Кого зможуть мобілізувати в апаратах судів, Вищій раді правосуддя та ВККС: що відомо

Законопроект № 10449  від 30 січня 2024 року, яким передбачається посилення мобілізаційних заходів у країні, вже готовий до розгляду Верховною Радою у другому читанні.

Згідно з законопроектом, автоматичне «бронювання» отримують судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Також «бронювання» отримають керівник Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, а також усі 24 дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя. Втім, керівників Служби та дисциплінарних інспекторів ще необхідне відібрати на конкурсних засадах.

Разом з тим, наявні норми законопроекту передбачають низку потенційних проблем для ефективного функціонування судової влади.

Апарати судів та органів суддівського врядування

Зокрема, законопроект передбачає можливість мобілізації 50% військовозобов’язаних державних службовців, які працюють, як в апаратах судів (зокрема, і в апаратах Верховного Суду та ВАКС), так і в секретаріатах Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації та Конституційного Суду.

Повне «бронювання» планується розповсюдити лише на державних службовців категорії «А», тобто керівників апаратів Верховного Суду, ВАКС, керівників секретаріатів органів судової влади та Конституційного Суду.

Таким чином, мобілізації підлягають військовозобов’язані працівники апаратів судів і органів суддівського врядування, які працюють на посадах державної служби категорії «Б» та «В».

Патронатна служба

Також передбачається, що військовозобов’язані працівники патронатної служби судової влади, тобто помічники суддів місцевих та апеляційних судів, не зможуть отримати «бронювання» від військової служби і, таким чином, можуть бути мобілізовані.

Повне «бронювання» передбачене тільки для штатних помічників суддів Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати, а також помічників суддів Конституційного Суду.

Крім того, можливість повного «бронювання» передбачена для штатних помічників (інспекторів) членів Вищої ради правосуддя та ВККС.

Законопроект про посилення мобілізаційних заходів № 10449  визначає такі установи як Верховний Суд, ВАКС, Вища рада правосуддя, ВККС та КСУ, як «державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України».  

Суперечності законопроекту

Втім, слід зазначити, що норми законопроекту № 10449, які стосуються судової влади, виписані вкрай суперечливо і допускають можливість їх подвійного тлумачення.

Наприклад, нова редакція підпункту 2 пункту 1 ст. 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» викладена наступним чином:

«Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

В органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (за виключенням військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України».

Втім, слід зазначити, що перелік відповідних «державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України», у законопроекті відсутній.

У свою чергу, підпункт 1 пункт 1 передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних державної служби категорії “Б” та “В” не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій.

Таким чином, не виключено, що деякі ситуації з правомочністю мобілізації військовозобов’язаних – працівників апаратів судів та органів суддівського врядування, доведеться вирішувати в судовому порядку.

Крім того, виникає питання, чи зможуть забронювати працівників апаратів органів судової влади, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів. Адже законопроект 10449, як раніше писала «Судово-юридична газета», передбачає відповідну можливість для тих держслужбовців, які готують відповідні висновки до проектів і проводять експертизу, при цьому працюючи в Офісі Президента, парламенті та Кабміні.

Нагадаємо, що як повідомляла «Судово-юридична газета», за даними ДСА наразі у судах першої та апеляційної інстанції є близько 5,5 тисяч працівників патронатної служби. З них «бронювання» мають лише близько 30% помічників суддів.

Також нагадаємо, що у Вищій раді правосуддя раніше повідомили, що у разі відсутності «бронювання» для працівників апаратів місцевих та апеляційних судів, суди можуть втратити до 50% працівників апаратів судів.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.