Рада суддів України 1 серпня 2024 року засудила дії Державної аудиторської служби, яка в останні місяці почала проявляти увагу до діяльності судів, а особливо до їх витрат на оплату праці, а також звернулася до Кабінету міністрів та Верховної Ради для реагування на ризики, що можуть вплинути на незалежність судової гілки влади.
Як повідомив голова РСУ Богдан Моніч, 24 травня 2024 року Державна аудиторська служба видала наказ № 108, яким передбачено проведення ревізії за період з 1 січня 2022 року по 31 липня 2024 року окремих питань фінансово-господарської діяльності апеляційних та місцевих судів різної спеціалізації.
Відповідно до наказу Державної аудиторської служби 15 липня розпочалася ревізія в П’ятому апеляційному адміністративному суді (Одеса), а з 22 липня у Господарському суді міста Києва.
27 серпня має розпочатися ревізія і в столичному Шостому апеляційному адміністративному суді.
31 липня голова Державної аудиторської служби Алла Басалаєва надіслала до РСУ (а також до Верховного Суду) лист, в якому повідомила, що на Аудиторську службу покладено повноваження з контролю за використанням коштів, які надходять через механізм підтримки по програмі Ukraine Facility (план проведення у найближчі роки більш ніж 200 реформ, погоджених Урядом з ЄС), зокрема щодо реформи судової влади та забезпечення судової діяльності.
Оскільки суди є бюджетними установами, то на думку Державної аудиторської служби, суди є підконтрольними органам державного фінансового контролю.
У зв’язку з цим, Алла Басалаєва попередила РСУ про те, що недопущення Аудиторської служби до проведення заходів державного фінансового контролю в судах, призведе до потреби інформування низки європейських структур – Аудиторської Ради Ukraine Facility (буде знаходитися в Брюсселі), національного координатора Програми та Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF), що матиме негативні наслідки для України.
«Державна аудиторська служба переконана, що Рада суддів України діятиме в інтересах країни, зокрема у чіткому дотриманні вимог бюджетного законодавства та прозорості фінансового забезпечення діяльності судів. Принагідно нагадуємо, що перешкоджання діяльності органів державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у їхній роботі є кримінально караним діяннями відповідно до статті 351-1 Кримінального кодексу», - зазначила у листі Алла Басалаєва.
Наостанок голова Аудиторської служби додала, що в діях Аудиторської служби щодо перевірки судів відсутній, згідно з висновком НАЗК, конфлікт інтересів.
Цікаво, що Алла Басалаєва у минулому сама була суддею – у 2012-2018 роках вона здійснювала правосуддя як суддя Дарницького райсуду міста Києва. У 2018-2019 роках вона була членом Центральної виборчої комісії від депутатської групи «Відродження». А у листопаді 2022 року Кабінет міністрів призначив Аллу Басалаєву на посаду голови Державної аудиторської служби.
Рада суддів України, ознайомившись з листом голови Аудиторської служби констатувала, що Аудиторська служба фактично намагається повернутися до своєї практики перевірок судів, яка вже колись існувала, однак з часом була припинена.
Так, у рішенні Ради суддів України від 9 червня 2016 року №44 зазначено, що проведення відповідних ревізій/перевірок органами державної фінансової інспекції України загрожує незалежності судів та суддів.
З того часу ревізійні перевірки судів здебільшого припинилися.
Крім того, в РСУ зазначили, що раніше Верховний Суд вже надав оцінку відповідним діям органу, правонаступником якого є Аудиторська служба.
Верховний Суд у своїй постанові від 30 січня 2020 року у справі № 804/902/16 за адміністративним позовом Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, погодився з позиціями судів першої та апеляційної інстанції, які визнали протиправними дії Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області щодо проведення з 2 листопада 2015 року по 14 грудня 2015 року перевірки фінансово-господарської діяльності Дніпропетровського апеляційного господарського суду за період з 1 липня 2012 року по 31 жовтня 2015 року.
Верховний Суд дійшов висновків, що повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, ефективністю використання бюджетних коштів їх розпорядниками нижчого рівня та одержувачами наділена Державна судова адміністрація України.
