ФДМУ або АРМА: в «Слузі народу» розповіли, хто буде опікуватися конфіскованим майном після ухвалення рішення Антикорупційним судом про його стягнення

Як відомо, 12 травня Верховна Рада ухвалила Закон про конфіскацію активів під назвою «Про підвищення ефективності санкцій, пов'язаних із активами окремих осіб» (законопроект 7194).

Закон набрав чинності 24 травня 2022 року.

Вищий антикорупційний суд згідно з цим законом розглядає справи щодо конфіскації за Кодексом адміністративного судочинства, що є новелою (раніше ми описували нову процедуру). Законом перелік санкцій доповнено стягненням у дохід держави активів, що належать фізичній чи юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інші фізичні чи юридичні особи) вчиняти дії, тотожні за змістом здійснення права розпорядження ними. Для реалізації цієї санкції передбачено цілу спеціальну процедуру.

За результатами розгляду позовної заяви Вищий антикорупційний суд приймає рішення щодо застосування до фізичної чи юридичної особи санкції, тобто стягнення активів, або ж про відмову в задоволенні позову.

1 вересня Вищий антикорупційний суд ухвалив перше рішення про конфіскацію активів російського олігарха Володимира Євтушенкова.

Втім, процедуру виконання рішення Антикорсуду описано у новому законі досить розмито.

Так, рішення ВАКС щодо застосування санкції у вигляді стягнення у день набрання законної сили направляється Кабінету Міністрів для визначення суб'єкта, порядку та способу його виконання.

Кабмін уповноважений доручити здійснення заходів, пов'язаних із тимчасовим управлінням активами, що підлягають стягненню в дохід держави:

• центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (тобто АРМА),
• Фонду державного майна України,
• військовим адміністраціям та/або іншим органам державної влади, суб'єктам господарювання державного сектору економіки.

Отже, у Кабміна є альтернатива щодо того, хто буде опікуватися таким майном.

Як працює конфіскація майна за рішенням ВАКС та кому це майно далі передається

«Рішенням РНБО активи лише блокуються. Для того щоб їх стягнути, Мін'юст має зробити обґрунтоване подання до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з доказами. Найпоширеніший злочин для цієї процедури – фінансування збройної агресії проти України. Після цього ВАКС ухвалює рішення про стягнення активів. При тому, у власника підсанкційних активів навіть є можливість подати на апеляцію протягом п'яти днів після рішення», - зазначила заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Роксолана Підласа (фракція «Слуга народу») в інтерв’ю Телеграфу.

«ВАКС просто ухвалює рішення про конфіскацію на користь держави. А вже Кабмін, саме в цій процедурі, приймає рішення про те, який орган буде управляти.

Закон це чітко не прописує. Це може бути або АРМА, або Фонд державного майна (ФДМУ).

Наразі триває дискусія, куди краще передавати такі активи. Наскільки я знаю, вже є політичний консенсус, що ФДМУ має розпоряджатись цими активами: одними управляти, інші продавати», - зазначила депутат.

На запитання, який орган краще підходить на цю роль: АРМА чи ФДМУ, Роксолана Підласа відповіла, що «з точки зору доброчесності – ФДМУ. І це не тільки моя думка. Бо у випадку з АРМА були випадки, коли активи потрапляли в управління осіб, близьких до тих, в кого вони були конфісковані».

Які механізми існують для вилучення корпоративних прав та майна підсанкційних фізосіб та підприємств

В цілому, за її словами, наразі є три механізми, як можна конфіскувати майно.

Перший - в рамках кримінального провадження майно спочатку арештовується судом, потім передається в Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Потім, знову ж таки за рішенням суду, воно може бути конфісковане.

«Це найбільш складний та тривалий механізм. Хоча є відкриті провадження по тих же Олегу Дерепасці або Аркадію Роттенбергу за відмивання коштів та ухиляння від сплати податків і виведення їх у рф. Але це довгий шлях.

Тому є ще дві процедури, за якими ми можемо конфісковувати майно», - зазначила вона.

Другий механізм - конфіскація майна в рамках санкцій. Її правову основу створює указ президента. В ньому понад 2,5 тис. прізвищ та понад 1,3 тис. компаній.

Третій механізм – це вилучення майна росії, як держави. Або по простому – націоналізація.

«Для цього механізму потрібне ухвалення рішення Верховною Радою. Тобто, Рада нацбезпеки і оборони (РНБО) приймає рішення, президент ухвалює його указом, а Рада затверджує указ.

По такій процедурі в травні ми націоналізували майно двох банків. Їхні ліцензії були анульовані в перші дні широкомасштабної війни. Це українські "дочки" російських Внєшекономбанку (ВЕБ) та Сбербанку Росії.

Але процедура передачі акцій цих банків у спеціалізоване державне підприємство, яке буде ними управляти, ще не завершена. І в той же час, через процедуру ліквідації банків Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) займається поверненням вкладів, розрахунком з кредиторами. Крім того, в цих банках були кредити, які отримували українські державні підприємства. Наприклад – Укрзалізниця. Планується повернути їй право вимоги по кредиту», - зазначила Роксолана Підласа.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.