Посли країн G7 попросили Офіс Президента перевірити, як українські суди витрачають бюджетні гроші, а Офіс Президента погодився – Державна аудиторська служба

Державна аудиторська служба України надала пояснення з приводу ревізій, які наразі проводяться в десятках місцевих та апеляційних судів по всій країні.

Що розповіли в Аудиторській службі

Як зазначила 23 вересня під час засідання Робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади голова Державної аудиторської служби Алла Басалаєва, ревізії, які вже проводяться в судах або вже заплановані для проведення, «є логічним продовженням міжнародних зобов’язань, які виникли перед Україною».

Голова Аудиторської служби повідомила, що проведення ревізій в судах обумовлено листом послів країн «Великої сімки» - G7 (США, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Канада, Японія), який ще у 2023 році надійшов до Офісу Президента.  

«Ми отримали доручення від Офісу Президента, до якого було додано лист від послів країн G7. У листі послів йшла мова про «необхідність проведення аудиту в судовій системі», оскільки в Україні «проводяться реформи». У зв’язку з цим, ми й спланували перевірку спочатку Державної судової адміністрації, а вже після неї запланували ревізії абсолютно всіх місцевих та апеляційних судів», - розповіла Алла Басалаєва.

Разом з тим Алла Басалаєва додала, що згідно до своїх повноважень Аудиторська служба у будь-якому випадку має повноваження перевіряти фінансову діяльність будь-якого суду, окрім Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, за перевірки яких відповідає Рахункова палата.

«Ми маємо право проводити ревізійні перевірки в судах, оскільки суди є бюджетними установами. Я думаю, що ні в кого не виникає сумнівів, що суди є саме бюджетними установами, оскільки вони отримують своє фінансування з державного бюджету України. Відтак, держава має право здійснювати контроль над тим, як державні інституції витрачають гроші», - повідомила голова Аудиторської служби.

Також Алла Басалаєва розповіла, що ревізії Аудиторської служби відбудуться в усіх судах першої та апеляційної інстанції. З серпня ревізії відбуваються у майже 70 судах по всій країні – перевіряється фінансова діяльність судів одразу за три роки. 

Станом на вересень завершено дві ревізії – у Господарському суді міста Києва та у П’ятому апеляційному адміністративному суді (м. Одеса). Суттєвих порушень у вказаних судах виявлено не було.

Разом з тим, як повідомила Алла Басалаєва, є кілька випадків, коли суди не погоджуються з включенням до плану проведення перевірок. Відтак, деякі суди оскаржують дії Аудиторської служби.

За словами голови Аудиторської служби їй відомо, що голови деяких судів, а також Рада суддів України, перебувають у своєрідній опозиції до Державної аудиторської служби.

«Керівники окремих установ не повинні керуватися «фантомними болями» – суди отримують фінансування з державного бюджету, тому немає жодних сумнівів, що фінансовий контроль над судами має бути», - повідомила Алла Басалаєва.

Як також розповіла голова Аудиторської служби, з приводу ревізій в судах вона зустрічалася з головою Верховного Суду Станіславом Кравченко.

«У нас була робоча зустріч з головою Верховного Суду. Ми з ним попрацювали, а потім голова Верховного Суду провів нараду із судами, де була озвучена позиція, щоб суди не чинили перешкод органам фінансового контролю», - зазначила Алла Басалаєва.

Відзначимо, що 13 вересня під час наради з головами апеляційних судів голова Верховного Суду Станіслав Кравченко дійсно закликав суди не чинити перешкод Аудиторській службі у проведенні перевірок.

Додатково Алла Басалаєва зазначила, що ревізії Аудиторської служби не можна вважати тиском на суди.

«Ми не втручаємося у незалежність судів та суддів. Я сама колишня суддя. Нам від судів потрібні лише їх бухгалтери, накази про премії тощо. Реалізація судами їх повноважень нам не цікава», - розповіла голова Аудиторської служби.

Окремо Алла Басалаєва відзначила, що аудити Державної аудиторської служби та Рахункової палати є різними за своєю суттю.