Відтак, перевірка фінансово-господарської діяльності органів судової влади регіональними органами Державної фінансової інспекції не передбачена ні вищезазначеним законом, ні іншими нормативно-правовими актами. Згідно з чинним законодавством, перевірки фінансово-господарської діяльності в господарських судах апеляційної інстанції здійснюються Державною судовою адміністрацією, через яку фінансуються органи судової влади, а також органами Рахункової палати України.
Рада суддів також нагадала, що рівень видатків на оплату праці працівників апарату судів є вкрай низьким навіть у порівнянні з оплатою праці держслужбовців з міністерств, державних агенцій, служб і структур, не кажучи вже про комерційні структури.
Також в РСУ звернули увагу, що Державна аудиторська служба була створена у 2015 році на базі Державної фінансової інспекції. Тому є незрозумілим, чому в Аудиторській службі знову вирішили, що її повноваження розповсюджуються на перевірку судів.
Як додали в РСУ, фінансово-ревізійними перевірками в судах та в органах системи правосуддя займається Рахункова палата, яка вже складала за наслідками таких перевірок відповідні звіти. Наприклад, у грудні 2023 року Рахункова палата затвердила звіт щодо перевірки бухгалтерських документів та фінансової звітності апеляційних господарських судів за 2020-2023 роки.
«Жодною нормою Конституції чи нормою Закону "Про Кабiнет Miнicтpiв України", Кабінет Міністрів та органи виконавчої влади (в тому числі і Державну аудиторську службу) не наділено повноваженнями здійснення будь-якого контролю за діяльністю органів судової влади.
Якщо Кабінет Міністрів не надiлений жодними контрольними функцiями щодо судовоi влади, то i Державна аудиторська служба, яка є центральним органом виконавчоi влади, дiяльнiсть якого спрямовуеться i координується Кабiнетом Miністрів через Mіністра фiнансiв та який реалiзує державну полiтику у сферi державного фiнансового контролю тим бiльше не може перебирати на себе тaкі функцii.
В той же час статтею 98 Конституцiї визначено, що контроль вiд iмeнi Верховної Ради за надходженням коштiв до Державного бюджету та їх використанням здiйснює Рахункова палата»», - повідомили у Раді суддів.
Також в РСУ натякнули, що складається враження що Аудиторська служба намагається продемонструвати свою значущість, адже активність Аудиторської служби дивним чином співпадає з набранням чинності 11 серпня 2023 року Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень». Згідно з цим законом, стаття 351-1 Кримінального кодексу встановлює кримінальну відповідальність за невиконання службовою особою законних вимог не тільки Рахункової палати, але й органу державного фінансового контролю, тобто Державної аудиторської служби.
«Державна аудиторська служба, навіть не розібравшись у правових питаннях, погрожує кримінальною відповідальністю. Рада суддів України зазначила, що функції Рахункової палати й Держаудитслужби дублюються. Суди та судова влада не проти підзвітності та прозорості й того, щоб здійснювався контроль за використанням коштів державного бюджету. Однак наша позиція полягає в тому, що Держаудитслужба не має права це робити, а це повинна робити Рахункова палата. Тому я очікую адекватної реакції з боку Кабінету Міністрів. Сподіваюся, що голова Держаудитслужби все-таки ознайомиться з юридичними позиціями, викладеними у рішенні Ради суддів України, які не мають ніякого відношення до конфлікту інтересів, і що Держаудитслужба буде здійснювати свою діяльність у правовому полі. А та обставина, що окремі голови судів допускають до проведення перевірок, насправді свідчить про те, це може бути під тиском можливої кримінальної відповідальності», - повідомив голова РСУ Богдан Моніч.
У підсумку, Рада суддів України вирішила наступне:
Звернути увагу на необхідність недопущення вчинення в майбутньому дій, які можуть поставити під сумнів незалежність суддів, утриматися від проведення перевірок фінансово-господарської діяльності судів України.
внести зміни до абзацу третього пункту першого частини першої статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" шляхом викладення його в такій редакції:
"проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, органів та установ судової влади (Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, місцевих та апеляційних судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації та її територіальних управлінь), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Офісу Генерального прокурора та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету".
Автор: В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.