Жінка вимагала оформити їй закордонний паспорт без використання біометричних даних і без застосування безконтактного електронного носія — що вирішив Верховний Суд

Оформлення закордонних паспортів, що не містять безконтактного електронного носія, з грудня 2016 року припинено. Чинне законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон будь-яких прямих чи непрямих переваг, привілеїв чи обмежень за релігійними переконаннями не встановлює.

Законом визначено обов`язковість внесення відповідних даних до Демографічного реєстру (із зняттям біометричних даних, тобто відцифруванням обличчя, підпису та відбитків пальців рук) при оформленні особою паспорту громадянина України для виїзду за кордон і альтернативи щодо визначення підстав для невнесення таких даних до Реєстру Закон не містить.

Особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься лише у паспорті громадянина України.

На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2025 року по справі №420/14124/23.

Обставини справи

У березні 2023 року жінка звернулася до відділу ГУ Державної міграційної служби із заявою щодо оформлення та видачі закордонного паспорта без використання засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, без присвоєння унікального номеру запису у реєстрі, а також без застосування безконтактного електронного носія персональних даних.

Відділ ГУ ДМС повідомив, що паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій.

Жінка звернулась до суду. Стверджувала, що має право на відмову від обробки її даних в інформаційно-телекомунікаційній системі, якою є Єдиний державний демографічний реєстр, та, відповідно, право на відмову від присвоєння унікального номеру запису у Реєстрі. До того ж, постановою Верховної Ради «Про затвердження положень про паспорт громадянина України» від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ чітко визначено можливість виготовлення паспорту як у формі паспортної картки, так і у вигляді паспортної книжечки.

ГУ ДМС стверджувало, що не допустило протиправної бездіяльності. Мотивувало тим, що з 20 грудня 2016 року органи та підрозділи Державної міграційної служби здійснюють прийом документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон лише з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено постановою Кабміну від 7 травня 2014 року №152.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адмінсуду, в задоволенні позову жінки відмовлено.

Суди дійшли висновку про те, що у відповідачів були відсутні правові підстави для видачі позивачці закордонного паспорта, що не містить безконтактного електронного носія, оскільки прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія з 20 грудня 2016 року припинено, а прийом документів для оформлення здійснюється лише з безконтактним електронним носієм до якого вносяться відцифровані образ обличчя особи, підпис особи, відбитки пальців. А, відтак, видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон без безконтактного електронного носія, без зазначених відцифрованих даних неможливо.

Поряд з цим суди відхилили посилання позивачки на її релігійні переконання, виснувавши, що діюче законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон переваг, привілеїв чи обмежень за релігійними переконаннями не встановлює.

Позиція Верховного Суду

Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу зобов`язання органу ДМС видати позивачці паспорт для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Позивачка вважає порушеним своє право на отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних на підставі Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою №719-V.

Так, положеннями пункту 5 Постанови №719-V передбачено, що паспорт є зшитою нитками обрізною книжечкою розміром 88 х 125 міліметрів, що складається з обкладинки, 32 (або 64) паперових сторінок та сторінки, виготовленої з багатошарового полімерного матеріалу (сторінки даних), ушитої між внутрішнім лівим боком обкладинки та першою сторінкою паспорта. Додаткова інформація (зокрема біометрична) про пред`явника паспорта, зміст якої визначається відповідно до законодавства, може відтворюватися на безконтактному електронному носієві, вмонтованому в паспорт.

Відповідно до пункту 7 цієї постанови зразок паспорта затверджується Кабміном.

Однак фактично бланки таких паспортів станом на сьогоднішній день не виготовляються у зв`язку з втратою чинності 1 квітня 2015 року положень постанови Кабміну від 26 червня 2007 року №858, до якої відсилав пункт 7 Постанови №719-V.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 8 грудня 2022 року у справі №380/6916/20 та від 23 вересня 2024 року у справі №360/3686/21.

Поряд з цим, з 1 січня 2015 року запроваджено оформлення і видачу паспорта для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено Постановою №152, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Аналіз наведених чинних норм законодавства свідчить про те, що наразі паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок і сторінки даних.

Відтак, прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, з 20 грудня 2016 року було припинено, а тому у посадових осіб міграційної служби відсутні правові підстави для видачі особам паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія.

Суд також зазначає, що чинне законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон будь-яких прямих чи непрямих переваг, привілеїв чи обмежень за релігійними переконаннями (чи на підставі інших підстав) не встановлює.

Законом №5492-VI визначено обов`язковість внесення відповідних даних до Єдиного державного демографічного реєстру (із зняттям біометричних даних, тобто відцифруванням обличчя, підпису та відбитків пальців рук) при оформленні особою паспорту громадянина України для виїзду за кордон і альтернативи щодо визначення підстав для невнесення таких даних до Реєстру Закон не містить.

Особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься лише у паспорті громадянина України.

Випадки відсутності інформації про відцифровані відбитки пальців рук особи для отримання нею паспорту громадянина України для виїзду за кордон деталізовано у пункті 3 Порядку №669, а саме: відсутність можливості через якість отриманого графічного зображення відцифрованих відбитків усіх пальців рук особи ідентифікувати її; недосягнення особою 12-річного віку; відсутність у особи всіх пальців рук; неможливість особи пересуватися самостійно у зв`язку із тривалим розладом здоров`я та потребування термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку.

Проте обставин того, що позивачка підпадає під вказаний перелік виключних обставин, за яких можлива відсутність інформації про відцифровані відбитки пальців рук особи судами попередніх інстанцій не встановлено.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі №0240/3048/18-а.

З моменту прийняття норм Закону №5492-VI, яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, механізм оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначений Порядком №152.

Звідси слідує, що інший спосіб оформлення закордонного паспорту громадянину України, ніж передбачений Порядком №152, не є можливим.

Отже, вимоги позивачки щодо надання відповідачем їй паспорту громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних, та із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину, є безпідставними.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17 (зразкова справа), є безпідставними, адже такі стосуються інших правовідносин, а саме: визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки (внутрішній паспорт громадянина України) з огляду на релігійні переконання особи. Однак у цьому випадку предметом розгляду є питання видачі позивачці паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачка при зверненні до відповідача 17 березня 2023 року вказувала на свою приналежність до окремої суспільної групи (зокрема, через релігійні переконання), яка, на її думку, вимагала б видачі паспорта без безконтактного носія інформації.

У зв`язку із наведеним, у судів попередніх інстанцій не було підстав для врахування висновків Верховного Суду, викладених у справі №806/3265/17, при розгляді цієї справи.

Отже, Верховний Суд констатує, що відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.