У Реєстрі судових рішень неможливо буде знайти рішення за позовами громадян проти органів влади – Рада готується прийняти закон

Майже всі суб’єкти владних повноважень, які забезпечують роботу держави, можуть бути включені до переліку об’єктів критичної інфраструктури – від Міноборони до обласного управління Пенсійного фонду чи судів. Такий перелік наразі є закритим, але туди секторальний орган може запропонувати включити фактично будь-який свій об’єкт.

Наразі в Реєстрі судових рішень закриті назви, адреси тощо військових частин. Однак, наприклад, справи, де громадяни судяться з Міноборони, можна ідентифікувати за ключовими словами. Досить часто це справи про соціальні виплати. Наприклад, у справі №120/13997/21-а, яку у березні 2024 року розглядав Верховний Суд, жінка в інтересах неповнолітніх дітей звернулася до суду з позовом до Міноборони, в якому просила визнати протиправним та скасувати пункт протоколу засідання комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги; зобов`язати Міноборони призначити та виплатити дітям одноразову грошову допомогу тощо.

Або ж, до прикладу, Верховний Суд переглянув справу №440/3321/23 за позовом матері загиблого поліцейського до Головного управління Національної поліції про визнання протиправним та скасування висновку про відмову жінці у призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану.

Пошук в Реєстрі судових рішень, який наразі досі лишається звалищем текстів без структурування, незважаючи на зміни у керівництві ДСА, працює фактично лише за ключовими словами та номером конкретної справи.

Таким чином, прибравши з Реєстру судових рішень назви державних органів, які відповідають, наприклад, за соціальні виплати військовослужбовцям та їх родинам, народні депутати фактично пропонують закрити можливість побачити такі рішення в реєстрі.

Як і будь-які інші рішення, де згадується назва державного органу, держпідприємства, установи чи організації.

Відповідний законопроект 7033-д, який лежав у парламенті з січня 2023 року, 23 травня 2024 року ухвалено Верховною Радою за основу. Наразі він готується до другого читання.

Зокрема депутати пропонують закрити найменування об’єктів критичної інфраструктури (перелік яких є невичерпним та невідомим, і куди, як вже було сказано, можна включити і управління пенсійного фонду, і сам суд, і навіть засіб масової інформації) та найменування об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки.

Тобто, побачити, з ким же судився той чи інший громадянин в Реєстрі буде неможливо. Відповідно, неможливо буде і відшукати судову практику, де відповідачем виступав певний орган влади.

Також пропонується, аби навіть якщо судовий розгляд відбувався у відкритому судовому засіданні, але розголошення окремої інформації - на переконання суду – може зашкодити безпеці, суд мав право при направленні рішення до Реєстру визначити відповідну інформацію такою, що не підлягає розголошенню (опублікуванню).

Тобто, повністю на розсуд суду віддається питання, яку інформацію слід закрити. Критерії, які б визначали коло цього розсуду, відсутні. Тобто, закрити можна буде будь-яку інформацію.

Крім того, пропонується, аби Закон «Про доступ до публічної інформації» не поширювався на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян та доступу до судових рішень. Тобто, гарантії доступу до публічної інформації, викладені в законі, будуть суттєво звужені.

Таким чином, по-перше, фактично даний законопроект пропонує вихолостити з Реєстру всі судові рішення, де згадуються органи влади.

Наприклад, органи, які забезпечують пенсійні та соціальні виплати або надання соціальних послуг, входять до Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабміну від 9 жовтня 2020 року №1109. Відповідно, Мінсоцполітики як секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури, ідентифікує всі об’єкти критичної інфраструктури свого сектору (підсектору) критичної інфраструктури згідно з Порядком віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженим постановою  №1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури».

Тобто, можна буде закрити доступ до будь-якого судового рішення, де фігурує орган соцзахисту як відповідач у справі.

Аналогічно це стосується визначення об’єктів секторальними органами, такими як Міноборони, ДСА, Мінфін, МОЗ, Мінекономіки та іншими. Наразі конкретний перелік таких об’єктів міститься і оновлюється в Реєстрі об’єктів критичної інфраструктури, але він є закритим (постанова КМУ від 28 квітня 2023 р. №415).

По-друге, питання реалізації закону полягає і в самих технічних можливостях Реєстру судових рішень, який лишається технічно на рівні 2007 року. А точніше, в їх відсутності. Закрити щось в реєстрі «за помахом чарівної палички» неможливо, це треба робити «вручну».

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, як Єдиний державний реєстр судових рішень рік у рік перетворюється на «звалище». Він наповнюється сотнями рішень щодня, але користі від такого наповнення для аналітиків дедалі менше. Пошук по категоріях справ практично не працює. У багатьох випадках не вказано або неправильно вказано категорію справи, мають місце неправильні (відсутні в довіднику) значення форм судових рішень та ін.

Таким чином, база даних, яку можна було б використати в багатьох напрямках, наприклад, для побудови прогнозів, аналізу проблем правосуддя та розробки відповідних законопроектів, перетворюється на неструктуровану масу інформації.

Про те, що Реєстр судових рішень «ось-ось» модернізують, у ДСА твердять вже біля 10 років.  Також, раніше у ДСА розповідали, що новий Реєстр був доповнений критеріями пошуку, яких немає в нинішньому реєстрі, користувачі зможуть відслідковувати та зберігати судові рішення за параметрами попереднього пошуку (зокрема судову практику з певного предмета спору), будуть структуровані судові рішення для того, щоб швидко знаходити релевантну практику, можна буде відстежувати частоту посилань і таким чином бачити, яка правова позиція підтримується або не підтримується судами і т. д.  Втім, уже змінився і очільник, і профільний заступник ДСА з цифровізації, і керівництво профільних держпідприємств, але віз і нині там.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.