Вплив суддівського стресу на правосуддя недооцінили — чому добробут суддів та надмірне навантаження можуть стати наступною темою висновку КРЄС

Надмірне робоче навантаження на суддів – це замкнене коло. Чим більше це навантаження – тим більше стресу відчувають судді і працівники судів, і тим менша кількість якісно розглянутих справ. Внаслідок перевантаженості, погіршення психологічного та емоційного стану, професійного вигорання судді втрачають емпатію, проявляють байдужість, не приділяють належну увагу доказам. Це уповільнює роботу, а постійний тиск стосовно необхідності дотримуватися кількісних показників призводить до погіршення якості та ефективності правосуддя. Якщо не звертати увагу на цю проблему і не визнавати її, то довіра до судової влади буде підірвана. До такого висновку прийшла Глобальна мережа доброчесності суддів у результаті опитування 758 суддів та інших представників судової влади зі 102 країн світу. Дане глобальне дослідження разом з Наурською декларацією про добробут суддів можуть бути покладені в основу майбутнього висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЄС).

Чому КРЄС звернула увагу на питання добробуту суддів

Як раніше писала «Судово-юридична газета», у середині квітня року відбулося засідання робочої групи Вищої ради правосуддя з питань розроблення і впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя під головуванням члена ВРП Олександра Сасевича. Суддя Конституційного Суду України, представник від України у Консультативній раді європейських суддів Віктор Городовенко презентував висновки КРЄС щодо міжнародних стандартів судоустрою та гарантій незалежності суддів. Він нагадав, що цього року відзначається 25-та річниця ухвалення першого висновку КРЄС «Стандарти незалежності судової влади». Попри те, що висновки КРЄС належать до категорії «м’якого права», завдяки їх послідовному застосуванню Європейським судом з прав людини, вони набули нормативної сили та слугують дороговказами для реформ у сфері правосуддя в багатьох країнах.

Як стало відомо нашому виданню, Консультативна рада європейських суддів (КРЄС), де представлені 47 держав-членів Ради Європи, може підготувати наступний висновок, присвячений питанню добробуту суддів. Йдеться насамперед про психологічну та емоційну складову, що безпосередньо впливає як на професійну роботу суддів, так і на довіру громадян до судової влади.

Нагадаємо, КРЄС досить оперативно реагує на виклики та світові зміни, які торкаються правосуддя. При цьому її висновкам передують ґрунтовні дослідження. Зокрема, у 2023 році вона представила свій висновок стосовно використання суддями штучного інтелекту, наприкінці 2024 року – стосовно дисциплінарної відповідальності суддів.

Не виключено, що КРЄС буде засновувати наступний висновок на Наурській декларації про добробут суддів, прийнятій 25 липня 2024 року Управлінням ООН з наркотиків та злочинності (УНЗ ООН). Підписанти цієї Декларації звернули увагу на дослідження в різних країнах, що свідчать про високий рівень професійного стресу серед суддів у всьому світі, а також низький рівень усвідомлення цієї проблеми.

Зауважимо, що прийняттю цієї Декларації передувало глобальне дослідження зв’язків між добробутом суддів та суддівською доброчесністю, підготовлене сектором з питань корупції та економічної злочинності УНЗ ООН, який виконує функції секретаріату Глобальної мережі доброчесності суддів. Участь у його підготовці брали зокрема колишній голова Консультативної ради європейських суддів Дуро Сесса та віцепрезидент КРЄС Хосе Ігреха Матос. Воно базувалося на опитуванні 758 суддів та інших представників судової влади зі 102 країн світу з усіх географічних регіонів (це найвищий показник серед усіх опитувань Мережі доброчесності суддів).

Відчуття «вічного» відставання

Результати вказаного опитування свідчать, що 76% суддів та працівників судової системи не мають достатньо часу для підтримання оптимального фізичного та психічного здоров’я. 92% вказали, що робота в суді викликає у них стрес. Найпоширенішим фактором стало надмірне робоче навантаження. Багато учасників вказали, що надмірне навантаження – це замкнене коло, адже це уповільнює їх роботу, призводить до збільшення часу опрацювання справ і створює додаткові затримки у виконанні роботи.

При цьому 69% вважають, що розмови про психічне здоров’я або стрес є табу, коли мова йде про суддів та працівників судової системи. 97% зазначили, що слід приділяти більше уваги підвищенню добробуту суддів. Майже всі учасники опитування вважають, що існує недостатня обізнаність про важливість добробуту суддів та його вплив на доброчесність суддів і сприйняття судової влади.

Результати дослідження вказують, що оптимальна професійна поведінка та компетентність суддів, працівників судової системи залежить не лише від знання законодавства та навичок, але й від їхнього самопочуття (фізичного, розумового, емоційного та психологічного). Стрес, вигорання, втома і тривога підривають неупередженість, ефективність і результативність роботи.

Серед наслідків відсутності оптимального добробуту суддів – процедурні помилки і помилки у рішеннях, зниження когнітивних здібностей, ясності мислення, брак концентрації, повільність, брак емпатії, байдужість до прав сторін, схильність бути упередженим або вдаватися до стереотипів, а через необхідність винести рішення у жорсткі строки – поспішно написані, скопійовані та не до кінця досліджені судові рішення, і погане професійне виконання обов’язків в цілому.

Отже, як вказали учасники опитування, це негативно впливає як на якість роботи, так і на довіру громадян до судової влади.

Прикметно, що 67% опитаних висловили занепокоєння щодо свого фізичного чи психічного здоров’я або своїх колег. Переважно, до цього призводить надмірне робоче навантаження, зростання кількості нерозглянутих справ та неможливість контролювати обсяг роботи. Відповідно, судді мають відчуття «вічного» відставання і, як наслідок, брак мотивації. Також йдеться про тиск з боку керівництва, політиків, ЗМІ тощо, що створює постійну ворожу атмосферу.

