433 грн 84 коп.

Як зазначила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 19 березня 2024 року по справі №643/8436/18, про вчинення шахрайства внутрішньо переміщеною особою свідчить отримання нею соціальної допомоги на підставі заяв, у яких вона не повідомила органам соціального захисту про наявність нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення АТО.  

Слід зазначити, що у матеріалах справи вказано, що жінка повністю відшкодувала надмірно нараховану та виплачену допомогу. Але, як вказав ККС ВС, саме по собі встановлення в законі механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство відповідно до ст. 190 КК.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», дружина члена Вищої ради правосуддя отримала 12 тисяч грн допомоги на проживання як внутрішньо переміщена особа. При цьому сам член ВРП за 4,5 місяці роботи у ВРП в 2022 році отримав 817 960 грн, тобто, приблизно 181 768 грн щомісяця.

Дружина іншого члена ВРП у 2023 році отримала від Кабінету Міністрів допомогу на проживання у сумі 56 тисяч грн. При цьому сам член ВРП за 2023 рік заробив у Вищій раді правосуддя 2 563 245 грн заробітної плати, тобто, близько 213,6 тисяч на місяць.

Обставини справи

Отже, у цій справі 643/8436/18 жінка, яка є ВПО, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не зазначила в заявах відомості про наявність у її власності квартири в м. Харкові.

Місцевий суд, із яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав внутрішньо переміщену особу невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, і виправдав її.

Зокрема, місцевий суд зазначив, що вона не мала умислу на приховування факту придбання нового житла державними грошима всупереч вимогам закону. Коли вона вперше подавала заяву про отримання допомоги, то квартиру ще не мала у власності, в подальшому при зверненні до УСЗН вона переписувала раніше зазначені данні у заявах автоматично, при цьому зазначала у кожній наступній заяві про зміну місця проживання та адресу нової квартири, яку придбала вже під перебування на обліку як ВПО, також вона надавала копію свого паспорту, де містилася інформація про реєстрацію за адресою нової квартири, між тим ніхто з працівників УСЗН не надавав їй відповідних роз`яснень щодо необхідності визначення даної квартири в іншій графі. Як тільки їй стало відомо про наявність порушень вона відразу почала відшкодовувати шкоду в добровільному порядку, яку на даний час сплатила повністю.

«На думку суду, особа, яка б мала умисел приховати та не повідомити дійсну інформацію про наявність у неї на праві власності іншого житла з метою заволодіння чужим майном не зазначала б у заяві адресу нового житлового приміщення, при цьому будучи попередженою під підпис в цій самій заяві про те, що інформація зазначена в заяві, а також документи, додані до неї, можуть бути перевірені органом соціального захисту населення для забезпечення цільового використання бюджетних коштів» - зазначив місцевий суд у своєму рішенні.

Також місцевий суд звернув увагу на те, що повноваження з проведення перевірки заяв обвинуваченого про отримання допомоги, належало саме управлінню соцзахисту.

Втім, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду дотримався іншої позиції, скасував ухвалу апеляційного суду й призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Після рішення ККС ВС апеляційний суд скасував виправдувальний вирок місцевого суду та ухвалив новий вирок, яким засудив жінку за ч. 1 ст. 190 КК.

У касаційній скарзі захисник стверджував про незаконність засудження особи за ч. 1 ст. 190 КК.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив без змін вирок суду апеляційної інстанції. В обґрунтування позиції ККС вказав, що засуджена не мала права на отримання допомоги у зв’язку із набуттям у власність житлового приміщення у м. Харкові. Попри цей факт після придбання житла внутрішньо переміщена особа двічі звернулася до органу соціального захисту із заявами про продовження виплати їй допомоги та не повідомила про наявність у неї на праві власності квартири, що виключало би продовження їй виплати соціальної допомоги.

Самі ж формуляри заяв містили у своєму змісті графу «Інформація щодо наявності у будь-кого з членів сім’ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції», однак засуджена під час їхнього заповнення надала негативну відповідь щодо наявності в неї відповідного житла.

Наведене свідчить про те, що особа діяла з прямим умислом і шляхом обману заволоділа грошовими коштами з державного бюджету. Водночас саме по собі встановлення в Законі №1768-ІІІ механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство відповідно до ст. 190 КК.

Такий висновок відображено в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі №159/3357/18.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.