Створення нового IP-суду в Україні: що необхідно врахувати

Як відзначила Людмила Волкова, на останню вересневу суботу цього року випала перша річниця законодавчого втілення судової реформи. І цей день став надзвичайно врожайним на нормативну реалізацію наступних кроків змін.

«І саме цього дня, як то кажуть в останню хвилину, Президент України видав Указ «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності».

Як передбачено Законом «Про судоустрій та статус суддів», останній день вересня був крайнім терміном для утворення, а також для оголошення конкурсу на посади суддів у цьому суді.

Державна судова адміністрація України своїм наказом визначила кількість суддів першого після реформи Вищого спеціалізованого суду в 21 особу.

В свою робочу суботу ВККС оголосила конкурс на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності та затвердила Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. До старту подання документів на конкурс лишилося два місяці.

Отже, ліниві думки про те, чи потрібен в Україні такий суд, завершилися, майже не розпочавшись. І от що цікаво, це не наша новела, такі установи є і в інших країнах. Спеціалізовані суди з питань інтелектуальної власності вже працюють, зокрема, у Португалії, Швеції, Швейцарії, Великобританії, Японії, Південній Кореї, Тайвані.

Бачиться так, що заснування спеціалізованих судів із захисту інтелектуальної власності притаманне в першу чергу країнам з потужним високотехнологічним та інтелектуальним потенціалом», — заявила член Ради суддів.

Також Людмила Волкова акцентувала увагу на міжнародному досвіді функціонування IP-судів.

«Ще в далекому 1948 році Японія почала перейматися ефективним та реальним судовими захистом інновацій, технологій та взагалі інтелектуальних здобутків. І саме в цей час було утворено підрозділ з інтелектуальної власності у Високому суді. З плином часу, збільшенням кількості таких підрозділів та утворення їх у окружних судах Токіо та Осака, у 2005 році було створено Високий суд з інтелектуальної власності.

Велика Британія має систему судів з інтелектуальної власності. Перший спеціальний патентний  суддя був призначений у Вищому суді Британії ще у 1950 році. А у 1980 році було створено Патентний суд як частину Вищого суду. Цей час розглядає спори, пов’язані з інтелектуальною власністю, включаючи патенти, промислові зразки та ін. Найбільша кількість спорів пов’язана з технічними галузями, такими як фармацевтика, біотехнології, телекомунікації. Для найбільш технічно складних випадків є два судді, що мають також і технічну освіту.   Для розгляду менш складних справ та справ з орієнтовним розміром збитків до 500 тис фунтів стерлінгів у 1990 році було створено Корпоративний суд з інтелектуальної власності. Цей суд розглядає спори щодо інтелектуальної власності (здебільшого патенти, торгові марки, авторське право) малих та середніх підприємств.

З 1998 року Патентний суд працює в Кореї. Розглядає справи щодо інтелектуальної власності, включаючи патенти, знаки для товарів та послуг, сорти рослин та ін. Це є суд апеляційної інстанції, але має категорію справ, що розглядає по першій інстанції. Цікаво, що в суді є відділ технічних експертів, які мають багаторічний досвід в різних наукових галузях, таких як машинобудування, електронна інженерія, хімічна інженерія та ін.

В 2008 році в Тайвані було створено Суд з інтелектуальної власності. Юрисдикція цього суду, що цікаво, поширюється на цивільні, адміністративні та кримінальні дії щодо прав інтелектуальної власності.

Світова практика стоїть на тому, що будь-яка спеціалізація забезпечує покращення якості. Але як у кожного явища є позитив та негатив. Експерти з питань інтелектуальної власності називають плюси та мінуси таких спеціалізованих судів.

Перевагою суду з інтелектуальної власності, безперечно, буде здатність швидко та якісно вирішувати досить складні справи з технічнім, мистецьким та іншим (можливо поки що взагалі невідомим) підтекстом. С самого початку роботи буде необхідно йти в ногу із швидко плинним технічним та інтелектуальним прогресом та миттєво адаптуватися до змін. І це стає життєво важливим в той час, коли технології швидко комерціоналізуються та бізнес-рішення необхідно приймати блискавично. Для суддів також є плюси. Це можливість якісно працювати в умовах нормального цивілізованого навантаження», — поділилася інформацією Людмила Волкова.

Крім цього член РСУ назвала моменти, необхідні для роботи даного суду.

«Особлива увага до початку роботи суду має приділятися вивченню досвіду роботи таких судів, які успішно діють в інших країнах. Це потрібно зробити ще до початку роботи нового суду з тим, щоб не наступати на власні граблі», — відзначила Волкова.

Крім цього член РСУ назвала моменти, необхідні для роботи даного суду.

«З мінусів вбачаються складнощі для ВККС залучення достатньої кількості кандидатів (в тому числі адвокатів і суддів) зі спеціальними знаннями та досвідом. Також комісії доведеться підготувати окремі тести та практичні завдання для кандидатів цієї специфічної категорії. Термінового опрацювання потребують необхідні зміни до порядку та методології кваліфікаційного оцінювання суддів і кандидатів на посаду судді та до Регламенту з огляду на досвід, отриманий під час конкурсу у Верховний суд. Це відноситься також і до стосунків з Громадською радою доброчесності. Адже деякі важливі процедури за участі ГРД були, на наш погляд, значно затягнуті. Судова система не може більше дозволити собі, щоб конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності тривав так же довго, як і до Верховного суду. Особливої ваги набувають також якісні джерела інформації, які будуть використовуватися Комісією та ГРД для оцінки кандидатів. Вони мають бути абсолютно достовірними.

Спеціалізований судовий захист торгових марок та патентів, промислових зразків та авторського права це реальний поштовх для надходження інвестицій та росту економіки», — повідомила Людмила Волкова.