Якщо особа добровільно надає докази слідчому, це не є підставою для визнання їх недопустимими: огляд практики ККС ВС

​​Верховний Суд оприлюднив огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду в складі ВС за жовтень 2023 року.

В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, ухвалених у жовтні 2023 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

– зазначено, що якщо засуджений був активним виконавцем злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і саме завдяки його діям спільний злочинний умисел з невстановленою слідством особою на заволодіння грошовими коштами було доведено до кінця, то роль засудженого у вчиненні цього злочину є значною. З огляду на це обґрунтованим є вирок, яким розмір штрафу визначено в розмірі матеріальної шкоди, спричиненої потерпілому;

– встановлено, що сам по собі факт вчинення протиправних дій у громадському місці не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства. Пошкодження майна шляхом підпалу приміщення магазину, хоча й мало місце в громадському місці, однак, за умовами його вчинення, посягало не на громадський порядок чи моральність, а саме на майно.

У сфері кримінального процесуального права:

– зазначено, що КПК України не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, в розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими;

– акцентовано на тому, що здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яка за оперативною інформацією постійно перебуває на тимчасово окупованій території, в Автономній Республіці Крим, без оголошення її в міжнародний розшук відповідає приписам п. 20-1 розд. XI «Перехідні положення» КПК України (в ред. Закону № 1355-VIII, чинній на час вчинення процесуальних дій) та не може свідчити про порушення гарантій щодо заборони дискримінації згідно з п. 1 ст. 1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Упродовж жовтня 2023 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.