Чиновники, які аналізують законодавство, отримають відстрочку від мобілізації

13:07, 10 квітня 2024
В законопроекті про мобілізацію окремо визначили, що відстрочку отримають держслужбовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх експертизу або експертизу законодавства.
Чиновники, які аналізують законодавство, отримають відстрочку від мобілізації
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Готуючи до прийняття законопроект про посилення мобілізації 10449, Комітет Верховної Ради з нацбезпеки вирішив окремо потурбуватися про державних службовців, які займаються аналітикою законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів, а також чинного законодавства. Зокрема, про працівників міністерств, Офісу Президента і самого парламенту.

Так, у статті 23 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка регулює питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначили, на відміну від чинної редакції, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

  • державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Втім, з того, як виписали народні депутати цю норму у врахованій Комітетом редакції, не досить зрозуміло, чи стосується вона лише тих держслужбовців, які готують відповідні висновки до проектів і проводять експертизу, при цьому працюючи в Офісі Президента, парламенті та Кабміні, або ж всіх держслужбовців, які мають відповідну сферу роботи, у тому числі, в судах.

Крім того, Перехідні положення законопроекту визначають, що під час дії воєнного стану, з метою забезпечення належного виконання повноважень народних депутатів України може бути заброньовано не більше, ніж два помічники-консультанти відповідного народного депутата України.

Стосовно відстрочки, її також отримають заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Крім того, відстрочка передбачена для працівників органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України, дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол, та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України; керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим; судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Голова та інші члени Рахункової палати тощо.

В статті 25 визначать, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

  • державної служби категорії “А”, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усі військовозобов’язані;
  • державної служби категорії “Б”, “В”, в органах місцевого самоврядування — не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (за виключенням військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабміном, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Кабінету Міністрів України доручено у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

  • визначити критерії, на основі яких відповідні підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період, а їх працівники підлягатимуть бронюванню;
  • переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних із урахуванням вимог цього Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики