Адвокатам, державним органам та іншим юрособам дадуть 30 днів на реєстрацію у системі електронного правосуддя

Як вже писала «Судово-юридична газета», в умовах недостатнього фінансового ресурсу судів питання впровадження електронного судочинства постає особливо гостро. Тому депутати пропонують впровадити обов’язкову реєстрацію та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) правничими професіями та держорганами.

Так, 11 жовтня у Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями 7574-д.

Авторами проекту виступають голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов, голова робочої групи з питань цифровізації правосуддя, народний депутат Роман Бабій та ін.

Проектом Закону запропоновано доповнити ГПК, КАС та ЦПК такими положеннями:

1) змінити термін «офіційна електронна адреса в ЄСІТС» на «електронний кабінет в ЄСІТС», що сприятиме правильному розумінню цього інструменту учасниками судового розгляду;

2) поширити обов’язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для всіх юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

3) у разі звернення до суду особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов’язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху або повертатися, не приймаючись до розгляду судом, в залежності від виду процесуального документа;

4) встановити такий обов’язковий реквізит для всіх заяв по суті справи, інших процесуальних заяв, клопотань, як зазначення в тексті відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

5) забезпечити можливість для сторони направляти документи через ЄСІТС іншим учасникам справи, у разі наявності в них електронного кабінету.

Прикінцевими положеннями проекту Закону запропоновано встановити, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, протягом 30 днів з дати опублікування цього Закону.

Фізичні особи – підприємці будуть реєструвати електронні кабінети в ЄСІТС протягом 4-х місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Необхідність прийняття законопроекту автори обгрунтовують тим, що Указом Президента Володимира Зеленського від 11 червня 2021 року № 231/2021 затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки. Зокрема, нею визначено, що з метою покращення доступу до правосуддя необхідно забезпечити розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів.

«Слід зазначити, що із цією метою в українському судочинстві ще з 2017 року триває процес створення Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), яка дала б істотний поштовх електронному судочинству в Україні. Натомість, лише 5 жовтня 2021 року було офіційно оголошено про запуск перших трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: 1) «Електронний кабінет»; 2) «Електронний суд»; 3) підсистема відеоконференцзв’язку», - підкреслюють автори.

Чинним процесуальним законодавством України (частина шоста статті 6 Господарського процесуального кодексу України, частина шоста статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, частина шоста статті 14 Цивільного процесуального кодексу України) встановлено перелік суб’єктів, які реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.

До таких осіб законом віднесено:

адвокатів,

нотаріусів,

приватних виконавців,

арбітражних керуючих,

судових експертів,

органи державної влади,

органи місцевого самоврядування,

юридичних осіб державного та комунального секторів економіки.

Водночас особи, які за законом зобов’язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов’язку, про що свідчить офіційна статистика.

Зокрема, за інформацією Державної судової адміністрації України, з 22.12.2018 року по 04.09.2021 року в підсистемі «Електронний суд» було зареєстровано 7 568 адвокатів, 3 088 юридичних осіб, а з 05.09.2021 року по 19.06.2022 року – 2 541 адвокат, 5 241 юридична особа.

За інформацією Національної асоціації адвокатів України лише станом на 1 вересня 2021 року в Єдиному реєстрі адвокатів України було зареєстровано 61 802 адвокати, з них – 45 659, які реально працюють.

Отже, на сьогодні в підсистемі «Електронний суд» зареєстровано лише 22% адвокатів, які працюють в Україні.

Станом на 1 січня 2022 року відповідно до даних Держстату України в Україні налічувалося 14 221 комунальне підприємство, 10 006 державних та 58 383 комунальних організації (всього – 82 610). На цей момент у підсистемі «Електронний суд» зареєстровано лише 10% від такої кількості юридичних осіб.

Проблема зі зволіканням у реєстрації офіційної електронної адреси пов’язана із тим, що чинне процесуальне законодавство України не містить достатніх важелів і стимулів, які спонукали б суб’єкта до реєстрації такої адреси в ЄСІТС.

Іншими словами, в законі немає серйозних правових наслідків і будь-якої, хоча б найменшої, відповідальності за невиконання такого обов’язку.

«Слушною є думка про те, що суб’єкти, яких законодавець за законом зобов’язав мати офіційну електронну адресу в ЄСІТС та які до цього часу не виконали свого обов’язку, зможуть його ефективно та швидко виконати лише під загрозою негативних правових наслідків. Очевидно, що в цій частині процесуальне законодавство підлягає суттєвому переосмисленню», - підкреслюють автори.

Крім того, уточненню підлягає ч. 11 статті 242 ГПК України, ч. 11 статті 251 КАС України та ч. 11 статті 272 ЦПК України, якими передбачено, що в разі розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Зазначені норми вступають у конфлікт з іншою нормою права, яка визначає, що суд направляє рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення лише в разі відсутності у сторони офіційної електронної адреси (частини 3, 5 статті 242 ГПК України, частини 3, 5 статті 251 КАС України, частини 3, 5 статті 272 ЦПК України).

Отже, виникає ситуація, коли суд у разі надсилання учасникам справи судового рішення в електронній формі зобов'язаний також надіслати його і в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.