Як Рада суддів допитувала в. о. керівника Державної судової адміністрації: хроніка хаосу в ДСА

Рада суддів України 17 серпня 2023 року влаштувала жорсткий допит в. о. голові Державної судової адміністрації Максиму Пампурі.

Традиційно Рада суддів України не надто намагається входити в жорсткі протистояння з ДСА, розуміючи, що краще знайти певний баланс у відносинах, ніж взагалі втратити можливість порозуміння з Судовою адміністрацією.

Втім, схоже, що триваюча у країні війна серйозно загострила протиріччя між органами судової влади та врядування, а приховувати далі серйозні суперечки між органами суддівського врядування вже просто не має сенсу. До того ж, кількість невирішених з тієї чи іншої причини проблем, зростає з кожним днем, а шляхи їх подолання залишаються досить туманними.

Відтак, після Вищої ради правосуддя, складні питання керівництву ДСА вирішили поставити і в Раді суддів. 

Основні претензії к ДСА були наступні:

1. Вкрай пасивна позиція ДСА щодо захисту фінансових інтересів судової влади, а також неналежне реагування на фінансові «катастрофи», які можна було б спробувати виправити.

На думку членів РСУ, на відміну від інших державних установ, ДСА фактично не намагається налагоджувати комунікацію для вирішення фінансових проблем судової влади з Кабінетом міністрів, Міністерством фінансів, Верховною Радою. Фактично ж, по відношенню до центральних органів виконавчої влади керівництво ДСА займає позицію підпорядкованого органу, по суті погоджуючись з існуючим станом речей.

На засіданні РСУ навіть пролунала історія про те, як на зустрічі з міністром фінансів Сергієм Марченко, голова ДСА Олексій Сальніков (зараз відсторонений від виконання обов’язків через підозру у вчиненні корупційного правопорушення) замість того, щоб хоча б спробувати донести до міністра інформацію про неналежний рівень фінансування судової влади, навпаки доповів міністру про те, що фінансові справи в судовій владі поступово налагоджуються і пошуку додаткових грошей для судів можна уникнути. Тобто, фактично, голова ДСА розповів міністру те, що будь-який великий чиновник радий чути від своїх підлеглих.

Класичним прикладом дещо дивної поведінки ДСА, є ситуація, що виникла у 2022 році зі Службою судової охорони. 28 лютого 2022 року Кабінет міністрів прийняв Постанову № 168, згідно з якою військовослужбовцям ЗСУ, НГУ, ГУР МО, СБУ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони тощо на період дії воєнного стану виплачувалась додаткова щомісячна винагорода в розмірі 30 тис. гривень.

Однак, проблема полягала в тому, що додаткові грошові виплати не були профінансовані для ДСА та Служби судової охорони. У підсумку, зазначена додаткова винагорода співробітникам ССО фактично не сплачувалась. У тому ж 2022 році текст постанови був змінений Урядом, внаслідок чого додаткова винагорода в розмірі 30 тис. гривень стала виплачуватись лише тим співробітниками ССО, які проходили службу в районах бойових дій. Відповідно по 10 тис. гривень мали отримувати інші працівники ССО.

У підсумку, співробітники ССО почали масово звертатись в суди з позовами, намагаючись добитись виплати встановлених їм раніше виплат. На весну 2023 року перед працівниками Судової охорони утворився величезний борг у розмірі майже 1 млрд. 153 млн. гривень, який тепер має виплачувати все та ж ДСА.

У зв’язку з цим, Раду суддів вкрай зацікавили події того часу, зокрема, чому ДСА, чітко усвідомлюючи усі наслідки рішення Уряду, не надало хоча б своїх заперечень щодо включення Судової охорони у Постанову № 168.

«Це – загадка. Це стало несподіванкою для ДСА і ССО. Ніхто ДСА до розробки Постанови 168 не залучав», - коротко повідомив членам РСУ Максим Пампура.

2. Непрозора ситуація з нарахуванням премій працівникам апаратів судів, які, здебільшого, отримують заробітну плату в розмірі 5-7 тис. гривень, а також надвеликі премії в системі ДСА.

Згідно з даними ДСА, за підсумками 2022 року працівники апаратів місцевих загальних судів були забезпечені стимулюючими виплатами на рівні 33% від посадового окладу, працівники апаратів місцевих спеціалізованих судів – на рівні 42% та апеляційних судів – на рівні 45%.

