Під час свого виступу на засіданні Верховної Ради 28 червня Президент Володимир Зеленський знов згадав про необхідність жорстких правил перевірки суддів з використанням поліграфу, розумні строки здійснення правосуддя, а також про посилення ролі суду присяжних.
Разом з тим, станом на середину дня 28 червня на сайті Президента відсутній відповідній Указ про затвердження рішення РНБО в цій частині і деталі самого рішення (хоча у понеділок, 26 червня був опублікований Указ Зеленського про введення в дію рішення РНБО стосовно укриттів).
Як відомо, 23 червня відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), на якому члени РНБО включно з Президентом Володимиром Зеленським розглянули питання прискорення судової реформи в Україні та подолання проявів корупції в системі правосуддя. З цього питання доповідали Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, голова парламентського Комітету з питань правової політики Денис Маслов та віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Цікаво, що доповідачі з питань судової реформи дещо по-різному розставили акценти із засідання РНБО.
Наприклад, Руслан Стефанчук акцентував на перевірці суддів Верховного Суду і на відповідальності адвокатів за корупцію, а Денис Маслов повідомив, що буде проведена «перевірка Вищої ради правосуддя», хоча кандидатів та членів ВРП вже перевірила Етична рада, в якій вирішальний голос мають іноземні експерти. На запитання, чи не є це опискою, Денис Маслов порадив дочекатися публікації рішення РНБО. «На засіданні розглядалося питання щодо необхідності ухвалення справедливих та прозорих правил і процедур розгляду етичних порушень членами Вищої ради правосуддя. Рішення РНБО поки не оприлюднено, тож рекомендую зачекати на нього», зазначив він.
«Судово-юридична газета» проаналізувала, які зміни планується внести до законодавства в зв’язку з рішенням РНБО.
«Один за всіх і всі за одного»
Повідомлення одному з суддів підозри буде призводити до перевірки всього суду, де він працює. Про це зазначили як Руслан Стефанчук, так і Денис Маслов.
«Проведення, за рішенням ВРП, перевірки на предмет можливого скоєння дисциплінарних проступків, підтвердження законності джерел походження майна всіх суддів відповідного суду, у разі повідомлення одному із суддів цього суду про підозру в отриманні неправомірної вигоди», - підкреслив Руслан Стефанчук за результатами засідання РНБО.
«Коли в будь-якому суді комусь із суддів вручене обґрунтоване повідомлення про підозру, то має бути імплементований механізм, за яким відповідно до рішення ВРП всі судді такого суду будуть підлягати перевірці на предмет вчинення дисциплінарних порушень, невиконання обов’язків чи джерел походження їхнього майна. Відповідні кроки нині напрацьовуються», - сказав Денис Маслов.
Перевірки доброчесності діючих суддів, у тому числі, з детектором брехні
Також РНБО вирішила увести до законодавства норми про посилення перевірки суддів, зокрема з використанням детектора брехні.
Судячи з повідомлень учасників засідання РНБО, може бути проведена й повторна перевірка суддів, стосовно яких вже був «позитивний висновок».
Не виключено, що спікери можуть мати на увазі як позитивний висновок Громадської ради доброчесності (як це було у випадку з Всеволодом Князєвим, до якого не виникало запитань у ГРД під час конкурсу до Верховного Суду), так і факт проходження кваліфікаційного оцінювання суддею.
Зауважимо, що голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов 20 червня 2023 року повідомив, що процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, яка у той чи іншій формі триває з 2016 року, може бути змінена.
В свою чергу на тому, що «позитивний висновок» не може гарантувати пожиттєву доброчесність суддів, акцентував увагу і Президент.
«Мають бути перевірки доброчесності суддів. І не лише перед призначенням на посаду. Час може, на жаль, змінювати людей, щодо яких на початку роботи в судах був позитивний висновок. І вважаю, що варто перевіряти, зокрема, з використанням детектора брехні», - підкреслив Володимир Зеленський.
«Буде зроблена ціла низка заходів, які будуть використовуватися при доборі суддів і при подальшій діяльності суддів – поліграф», - пояснив Стефанчук.
Від 10 до 15 років з конфіскацією за корупцію для суддів, адвокатів і прокурорів
За результатами розгляду питання РНБО звернулася до суб’єктів законодавчої ініціативи щодо необхідності посилення кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення у сфері правосуддя, передбачивши позбавлення волі на строк від 10 до 15 років із конфіскацією майна.
«Посилити кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення у сфері правосуддя. І щоб це було відчутно. Від 10 до 15 років із конфіскацією майна. І щоб це стосувалося тих, хто вимагає гроші, хто бере гроші, хто тримає цю систему корупції на всіх її ланках», зазначив Президент.
Слід зауважити, що за словами Руслана Стефанчука, «це буде стосуватися не тільки суддів, але й інших учасників процесу, зокрема, адвокатів та прокурорів. Буде віднесено до категорії найтяжчих злочинів і санкція за такі злочини буде сягати від 10 до 15 років», - зазначив Стефанчук.
Акцент на відповідальності адвокатів Стефанчук робив і в інтерв’ю УП: «Я дуже багато спілкувався з адвокатами, я знаю, що така політика деяких із них – продавати повітря. Коли розказують: «Там на тебе той замовив, я піду домовлюся». Дуже важливо, щоб це пішло в небуття».
Втім, брифінг Руслана Стефанчука, на якому він розповідав деталі рішення РНБО у прямому ефірі телемарафону і відповідно каналу «Рада» 23 червня чомусь «обрізали», не давши всю промову.
