Віце-прем’єр Ольга Стефанішина відповіла на звинувачення В’ятровича про зміни до закону про нацменшини: російська мова була, є і завжди буде червоною лінією

Як раніше писала «Судово-юридична газета», 24 листопада Кабмін повідомив про реєстрацію у парламенті законопроекту 10288 «щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах».

Нагадаємо, що рамки переговорів про вступ України до ЄС Єврокомісія рекомендує схвалити, після того, як Україна зокрема ухвалить закон, яким врахує решту рекомендацій Венеціанської комісії від червня і жовтня 2023 року, пов’язаних із законом про національні меншини, а також врахує рекомендації Венеціанської комісії, пов’язані із законами про державну мову, ЗМІ й освіту.

Отже, як вказує Кабмін, 9 жовтня 2023 року Венеційська комісія оприлюднила Висновок до Закону «Про внесення змін до Закону «Про національні меншини (спільноти) України» щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України» №3389-ІХ (законопроект 9610), в якому все ще містяться «деякі зауваження».

Нагадаємо, Венеційська комісія назвала законні обмеження щодо використання російської мови такими, що «продовжені на надто тривалий період». Як і стосовно попереднього висновку «Венеційки» від червня 2023 року, це викликало певне обурення серед українських політиків і суспільства.

Зокрема, Венеційська комісія вказала, що «російська мова не буде дозволена до використання у публічних заходах, культурно-мистецьких і розважальних заходах, а також у рекламі протягом тривалого періоду часу, навіть після закінчення загарбницької війни рф проти України».

«Венеційська комісія наголошує, що обмеження є результатом російської агресії, однак необхідно забезпечити гарантії, щоб уникнути дискримінації, стереотипів та етнічного чи мовного переслідування. Ці обмеження можуть бути законними, незважаючи на положення статті 10 Конституції. Проте заборона використання (все ще) найпоширенішої мови меншини в країні протягом кількох років після закінчення загарбницької війни навряд чи відповідатиме умовам законних обмежень», - підкреслила Венеційська комісія у пунктах 38-39 свого Висновку, ухваленого на пленарній сесії 6-7 жовтня 2023 року. 

Кабмін у свіжому законопроекті 10288 пропонує внести зміни до прикінцевих положень Закону «Про національні меншини (спільноти) України» і установити, що протягом 5 років з дня скасування або припинення воєнного стану до державної (офіційної) мови держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом, не застосовуються положення частин 2, 3, 4, 5, 9, 11, 13 статті 10 цього Закону. Тобто, до російської мови.

Зокрема, протягом цього строку до російської мови не застосовується ч. 9 ст. 10 – яка у редакції законопроекту визначає, що у населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот), або в яких такі особи становлять значну частину населення, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації під час виборів Президента України, виборів народних депутатів України та місцевих виборів мовами відповідних національних меншин (спільнот).

Також, як і у попередній редакції, законопроектом визначено, що протягом 6 місяців з дня скасування або припинення воєнного стану тимчасовому обмеженню в реалізації та захисті підлягають визначені статтею 7 (у частині права на мирні зібрання), статтями 14, 18, 19 та частиною третьою статті 20 цього Закону права національних меншин (спільнот), які ідентифікують свою приналежність за етнічним походженням із державою, що визнана в Україні та/або міжнародними організаціями державою-терористом (державою-агресором), яка вчиняє акти агресії проти України.

Крім того, законопроектом 10288 Перехідні та прикінцеві положеннях закону про медіа пропонується доповнити п. 9-1, яким установити, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 5 років з дня його скасування або припинення щодо державної (офіційної) мови держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом, не застосовуються положення п. 3 ч. 1, п. 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 та частин 5 та 8 статті 40 Закону про медіа.

А саме, протягом 5 років щодо російської мови не застосовуються положення п. 3 ч. 1 ст. 40, за якою програми державною мовою, у тому числі фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення телемовників - ліцензіатів у кожному з проміжків часу між 7 годиною та 18 годиною і між 18 годиною та 22 годиною мають становити для телемовників, які здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин (спільнот) України, незалежно від територіальної категорії — не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).