Втім, як повідомив голова РСУ Богдан Моніч, згідно з даними, що ДСА надала Раді суддів, картина є дещо іншою. Так, по місцевих загальних судах Харківської області розмір премій у 2022 році склав 19,6% від посадового окладу, в судах Закарпатської області - 20,7%, Житомирської – 21%, Вінницької області - 24%, судах міста Києва – 25,3%, судах Запорізької області – 30,5%.   

Якщо брати місцеві спеціалізовані суди, в яких за даними ДСА премії виплачувалися на рівні 42% від окладу, то цифри будуть такими: Київський окружний адміністративний суд – 14,1%, Дніпропетровський окружний адміністративний суд – 27,3%, Вінницький окружний адміністративний суд – 38%. Волинський окружний адміністративний суд - 42,7%.

У свою чергу, відсутність підсумкової цифри 33%, яку наводить ДСА у різних звітах щодо фінансування апаратів судів, Судова адміністрація 17 серпня пояснила тим, що в зазначену суму входять не тільки премії для працівників апаратів судів, але і виплати матеріальної допомоги. Тобто, у загальній сумі все ж цифри визначені правильно – 33%, 42% та 45%.

«Але як може цифра 42 у підсумку перетворитись на 17? Це ж скільки матеріальних допомог потрібно виплатити», - поцікавився Богдан Моніч.

Також, виявилося, що як в ТУ ДСА, так і в центральному апараті ДСА розмір стимулюючих виплат значно більший, ніж в судах.

Так, в ТУ ДСА Івано-Франківській області у 2022 році премії склали – 60,9% від окладу, в ТУ ДСА в Вінницької області - 69% від окладу, Закарпатської області – 81%, Запорізької – 97%, Волинської області -  100,5%.

Водії центрального апарату ДСА, за даними РСУ, отримали у 2022 році стимулюючі у розмірі 486% від окладу.

Особливо цікава ситуація виникла з ТУ ДСА в Луганській області та ТУ ДСА в Херсонській області.

Так, 18 працівників ТУ ДСА в Луганській області за 2022 рік отримали премії у розмірі 116% від окладу, хоча зазначене ТУ фактично не здійснювало свою діяльність з початку вторгнення РФ у лютому 2022 року.

Схожа ситуація була у 2022 році і з ТУ ДСА в Херсонській області, працівники якої отримали премії у розмірі 125% від окладу.

Такий стан речей Максим Пампура пояснив тим, що більшість працівників тієї ж ТУ ДСА в Луганської області є внутрішньо переміщеними особами, які потребують фінансової допомоги.

«Необхідно зберегти колектив, тому сплачуються гроші», - розповів Максим Пампура.

Втім, члени РСУ нагадали в. о. голови ДСА, що до працівників апаратів судів, що працювали в судах, які опинилися на окупованій території, ставлення ДСА у 2022 році було дещо іншим – здебільшого їх звільнили або відправили у так званий «простій» з виплатою 2/3 від окладу.

Також, голова РСУ нагадав, що у вересні 2021 року між РСУ та ДСА була досягнута своєрідна домовленість про те, що рівень стимулюючих у ДСА буде виплачуватися максимум на рівні працівників апаратів апеляційних судів (тобто не більше заявлених ДСА для апеляцій 45% від окладу).

«Ми думали, що обмеження діє тільки на 2021 рік», - у свою чергу зазначив Максим Пампура.

Він також повідомив, що в ТУ ДСА через низький рівень заробітної плати теж звільняються бухгалтери. Справа дійшла до того, що керівник ТУ ДСА в Запорізькій області особисто нараховує судам виплати, оскільки в підпорядкуванні залишилось лише два бухгалтери.

«З судів також масово звільняються секретарі судових засідань, працівники канцелярій», - зауважили  у відповідь члени Ради суддів.

«Неможливо всіх вирівняти по зарплаті. Колективи - це живий організм, хтось хворіє, хтось йде у відпустку без збереження зарплати», - намагався виправдатися Максим Пампура.

Втім, РСУ все ж констатувала, що розподіл фінансів ДСА відбувається нерівномірно.

3. Під час повномасштабного вторгнення керівництво ДСА роздрукувало 500 примірників ювілейної книги, присвяченої 20-річчю Державною судової адміністрації, загальною вартістю 405 тисяч гривень. За даними ДСА, випуск ювілейної книги у повному обсязі був профінансований проектами іноземної технічної допомоги, тобто донорами.

