Апеляційні та касаційні скарги іноземних громадян повинні бути викладені тільки українською мовою - Верховний Суд

08:47, 15 жовтня 2022
ККС ВС поставив крапку у питанні, якою мовою слід викладати скарги на рішення судів.
Апеляційні та касаційні скарги іноземних громадян повинні бути викладені тільки  українською мовою - Верховний Суд
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу адвоката громадянина Туреччини, який зараз утримується під вартою, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року про повернення апеляційної скарги.

Громадянин Туреччини подав до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду Одеси про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В скарзі іноземець українською мовою вказав назву суду, в який подав скаргу, однак інший текст скарги був викладений турецькою мовою.

Втім, Одеський апеляційний суд повернув скаргу особі, яка її подала. Постановляючи таке рішення, апеляційний суд вказав, що апеляційна скарга має бути викладена державною (українською) мовою.

З такою позицією суду не погодився вже адвокат іноземця. Він подав скаргу у Касаційний кримінальний суд, зазначивши, що стаття 396 КПК (вимоги до апеляційної скарги) не містить вимоги викладення апеляційної скарги саме українською мовою, а частина 3 статті 399 КПК (повернення апеляційної скарги) не передбачає повернення скарги через недотримання такої вимоги.

На переконання захисника, вирішуючи питання щодо прийняття апеляційної скарги, складеної іноземною мовою, суд має керуватися загальними засадами кримінального провадження, визначеними положеннями статті 7 КПК і частини 3 статті 12 Закону “Про судоустрій і статус суддів” (гарантія права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють).

Тому, оскільки рідною мовою громадянина Туреччини є турецька, то захисник вважав, що обвинувачений правомірно подав апеляційну скаргу, виклавши її саме цією мовою, а суд, у свою чергу, мав можливість викликати залучених у провадженні перекладачів, перекласти подану скаргу та оцінити її зміст щодо відповідності вимогам статті 396 КПК.

Натомість, повернувши апеляційну скаргу іноземця, складену недержавною мовою, на думку адвоката, суд порушив принцип доступу до правосуддя, що суперечить положенням пункту 8 статті 129 Конституції (забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення), статті 24 КПК (забезпечення права на оскарження процесуальних рішень) і позиції, викладеній у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 листопада 2020 року (справа № 487/2655/20, провадження № 51-3015км20).

І хоча в практиці різних касаційних судів Верховного Суду і Великої Палати ВС подібні ситуації вже траплялися (касаційні скарги, складені іноземною мовою, були залишені без руху), однак у судовій практиці саме Касаційного кримінального суду виявилися певні розбіжності.

Наприклад, у вже згаданій постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 листопада 2020 року (справа № 487/2655/20, провадження № 51-3015км20), Суд зазначив, що питання про відкриття стадії перегляду судового рішення може бути розглянуто за скаргою особи, викладеною її рідною або іншою мовою, якою володіє особа.

У підсумку, скарга адвоката громадянина Туреччини опинилась на розгляді Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду.

На засіданні 19 вересня 2022 року Об'єднана палата зазначила, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Стаття 29 КПК також визначає, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Відповідно, сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Таким чином, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

Якщо та чи інша особа не володіє мовою судочинства, то вона може скористатися послугами перекладача для перекладу своїх скарг, клопотань, інших процесуальних документів, зокрема й з метою забезпечення можливості з'ясування судом наявності в особи, яка звертається з апеляційною чи касаційною скаргою, прав і підстав для цього.

У свою чергу, викладення скарги іноземною мовою є перешкодою у виконанні судом своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.

Крім того, з касаційної скарги і пояснень захисника, наданих суду касаційної інстанції, вбачається, що кримінальне провадження щодо громадянина Туреччини вже розглядається судом першої інстанції, тобто він набув статусу обвинуваченого. Іноземець мав захисників і був забезпечений послугами перекладача. Відтак, ці обставини не позбавляли обвинуваченого можливості скласти апеляційну скаргу у перекладі на українську мову і він мав для цього передбачені законом можливості.

У підсумку, Об'єднана палата зазначила, що апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені лише державною мовою, а тому касаційна скарга адвоката громадянина Туреччини не підлягає задоволенню.

З повним текстом постанови Об'єднаної палати ККС ВС у справі № 521/12324/18 (провадження № 51-5817кмо21) можна ознайомитися за посиланням.

Автор: В'ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики