МВФ вимагає від України спростити роботу НАБУ і САП, скасувавши закриття кримінальних справ через сплив строків розслідування

Україна отримала до бюджету сьомий транш від МВФ обсягом близько 1,1 млрд доларів США в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF). 20 грудня виконавча рада Фонду схвалила шостий перегляд програми EFF.

Наступні заходи, які Україна повинна буде вжити, визначено у спільному Меморандумі України та МВФ про економічну та фінансову політику.

Як випливає з опублікованого документу, МВФ вимагає, щоб українська влада прискорила створення нового Вищого суду з публічних спорів та внесла зміни до Кримінального процесуального кодексу. «Основні найближчі завдання включають посилення Кримінального процесуального кодексу для допомоги антикорупційним інституціям, ухвалення закону про створення Вищого суду з публічних спорів» - зазначає МВФ.

Нагадаємо, як раніше зазначали НАБУ і САП, у КПК потрібно скасувати можливості закриття кримінальних справ через сплив строку розслідування. Також прокурорам замість слідчих суддів пропонується дати право продовжувати строки слідства.

Такі зміни значно спростять роботу правоохоронцям, якщо вони не змогли зібрати докази вини особи у встановлені строки. Чи означає це, що фактично слідство зможе тривати вічно, у МВФ не уточнили. Втім, попередні законодавчі пропозиції свідчать, що таке скасування строків пропонується запровадити не лише у корупційних справах, а у й справах, які стосуються бізнесу. 

Вищий суд з публічних спорів

Як зазначається у Меморандумі, відбір суддів Вищого суду з публічних спорів має здійснюватися з вирішальним голосом незалежних експертів. При цьому структурний орієнтир для виконання, а саме прийняття закону про створення суду, залишається тим же – кінець грудня 2024 року (хоча парламент вже цього року, як раніше писала «Судово-юридична газета», скоріш за все, не збереться). Втім, грудень ще не закінчився, тож, питання оцінки виконання цього «маяку» буде перенесено на початок весни 2025 року.

«Після розпуску Окружного адміністративного суду Києва в грудні 2022 року ми ухвалимо закон про створення Вищого суду з публічних спорів (з першою та апеляційною палатами), який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) суддями, які пройшли відповідну перевірку на професійну компетентність та доброчесність з вирішальним голосуванням незалежних експертів з міжнародним досвідом за моделлю Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).

Зокрема, до компетенції нового суду потраплять справи, що належать до компетенції ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва щодо оскарження актів державних органів, що мають загальнодержавні повноваження, а також адміністративні справи щодо порядку роботи відбіркових конкурсних комісій та комісій з аудиту, які включають участь незалежних експертів (таких, як НАЗК, НАБУ та САП).

Важливо, що модель ГРМЕ використовуватиметься для оцінки доброчесності кандидатів у Вищий суд з публічних спорів.

Швидке введення в дію нового закону про Вищий суд з публічних спорів шляхом призначення мінімальної кількості суддів у строки, передбачені законом, уможливить незалежне розгляд адміністративних справ проти національних державних органів та сприятиме верховенству права» - зазначено у Меморандумі.

Нагадаємо, Верховна Рада 3 грудня провалила всі три законопроекти, які передбачають створення в Україні нового спеціалізованого суду.

Перший проект 12206 щодо порядку створення Вищого суду з публічно-правових спорів подавав заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець.

Згодом другий альтернативний законопроект щодо створення Вищого спеціалізованого адміністративного суду 12206-1 вніс Кабмін в особі віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції – міністра юстиції Ольги Стефанішиної.

Потім голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов вніс ще один законопроект 12206-2.

Але всі три законопроекти не передбачали застосовування моделі ГРМЕ, як того вимагає МВФ.

В свою чергу, громадські активісти, як писала «Судово-юридична газета», напередодні проваленого голосування почали раптово вимагати додати до повноважень нового суду справи стосовно виборів Президента та парламенту.

Вперше публічно згадка про необхідність створення в Україні суду на зразок Вищого адміністративного суду з’явилася у «Плані реформ від Білого дому», надісланого заступником радника Білого дому Майком Пайлом на Координаційну платформу донорів.

Зміни до КПК, прослуховування, експертиза для НАБУ

Як зазначає українська сторона у Меморандумі, «ми, як і раніше, віддані посиленню ефективності антикорупційних інституцій».

Також українська сторона обіцяє (як випливає з тексту), що для посилення ефективних процедур розслідування корупції будуть внесені подальші зміни до Кримінального процесуального кодексу, зокрема:

• щоб Генеральний прокурор міг делегувати САП керування запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу у зв’язку з розслідуваннями корупції,
• скасувати обов’язкове закриття досудового розслідування у зв’язку з пропуском строків досудового розслідування після повідомлення про підозру;
• з метою відповідного балансу між цілями швидкого та всебічного розслідування кримінальних правопорушень та захисту прав сторін у кримінальному провадженні, після закінчення строків та клопотання обвинуваченого або потерпілих сторін, надати слідчому судді можливість своєчасно зобов'язати прокурорів прийняти рішення про досудове розслідування (або припинити провадження, або завершити досудове розслідування), або відхилити клопотання.
• забезпечити повну правову визначеність щодо правового регулювання та визначення строків досудового розслідування після подання повідомлення про підозру.

Також у Меморандумі йдеться про завершення зовнішнього аудиту ефективності НАБУ за участю трьох незалежних експертів із міжнародним досвідом. Завершення та публікація звіту планується на кінець лютого 2025 року. Обіцяно, що аудиторський звіт міститиме чіткі, аргументовані та засновані на доказах висновки, а також пріоритетні рекомендації щодо ефективності НАБУ та його операційної та інституційної незалежності.

Відповідно також планується провести зовнішній незалежний аудит САП та опублікувати аудиторський звіт відповідно до дворічного періоду, передбаченого в поправках до закону про САП від грудня 2023 року.

Крім того, згідно з «ширшими планами реформування судово-експертної системи для кримінально-виконавчої діяльності», планується забезпечити, щоб НАБУ до кінця липня 2025 року отримало доступ до незалежних і компетентних судово-медичних експертів.

Ще один «маяк», це надання НАБУ повноважень щодо перехоплення комунікацій (прослуховування телефонних розмов), а саме забезпечення НАБУ ресурсами, обладнанням та технологічними рішеннями, щоб самостійно перехоплювати зв'язок стаціонарних і мобільних пристроїв.

У Меморандумі також йдеться до те, що Україна до кінця січня 2025 року ухвалить закон про посилення корпоративної кримінальної відповідальності, щоб підтримати зусилля країни щодо приєднання до Конвенції ОЕСР проти хабарництва. «Закон буде застосовуватися до приватних і державних юридичних осіб як резидентів, так і нерезидентів України та охоплюватиме, серед іншого, національні корупційні злочини та відповідатиме міжнародним стандартам» - зазначено у документі.

Крім того, Україна має підвищити ефективність режиму кінцевої бенефіціарної власності для виявлення конфлікту інтересів. Зазначається, що до кінця грудня 2024 року Мін’юст посилить оперативну базу для отримання достовірної та актуальної інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.