Україні треба запровадити систему випадкового розподілу справ між прокурорами – Єврокомісія

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Єврокомісія 30 жовтня оприлюднила звіт щодо розширення, де оцінила прогрес України на шляху вступу до ЄС. При цьому Єврокомісія надала Україні нові рекомендації у сфері реформ. Раніше ми публікували список реформ для судової влади на 2025 рік.

Також надані рекомендації щодо прокуратури.

Так, у звіті йдеться, що протягом 2025 року Україна повинна «досягти подальшого прогресу у запровадженні прозорого та заснованого на заслугах відбору прокурорів керівного рівня та посилення дисциплінарної системи для прокурорів шляхом внесення змін до законодавчої бази та вжиття необхідних інституційних заходів».

Також Єврокомісія вказує, що Рада прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) працюють, але їх незалежність, зокрема від Офісу Генерального прокурора, доброчесність, повноваження та автономні ресурси потребують посилення. «Рада прокурорів все ще є не постійно діючим органом» - вказано у розширеній доповіді щодо прогресу України.

Крім того, «Україні все ще необхідно запровадити систему випадкового розподілу справ між прокурорами на основі суворих та об’єктивних критеріїв, у тому числі спеціалізації, з належними гарантіями проти маніпуляцій та ефективним механізмом оскарження рішень про відвід прокурора».

Як нещодавно писала «Судово-юридична газета», заступник Генерального прокурора Вікторія Літвінова зазначила, що наразі обговорюється можливість визначення кримінальних проваджень за процесуальними керівниками шляхом випадкового визначення процесуального керівника.  

У звіті Єврокомісії також зазначається, що «завершується атестація прокурорів, яка включає перевірку доброчесності та професіоналізму». «Атестація має бути завершена без подальших затримок, а прокурори, які її не проведуть, мають бути звільнені відповідно до закону, а незавершені судові справи мають бути вирішені» - підкреслено у документі.

Дисциплінарна система для прокурорів повинна бути вдосконалена відповідно до рекомендацій GRECO.

На думку Єврокомісії, слід переглянути склад КДКП, щоб збільшити частку прокурорів, і запровадити прозору процедуру відбору для всіх членів КДКП, «включаючи надійну перевірку доброчесності». Повноваження щодо розгляду скарг на рішення КДКП мають бути передані до Ради прокурорів України.

«Систему відбору прокурорів керівного рівня все ще потрібно вдосконалити, зокрема, щоб підвищити прозорість і забезпечити надійну доброчесність, професіоналізм і перевірку лідерства.

Процедури відбору та звільнення Генерального прокурора мають бути більш прозорими, об’єктивними та меритократичними, а також менш схильними до політизації» - йдеться у документі.

Зазначається, що необхідне періодичне оцінювання діяльності суддів і прокурорів на основі чітких, об’єктивних правил і критеріїв оцінювання відповідно до рекомендацій GRECO. «Наразі передбачено дві паралельні системи оцінювання прокурорів без залучення органів прокуратури. Ці системи залишаються під питанням» - вказано у документі.

Крім того, відмічено, що після прийняття законодавчих змін у березні САП стала окремою юридичною особою, що оформило її інституційну незалежність від Офісу генпрокурора.

«Повноваження голови САП мають поступово розширюватися. Наприклад, керівник САП повинен мати можливість відкривати розслідування та погоджувати слідчі дії НАБУ/САП щодо народних депутатів незалежно від Генпрокурора. Слід розглянути можливість збільшення регіональної присутності та можливостей НАБУ» - йдеться у звіті.

Крім того, Єврокомісія зазначає, що незважаючи на вдосконалення законодавства та деякі покращення в окремих установах і розслідуваннях, катування та жорстоке поводження у місцях несвободи залишаються проблемою, яка викликає занепокоєння в пенітенціарній системі України. У серпні 2024 року Кабінет міністрів затвердив план заходів з реалізації Загальностратегічного плану реформування правоохоронної сфери на 2023-2027 роки. План включає в себе запровадження щорічного публічного звіту перед парламентом про роботу Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань щодо розслідування випадків тортур та захисту жертв. На думку Єврокомісії, національний превентивний механізм ще належить переглянути в тісній співпраці зі спеціалізованими громадськими організаціями, а умови в пенітенціарній системі та місцях ув’язнення залишаються проблемою.

Єврокомісія нагадує, що у червні 2024 року Україна зобов’язалася тісно співпрацювати з компетентними органами ЄС щодо запобігання, виявлення та виправлення порушень, шахрайства, корупції та іншої незаконної діяльності, а також щодо розслідування та судового переслідування правопорушень, що впливають на допомогу, що надається Україні партнерами.

Також зазначається, що необхідні:

• зміни до законодавства для розслідування та розгляду кримінальних справ, зокрема щодо корупції на високому рівні, включно з переглядом існуючих строків досудового розслідування та вилучення положень у КПК щодо автоматичного закриття справ;
• покращувати історію справ про корупцію на високому рівні, включаючи арешт та конфіскацію злочинних активів, зосереджуючись на високопосадовцях і серйозних справах, які стосуються системної корупції в найбільш відповідних секторах та установах; усунути існуючі перешкоди, які заважають цим зусиллям; значно просунути виконання Державної антикорупційної програми до задовільного рівня;
• подальше посилення можливостей НАБУ щодо проведення судових експертиз та незалежного прослуховування; терміново завершити розгортання та повне оперативне використання електронної системи управління справами для антикорупційних органів та ВАСУ тощо.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, які рекомендації надані стосовно змін до КПК і чи означають вони, що правоохоронним органам можуть дозволити розслідувати кримінальні провадження вічно.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.