У РСУ, втім, так і не зрозуміли, в чому була необхідність друкування ювілейних книжок під час війни, коли судам не вистачає грошей на необхідні речі. «Головою ДСА було прийняте таке рішення», - коротко повідомив Максим Пампура.

4. Відсутність реальної допомоги судам, які опинилися у складному матеріальному та організаційному стані. Наприклад, загальновідомими є проблеми, з якими вже тривалий час стикається Київський окружний адміністративний суд (КОАС), якому дісталися десятки тисяч справ після ліквідації у грудні 2022 року ОАС міста Києва. Також, КОАС зараз забезпечує розгляд нових позовів, що раніше надходили в ОАС м. Києва за підсудністю.

Попри труднощі з реєстрацію та призначенням до розгляду десятків тисяч справ, КОАС досі не отримав ані додаткових працівників апарату, ані додаткових приміщень, ані додаткових фінансових виплат для апарату суду, хоча навантаження на апарат виросло в рази. На даний час в канцелярії КОАС працюють лише два працівника – начальник канцелярії та один працівник канцелярії, оклад яких становить трохи більше 5 тис. гривень. В цілому, в КОАС зараз є 64 працівника апарату суду при штатній числельності в 91 посаду працівника апарату суду.

Непроста ситуація зараз склалася і з Херсонським міським судом, процесуальна діяльність якого була відновлена ще у червні 2023 року. Втім, досі суд стикається з низкою матеріально-технічних та організаційних проблем, зокрема, з нестачею комп’ютерної техніки та систем відеоконференцзв’язку. 

5. Небажання ДСА виплачувати суддівську винагороду суддям, які є діючими військовослужбовцями, з огляду на те, що вони отримують грошове забезпечення військовослужбовців.

З 55 суддів, які є діючими військовослужбовцями, суддівську винагороду отримують тільки троє мобілізованих суддів. У підсумку, 31 суддя звернувся з позовами в суди щодо виплати їм суддівської винагороди.

Попри те, що є рішення Ради суддів України та відповідна позиція Вищої ради правосуддя про те, що суддівська винагорода повинна виплачуватися суддям-військовослужбовцям у повному обсязі, ДСА досі не квапиться здійснювати відповідні виплати.

«На сьогоднішній день позиція ДСА полягає в очікуванні правових висновків Верховного Суду. Відповідні правові висновки будуть застосовані», - розповів 17 серпня Максим Пампура. Таким чином, у ДСА вирішили почекати, чим закінчиться судовий спір хоча б в одній справі, де заявником є суддя-військовослужбовець.

6. Сумнівна готовність ДСА та ТУ ДСА до можливих відключень електроенергії в судах внаслідок дій держави-агресора восени-взимку 2023/2024 років.

«Державна судова адміністрація усунулась від вирішення проблеми. Нічого не зроблено», - констатував голова РСУ Богдан Моніч 17 серпня. В судах, як і у 2022 році, наявна потрібність у генераторах, зарядних станціях, джерелах безперебійного живлення.  

7. Непрозорий розподіл міжнародної технічної допомоги, яку іноземні партнери та міжнародні проекти надають судовій владі через ДСА. У підсумку буває так, що одні суди отримують відповідну допомогу, а інші – чомусь ні.

8. Дивна поведінка керівництва ДСА у ситуації з санаторієм «ШКЛО». Як відомо, члени РСУ та ВРП лише випадково дізналися про намір передати вказане підприємство для приватизації, внаслідок чого виникли підозри у змові керівництва ДСА з представниками виконавчої влади. Детальніше з цією історією можна ознайомитися за посиланням.

9. Не зрозуміла ситуація з використанням месенджера Viber для сповіщення учасників судових процесів.

Вартість запровадження сповіщення за допомогою Viber у лютому 2023 року склала, за деякими даними, 8 млн. гривень. При цьому сповіщення сторін відбувається без деталізації справ та ухвал про їх відкриття.  

10. Дивна ситуація з Територіальним управлінням ДСА в Херсонській області. За наявною інформацією, керівництво ТУ ДСА з міркувань безпеки вирішило здійснювати свою діяльність з міста Миколаїв. Хоча судді та працівники апаратів херсонських судів, що відновили процесуальну діяльність, працюють безпосередньо в Херсоні, незважаючи на періодичні обстріли міста.

Нагадаємо, що 17 серпня РСУ знов зазначила про те, що суди, яким дісталися справи судів, що опинилися в зоні бойових дій, мають зареєструвати усі подібні справи та поступово розглянути їх. 

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.