Потрібно уніфікувати стандарти юридичної освіти, збільшуючи увагу до доброчесності – Єврокомісія

Україні слід розділити юридичну освіту та підготовку правоохоронних органів. При цьому потрібно приділити окрему увагу доброчесності. Про це йдеться у звіті Єврокомісії щодо прогресу України на шляху до ЄС з рекомендаціями на наступний рік.

Зазначається, що у серпні 2024 року Кабмін ухвалив план дій із реалізації загального стратегічного плану реформування правоохоронного сектору на 2023-2027 роки, який, зокрема, передбачає деякі реформи прокуратури та юридичної освіти.

Чиновники Єврокомісії відзначають, що «було досягнуто певного прогресу в реформуванні юридичної освіти».

Зокрема прийнято закон про індивідуальні напрями навчання, що дозволяє переглянути стандарти юридичної освіти. Посилено вимоги до прийому студентів-юристів. Уряд почав виводити заклади передвищої освіти з системи юридичної освіти. Перший єдиний державний кваліфікаційний іспит відбувся для випускників юридичних спеціальностей, але без випускників вищих навчальних закладів правоохоронних органів.

«Україні слід розділити юридичну освіту та підготовку правоохоронних органів, а також слід посилити та уніфікувати стандарти юридичної освіти, правила вступу, ліцензування та фінансування, при цьому збільшуючи увагу до законодавства ЄС, практичних юридичних навичок та доброчесності» - зазначається у звіті.

Також зазначається, що питанню юридичної освіти та системи підготовки суддів треба приділити увагу у новому середньостроковому стратегічному документі для системи правосуддя.

Нагадаємо, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра раніше в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповіла, що проект Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на період до 2029 року охоплює комплекс проблемних питань забезпечення системи правосуддя: судової системи, у тому числі й системи виконання судових рішень, прокуратури, адвокатури, юридичної освіти.

«Одним із основних питань Стратегії є максимальне зближення змісту та якості підготовки в правничих школах наявним вимогам ринку праці та їх відповідність викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку та завданням професійної діяльності. Наше завдання – формування високоякісної, вільної від корупції юридичної (правничої) освіти, що надається мережею правничих шкіл, які діють відповідно до національних і міжнародних стандартів та засад академічної доброчесності» - зазначила Ірина Мудра.

Серед необхідних для досягнення цієї мети заходів вона виділила:

• чітке інституційне розмежування підготовки фахівців для правничих професій та підготовки фахівців для органів правопорядку; 
• перегляд змісту ліцензійних вимог щодо провадження освітньої діяльності з підготовки фахівців для правничої професії з урахуванням кращих практик іноземних правничих шкіл з метою підвищення якості, оптимізації і збалансування мережі правничих шкіл;
• підвищення вимог доступу до юридичної (правничої) освіти;
• об'єктивне, засноване на потребах держави, формування обсягів державного замовлення на підготовку правників, прозорий та заснований на здобутках правничих шкіл  розподіл державного замовлення між ними; 
• посилення практичної підготовки шляхом законодавчого закріплення обов'язкової участі в цій підготовці судів, прокуратури та адвокатури,
• переорієнтація змісту навчальних програм на формування компетентностей розуміння і застосування права, заохочення та розвиток міжнародних обмінів між правничими школами, програм  міжнародних обмінів учасників освітнього процесу, стажування у міжнародних юридичних установах.

Стосовно ідеї відмови від підготовки правників за заочною формою здобуття освіти, то, як зазначила Ірина Мудра, це обумовлено тим, що отримання юридичної освіти є першим кроком на шляху доступу до регульованих правничих професій (суддя, прокурор, адвокат та деякі інші).

«Але ми всі свідомі того, що особливості навчального процесу за заочною формою не можуть забезпечити належний рівень підготовки, формування компетентностей і результатів навчання, достатніх для того, щоб перейти до наступного кроку на шляху до регульованої правничої професії. Проте, дійсно потрібно напрацювати збалансоване та виважене рішення щодо заочної форми набуття юридичної освіти, яке б могло бути прийнятним і для учасників освітнього процесу, і для правничої спільноти. Наразі вивчається питання щодо осучаснення заочної форми та її трансформації у змішану форму навчання (очну та дистанційну)» - зауважила заступниця керівника Офісу Президента.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», Єврокомісія поставила Україні завдання щодо змін у судовій системі. Для посилення підзвітності судової влади Україна має прийняти законодавство, яке б змінило систему декларацій доброчесності суддів, і ця ​​система має включати для суддів вищих судів тимчасову, але значущу процедуру перевірки із залученням незалежних експертів.

А також Єврокомісія вважає, що Україні треба запровадити систему випадкового розподілу справ між прокурорами.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.