Органи прокуратури, МВС, Національну поліцію, Державну прикордонну службу, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Службу безпеки та Державну митну службу чекає реформування. При цьому планується посилити роль Офісу Генпрокурора.
Так, ввечері 11 травня Президент Володимир Зеленський повідомив, що схвалив Комплексний стратегічний план реформування системи правопорядку – усіх правоохоронних органів та прокуратури. «Це детальний документ, який розраховано на час до 27-го року», зазначив він. Відповідний Указ 273/2023 опублікував Офіс Президента.
«Якщо говорити просто, ми маємо забезпечити таку систему гарантування справедливості та правопорядку для нашої країни, яка відповідатиме й нашій меті швидкого вступу України у ЄС», додав Президент.
Детальний перелік якісних і кількісних показників, очікуваних результатів відображатиметься в плані заходів, затвердженому на виконання Комплексного стратегічного плану.
Отже, у преамбулі Плану констатовано, що органи правопорядку в ході збройної агресії зіштовхнулись з безпековими викликами, і було виявлено організаційні та інші проблеми, що вплинули на здатність органів правопорядку «ефективно виконувати свої функції із забезпечення нацбезпеки в низці аспектів».
Зміни в системі органів правопорядку стосуватимуться також підготовки та добору співробітників.
Також посилять цивільний контроль за процесом прийняття рішень.
Як зазначається, Концепція спрямована на вирішення проблем органів правопорядку та прокуратури, а саме:
Роль прокуратури та Офісу Генпрокурора посилять
Зокрема у Комплексному плані йдеться про:
посилення координаційної ролі Офісу Генерального прокурора, запровадження правового механізму затвердження та/або погодження Генеральним прокурором міжвідомчих актів органів правопорядку з питань проведення досудового розслідування та здійснення оперативно-розшукової діяльності (стандарти, методичні рекомендації).
посилення координаційної ролі прокуратури щодо органів правопорядку відповідного рівня під час реалізації ними повноважень щодо протидії злочинності.
забезпечення юридичної визначеності функцій прокурора, зокрема розмежування процесуального статусу прокурора, керівника органу прокуратури та керівника органу досудового розслідування.
розширення меж дискреції прокурора в кримінальному провадженні для забезпечення виконання покладених на нього функцій, зокрема на початковому і завершальному етапах досудового розслідування, з урахуванням пріоритетних напрямів протидії злочинності.
удосконалення внутрішньої структури і функцій органів правопорядку та прокуратури, забезпечення їх раціональної побудови шляхом оптимізації ресурсів
Контроль та етичні стандарти
визначення ключових показників ефективності (KPI), на підставі яких буде проводитися оцінка ефективності та якості роботи органів правопорядку й прокуратури.
удосконалення механізмів внутрішнього контролю та запобігання корупції, застосування єдиних критеріїв і стандартів доброчесності для перевірки співробітників усіх органів правопорядку та прокуратури, а також їхнього постійного моніторингу;
впровадження єдиних етичних принципів для співробітників органів правопорядку та прокуратури
посилення механізмів демократичного цивільного контролю.
сприяння активній участі громадянського суспільства у взаємодії з органами правопорядку та прокуратури.
Зміни до кримінально-процесуального законодавства
встановлення критеріїв розмежування напрямів діяльності
удосконалення інституту підслідності.
удосконалення інститутів притягнення особи до кримінальної відповідальності, заходів забезпечення кримінального провадження, слідчих (розшукових) дій та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження для оперативності правосуддя
оптимізація правил здійснення кримінального провадження у спрощеній, спеціальній та інших особливих формах.
формування незалежної та ефективної системи судово-експертного забезпечення правосуддя загалом і, зокрема, діяльності органів правопорядку та прокуратури.
впровадження інституту детективів у діяльність органів досудового розслідування як частини органів правопорядку
модернізацію правових засад оперативно-розшукової діяльності
Аналіз нормативних актів
забезпечення обов'язкового проведення кримінологічної експертизи проектів законів про внесення змін до кримінального, кримінального процесуального та суміжного законодавства України.
Альтернативні заходи вирішення кримінально-правових конфліктів
розвиток альтернативних заходів вирішення кримінально-правових конфліктів (diversionary measures, transactions), що застосовуватимуться на досудовій стадії кримінального провадження під час розслідування окремих видів кримінальних правопорушень, насамперед фінансового характеру, запровадження відновного правосуддя
удосконалення правового регулювання інститутів звільнення від кримінальної відповідальності, покарання, пробації, угод про примирення і медіації в межах кримінального провадження.
Крім того, автори вказують на потребу в прискоренні цифровізації.
поетапне впровадження електронної системи управління кримінальними провадженнями шляхом комплексної заміни та модернізації обладнання, забезпечення сумісності ІТ-систем, безперебійності роботи, доступу усіх учасників кримінального провадження та інтероперабельності.
запровадження в усіх органах правопорядку та прокуратури уніфікованої системи особистої автентифікації та системи біометричного зіставлення із поступовим забезпеченням її сумісності з європейськими системами. Широке використання під час здійснення досудового розслідування, а також для обробки даних та аналітичної діяльності органів правопорядку і прокуратури штучного інтелекту, блокчейну, хмарних обчислень та інших інноваційних рішень.
надання органам правопорядку та прокуратури для забезпечення виконання покладених на них функцій права на безпосередній спільний доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і баз даних, держателем (адміністратором) яких є інші державні органи.
Публічність
запровадження єдиної медійної політики та стратегії публічної комунікації для системи кримінальної юстиції
запровадження періодичного анонімного віктимологічного опитування населення (victimology survey, crime survey) з метою встановлення кількості осіб, які стали потерпілими від кримінальних правопорушень певного виду, а також використання методу самозвіту (self-report survey) для анонімного з'ясування кола осіб, які вчиняли будь-які кримінальні правопорушення протягом певного періоду, складання за їх результатами віктимологічних карт.
забезпечення доступу до публічної інформації та підвищення громадської поінформованості про різні аспекти діяльності органів правопорядку й прокуратури.
Також заплановані:
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.