Перевірка суддів Верховного Суду та трансформація Великої Палати
Як розповів Руслан Стефанчук за результатами РНБО, планується внести зміни до законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» щодо проведення Вищою радою правосуддя перевірки всіх суддів Верховного Суду на предмет можливого скоєння ними дисциплінарних проступків або грубого чи систематичного нехтування обов’язками судді, підтвердження законності джерел походження майна.
«Буде проведена перевірка суддів Верховного Суду Вищою радою правосуддя на предмет їх причетності до потенційних злочинів, на предмет дотримання ними різних обставин пов’язаних з їх діяльністю і на предмет способу їх проживання», зазначив він.
Також буде удосконалено порядок обрання суддів Верховного Суду до Великої Палати Верховного Суду та запроваджено механізм їх відкликання зборами суддів відповідних касаційних суддів. Раніше детально про це писала «Судово-юридична газета».
Відновлення розгляду дисциплінарних скарг на суддів
Як відомо, засіданню РНБО передувало ухвалення 29 травня Верховною Радою постанови, якою вона звернулася до РНБО з приводу проявів корупції в судовій системі. Автором проекту виступав Денис Маслов.
В ефірі каналу «Ми-Україна» Денис Маслов підкреслив, що заява парламенту до РНБО передбачає прийняття закону про відновлення розгляду дисциплінарних скарг на суддів. «Майже 10 тисяч скарг на суддів зараз лежать в ВРП», - пояснив Маслов.
Відповідний законопроект 9261 про відновлення розгляду скарг на суддів профільний Комітет ВР з питань правової політики 8 червня готувався рекомендувати ухвалити в цілому.
Але міжнародним партнерам цей законопроект, яким пропонується тимчасово повернути функцію з розгляду дисциплінарних скарг на суддів Вищій раді правосуддя (ВРП), не сподобався.
Основна причина у тому, як проект прописує процедуру конкурсу до Служби дисциплінарних інспекторів (яка має згодом бути сформована і перейняти від ВРП питання підготовки дисциплінарних справ).
На думку активістів та міжнародних партнерів цю Службу може відібрати Конкурсна комісія, яка відбирала кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (в якій беруть участь 3 іноземні члени з вирішальним голосом).
«Комітет з правової політики під керівництвом Дениса Маслова відклав розгляд законопроекту №9261 про службу дисциплінарних інспекторів. Можу лише привітати це виважене рішення.
Дякую колегам і міжнародним партнерам, які наполягли на необхідності передбачити прозорий добір інспекторів.
Нагадаю, ми з Олександрою Устіновою та Романом Грищуком подали поправки, в яких є кілька варіантів організації конкурсного відбору — комісією із залученням громадськості або вже наявною Конкурсною комісією з відбору до ВККС.
У чинному проекті закону зафіксована неприйнятна формула — «ручний» відбір подібно до конкурсу на держслужбу.
Зауважу, Конкурсна комісія з добору ВККС уже функціонує, має успішний досвід відбору кандидатів до ВККС, половина її складу — фахівці-міжнародники. Вони зможуть невідкладно розпочати конкурс і доволі швидко сформувати список рекомендованих кандидатів. Варіант підтримує і громадськість, і наші міжнародні партнери», - підкреслив депутат Ярослав Юрчишин.
Захист інвесторів у судах
Не виключено, що буде прискорена розробка законопроекту про створення окремого Суду з питань інвестицій. Раніше про різні варіанти такого суду говорили й міжнародні партнери.
«Окремо обговорили питання про захист прав бізнесу та інвесторів у судах. Це фундаментальне завдання. Сильна економіка – це захищені інвестиції, це гарантований захист права власності. І це має бути. Якщо потрібен окремий механізм, який захищатиме бізнес, права інвесторів, то маємо це забезпечити. Відповідні пропозиції є», зазначив Президент.
Більша роль присяжних
Також РНБО рекомендує посилити роль інституту суду присяжних і розширити коло випадків його застосування
«Дуже важливо: маємо посилити і роль суду присяжних, розширити випадки його застосування в Україні. І це не лише про народовладдя, це про те, щоб справедливості стало більше», - розповів Володимир Зеленський.
Для набуття членства в ЄС
Під час засідання РНБО Ольга Стефанішина доповіла про подальші кроки, які необхідно зробити для забезпечення набуття Україною повноправного членства у Європейському Союзі.
Зокрема РНБО рекомендувала Кабінету Міністрів та Верховній Раді прискорити розробку й ухвалення законодавчих актів, спрямованих на виконання рекомендацій, вказаних у висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство у ЄС.
Зокрема, це «антиолігархічний пакет» законопроектів, який буде стосуватися і судів.
Цікаво, що на сайті НАЗК 26 червня повідомили про те, що Уряд вже схвалив такий пакет, в якому йшлося зокрема про зміну підслідності порушень порядку фінансування партій з поліції на НАБУ з одночасним віднесенням цієї категорії кримінальних проваджень до підсудності Вищого антикорупційного суду (ВАКС). «Планується, що справи за адмінпротоколами про порушення у сфері політичних фінансів також будуть передаватися до ВАКС. Запланована оптимізація процедури виявлення і документування правопорушень та вдосконалення процедури судового розгляду та апеляційного оскарження», зазначили у НАЗК.
Однак згодом НАЗК цю новину видалило, пославшись на помилку. Тож, яким буде врешті цей «пакет», наразі невідомо.
Також у найближчих планах – ухвалення закону про конкурсний відбір суддів Конституційного Суду, відновлення декларування чиновників та запровадження заходів, прописаних у Державній антикорупційний програмі.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.