Слід зауважити, що цей новий п. 3 з новою категорією «телемовників, які здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин (спільнот)» до частини 1 статті 40 пропонується додати вказаним законопроектом Уряду.

Наразі ж відповідна ч. 1 ст. 40 встановлює, що для телеканалів загальнонаціональної і регіональної категорій ця частка програм державною мовою має становити - не менше ніж 90% від загальної тривалості програм (або їх частин); для телеканалів місцевої категорії - не менше ніж 80% від загальної тривалості програм (або їх частин).

Інші нові норми, які не будуть застосовуватися протягом вказаного строку до російської мови, стосуються телемовників – реєстрантів, радіомовників, «які здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин (спільнот) України».

Що стосується незастосування до мови агресора ч. 5 та ч. 8 ст. 40 Закону про медіа, то вони в редакції законопроекту передбачають, що телемовники та радіомовники, які здійснюють мовлення мовами корінних народів України та національних меншин (спільнот), незалежно від територіальної категорії, повинні забезпечувати сумарний тижневий обсяг мовлення державною мовою та мовами корінних народів України та національних меншин (спільнот) в обсязі не менше ніж 75%, при цьому не менше ніж 30% - державною мовою, у тому числі програм новин, інформаційно-аналітичних та розважальних програм (ведучими (дикторами) радіопрограм.

У програмі, у тому числі фільмі, виконаних державною мовою, допускається використання інших мов без дублювання або озвучення у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами корінних народів та національних меншин (спільнот).

Даний законопроект вже наштовхнувся на критику опозиції, зокрема, народного депутата Володимира В’ятровича.

На неї відповіла віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

«Заява пана Володимира В’ятровича, яка повторює хайп щодо міфічної русифікації, вкотре демонструє, суть підходу партії “ЄС”: власні політичні амбіції важливіші за інтереси країни. Народний депутат, який між іншим зараз перебуває в Брюсселі, кидає політичні гасла 10 річної давнини, замість того, щоб без хайпу у конструктивній дискусії підготувати зміни до законодавства. Рекомендації Венеційської Комісії, як і позиції наших партнерів, не з’явилися вчора. Протягом півтора року команда, яка дійсно прагне європейського майбутнього для України, працювала щоденно для вироблення рішень, що забезпечать необхідний баланс між зміцненням позицій державної мови та захистом мовних прав нацспільнот, згідно міжнародних стандартів. Понад 40 консультацій з меншинами, ще стільки ж з партнерами та внутрішніх обговорень. Я вчора провела 4 години у дискусії з представниками громадськості, що займаються питанням захисту державної мови щодо кожного положення законопроекту. Це і є робота в інтересах держави, а не пости у ФБ.

Ми завжди були відкриті до діалогу, але цивілізованого. Натомість дехто вирішив підігрувати (сподіваюся несвідомо) зовнішнім силам, які зацікавлені у тому, щоб зупинити наш рух до членства в ЄС та, водночас, створити прірву недовіри між громадянами України різного етнічного походження. Ситуація в Україні сьогодні суттєво відрізняється від ситуації після 2014 року, коли ухвалювалося мовне, освітнє законодавство. Україна мала здійснити радикальні кроки у відповідь на посилення гібридної війни росії, для зміцнення держави. Сьогодні ми, як ніколи сильні та єдині, а тому панічні заяви окремих політичних сил щодо неможливості будь-яких змін, демонструють їхню особисту неготовність рухатися вперед з державою.

Щодо російської мови.

Російська мова була, є і завжди буде червоною лінією. Це було чітко зафіксовано у всіх консультаціях з партнерами. Жодних змін на користь мови держави агресора бути не може; в жодному положенні законопроекту немає розширення можливостей для російської мови. Йдеться виключно про права національних спільнот, а щоб не було поля для маніпуляцій, ми чітко вказуємо, що йдеться про мови країн ЄС, а також чітко фіксуємо, що положення законопроекту не застосовуються до мови держави агресора», - зауважила Ольга Стефанішина.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших у  подій.