«Чим більше буде ефективність фінансового контролю в Україні, тим вище ефективність витрачання бюджетних коштів», - зазначила Алла Басалаєва та повідомила, що Аудиторська служба також проводить перевірки СБУ, Міністерства оборони та Верховної Ради і жодна з вказаних установ не виступила проти проведення аудиту.

Дискусія з Радою суддів України

Голова Ради суддів України Богдан Моніч звернув увагу, що Державна аудиторська служба не звертала уваги на суди аж з 2016 року, коли також виникла конфліктна ситуація між судами та Аудиторською службою. Однак тоді судовій владі вдалося вирішити це питання, після чого перевірки судів та органів судової влади здійснювала лише Рахункова палата.  

Відтак, на думку голови РСУ, необхідно визначитися, який саме орган має право перевіряти фінансову діяльність судів, адже наразі перевірки судів здійснюють як Рахункова палата, так і Аудиторська служба.

«Рахункова палата вже перевірила господарські суди за той саме період, за який хоче їх перевіряти Аудиторська служба. Потрібно вже якось визначитися, можливо на законодавчому рівні, хто саме має право здійснювати перевірки судів», - зазначив Богдан Моніч.

Також голова РСУ попросив Аллу Басалаєву повідомити, чому Аудиторська служба не хоче перевірити фінансову діяльність Верховного Суду та ВАКС, оскільки прямої заборони на перевірки у вказаних судах законодавство не містить.

«До Верховного Суду, ВАКС та державних органів із визначеним конституційним статусом ми точно не збираємося йти – їх перевіряє Рахункова палата», - дещо ухильно відповіла Алла Басалаєва.  

Крім того, Богдан Моніч попросив голову Аудиторської служби надати лист послів країн G7  про необхідність проведення аудиту в українських судах.

Втім, Алла Басалаєва не знайшла можливості надати вказаний лист, зазначивши, що вона «не повинна цього робити».

У відповідь голова РСУ повідомив, що дії Аудиторської служби створюють певні проблеми для судів адміністративної юрисдикції, адже вони змушені розглядати справи, пов’язанні з проведенням Аудиторською службою перевірок як щодо судів, так і щодо органів місцевого самоврядування, хоча ці суди також включені у план відповідних ревізій або ж відповідні перевірки в цих судах вже здійснюються Аудиторською службою. Таким чином, створюється своєрідний конфлікт інтересів.  

Є навіть випадки, коли справи вказаної категорії розподілилися на голів судів та заступників голів судів, хоча саме вони є відповідальними особами судів, прізвища та посади яких, власне й зазначаються у актах Аудиторської служби за результатами проведення перевірок судів.  

Також Богдан Моніч розповів, що є навіть рішення зборів суддів тих чи інших судів, які пов’язані з питаннями фінансової діяльності того чи іншого суду. Відтак, не зрозуміло, як до таких рішень віднесеться Аудиторська служба.

«Не політизуйте, будь ласка, питання ревізій в судах», - відповіла голові РСУ Алла Басалаєва.

Чому виник конфлікт

Нагадаємо, що як повідомляла «Судово-юридична газета», 1 серпня Рада суддів України фактично звинуватила Державну аудиторську службу у тиску на суди і звернулася до Кабінету міністрів та Верховної Ради з проханням відреагувати на ризики, що можуть вплинути на незалежність судової гілки влади.

Таким чином, Рада суддів України відреагувала як на серію аудиторських перевірок, що влітку розпочалися в судах, так і на лист голови Аудиторської служби на адресу РСУ, в якому Алла Басалаєва закликала головний орган суддівського самоврядування не перешкоджати «діяльності органів державного фінансового контролю» та нагадала, що за перешкоджання діяльності Аудиторської служби передбачена кримінальна відповідальність.

Нагадаємо, що Алла Басалаєва у минулому сама була суддею – у 2012-2018 роках вона здійснювала правосуддя як суддя Дарницького райсуду міста Києва. У 2018-2019 роках вона була членом Центральної виборчої комісії від депутатської групи «Відродження». А у листопаді 2022 року Кабінет міністрів призначив Аллу Басалаєву на посаду голови Державної аудиторської служби.

Автор В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.