Законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп’яніння.
Така допомога не призначається і не виплачується у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Це підкреслив у своїй постанові від 18 березня 2024 року Верховний Суд по справі №120/13997/21-а.
Обставини справи
Жінка в інтересах неповнолітніх дітей звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони, в якому просила:
В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачі як діти померлого військовослужбовця звернулись із заявою та відповідними документами щодо виплати їм одноразової грошової допомоги на підставі статті 13 Закону «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак комісія Міноборони відмовила, оскільки причиною смерті став набряк головного мозку, психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Суди вказали, що Закон 2011-ХІІ не поширюється на членів сімей військовослужбовців, які померли під час проходження військової служби, якщо смерть військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння. Міноборони зокрема посилалося на наказ командира в/ч, лікарське свідоцтво про смерть і акт про проведення службового розслідування.
Зокрема відповідно до лікарського свідоцтва причина смерті вказана як набряк головного мозку, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи оскаржувані рішення, КАС ВС залишив касаційну скаргу жінки без задоволення, судові рішення – без змін з огляду на таке.
Пунктами 1–3 ч. 2 ст. 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби; загибелі (смерті) військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві.
У протоколі засідання ВЛК зазначено, що захворювання та причина смерті пов’язані з проходженням військової служби. Разом з тим комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відмовляючи у призначенні допомоги дочкам померлого, вказала на відсутність підстав для її виплати, оскільки згідно з лікарським свідоцтвом про смерть причиною смерті військовослужбовця є набряк головного мозку, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.
Відповідно до ч. 1 ст. 16-4 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
З огляду на вказані вище положення, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у встановлених законом випадках.
Разом з тим така виплата не здійснюється, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення військовослужбовцем злочину, адміністративного правопорушення, дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або в разі навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства.
Отже, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що смерть військовослужбовця перебуває в прямій залежності із тривалим вживанням ним спиртних напоїв. А суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що рішення Міністерства оборони про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.