Ось лише деякі цитати опитаних суддів та працівників судової влади.

• «Робоче навантаження є безперервним та нищівним, його не полегшують робочі дні для написання судових рішень, недостатньо часу для належного дослідження справ – ми завжди відстаємо і перебуваємо під тиском наступного списку справ»
• «Надмірне навантаження призводить до зниження ефективності та затримок у розгляді справ, що стає замкнутим колом через стрес, який воно викликає у суддів та працівників апарату»
• «Стрес і перенапруження судді можуть призвести до того, що він відкладатиме більше рішень або ухвалюватиме їх довше. Він чи вона не матимуть бажання надати сторонам повністю представити свої аргументи, бо є інші справи, які потрібно розглядати»
• «Стрес поширюється з особистого життя на соціальні та робочі відносини, коли робоча одиниця перебуває у стані стресу, її можливості та ефективність знижуються, з’являється більше помилок, непорозумінь, міжособистісних проблем»
• «Перебуваючи під постійним тиском, судді можуть стати більш схильними до різних упереджень, наприклад, стереотипного ставлення до людей, що може бути особливо шкідливим для обвинувачених у кримінальних справах»
• «Вигорання призводить до когнітивних порушень і відсутності емпатії, що природно впливає на ефективність і якість, а отже, і на довіру громадськості»

Загалом більшість учасників опитування вважають, що низький рівень добробуту суддів створює обмеження для ефективності правосуддя та судового адміністрування, якості рішень та ухвал, довіри громадян до судової влади, доступу до правосуддя, доброчесності суддів і судової влади та процесуальної справедливості.

Деякі учасники зазначили, що вони ніколи не можуть повністю виконати всю свою роботу і перебувають під постійним тиском з боку керівництва, яке вимагає зосередитися радше на кількості, а не на якості.

Багато опитаних підкреслили, що коли людина перебуває у постійному стресі, наприклад, через стислі терміни розгляду низки справ, це негативно впливає на ефективність і якість роботи суддів, а також на сприйняття справедливості. Якщо це відбувається постійно, то довіра суспільства до судової влади може бути підірвана. Стрес, вигорання, втома, тривога, як наголосили учасники, несумісні з неупередженістю, незалежністю, дієвістю судді та судової системи в цілому. В підсумках дослідження експерти прийшли до висновку, що добробут суддів безпосередньо визначає доброчесність судової системи.

Серед перших кроків на вирішення цієї проблеми – її визнання та підвищення обізнаності про негативний вплив стресу та проблем з ментальним здоров’ям на виконання суддівських функцій з метою усунення існуючих стереотипів і стигматизації. Численні учасники опитування підкреслили важливість сприятливого робочого середовища та позитивної культури праці.

Крім того, у висновках дослідження йдеться про те, що інші гілки влади також повинні бути залучені до обговорення проблеми суддівського стресу та перевантаження, адже часто одним з основних джерел стресу є об’єктивні фактори, пов’язані із забезпеченням судової системи людськими та матеріальними ресурсами з боку держави.

Серед пропозицій також озвучувалися кращий розподіл навантаження, щоб не сприяти нездоровій ефективності, яка змушує людей жертвувати своїм здоров’ям заради дотримання виробничих стандартів, моніторинг навантаження, ефективне планування розгляду справ, надійний допоміжний персонал, підвищення ролі сучасних технологій.

Прикметно також й те, що серед факторів стресу, крім навантаження були окреслені питання забезпеченості необхідними ресурсами для роботи (65%) і тиск або критика з боку ЗМІ та громадськості (51% опитаних).

Оплату праці як фактор назвали 46% опитаних, спроби втручання – 35%.

Суддівський стрес – це не слабкість

Крім даного опитування, базою для майбутнього висновку КРЄС може стати Наурська декларація про добробут суддів.

У ній члени судової влади та інші учасники системи правосуддя заявили, що добробут суддів є життєво важливим, має визнаватися та підтримуватися. Підписанти також послалися на пункт 194 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів, де йдеться про те, що фізичне та психічне благополуччя суддів має вирішальне значення для забезпечення компетентності та належної сумлінності, підкреслюється важливість реагування на суддівський стрес.

«Добробут суддів має вирішальне значення для професійного здоров’я і стійкості суддів, для якості правосуддя та, зрештою, для довіри громадськості до судів.

Відтак, добробут суддів заслуговує на увагу й інвестування, співмірні з іншими інституційними пріоритетами, такими як доступ до правосуддя, дотримання суддівських цінностей, навчання суддів і ефективність судової системи», зазначається у декларації.

Також у документі йдеться про те, що суддівський стрес – це не слабкість, і його не можна стигматизувати: «Суддівська робота є дедалі більш вимогливою, а стрес – природною людською реакцією».

Констатується, що судове керівництво і судові інституції повинні взяти на себе зобов’язання з підтримки добробуту суддів.

Системний підхід до забезпечення добробуту має бути цілісним і включати заходи, що сприяють суддівському добробуту та використовують наявні джерела щодо задоволення суддівською роботою. Цей підхід повинен підвищувати обізнаність про суддівський добробут і суддівський стрес, запобігати джерелам стресу, яких можна уникнути, і допомагати справлятися з вимогами, притаманними суддівській професії. За можливості ініціативи мають бути засновані на доказах і проходити регулярну оцінку.

Як вказано у Декларації, «питання добробуту суддів не може вважатися «вирішеним» остаточно – воно має постійно залишатися на порядку денному».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.