Голова Нацбанку розповів про «податок на імпорт» і повернення акцизу на паливо

Очільник Нацбанку Кирило Шевченко в інтерв’ю Форбс пояснив, чи з’явиться в Україні додатковий збір на імпорт у 10% та чи повернеться оподаткування палива до довоєнного рівня. 

«Швидке відновлення імпорту, у тому числі непріоритетних товарів в умовах війни, виснажує резерви. Інший аспект – додатковий збір поліпшить ситуацію з дефіцитом бюджету. Це зменшить потребу в емісії, що потрапляє на валютний ринок і так само тисне на резерви. Вичерпання резервів загрожуватиме неконтрольованими процесами, що призведе до суттєвого подорожчання імпорту та матиме руйнівні наслідки для українських виробників. 

Як саме виглядатиме цей податок – це вже компетенція Мінфіну, але ми приєднуємося до дискусій», - підкреслив він.

«Звісно, імпортерам стане зараз трохи важче, але не треба забувати, що наша країна функціонує в умовах повномасштабної війни. У нас сформувався непоганий запас міцності, який дозволив досить впевнено пройти перші п’ять місяців. На початок року міжнародні резерви НБУ становили майже $31 млрд. Але запаси не безмежні. І на 1 серпня вони знизилися до $22,4 млрд», - додав глава НБУ.

«Додатковий збір з імпорту – непопулярне рішення, але воно допоможе наповнити бюджет і зберегти резерви. Будь-що, що допомагає нам досягти фіскальної консолідації – це за нинішніх умов позитив. У тому числі йдеться про повернення акцизу на паливо. Я знаю, що така дискусія відбувається. Хоча й про неї краще запитувати в уряду», - підкреслив Шевченко.

«Це потрібно, щоб захистити гривневі заощадження і доходи громадян та зберегти довіру до монетарної та економічної політики. Без достатнього рівня резервів це буде зробити неможливо. 

Якщо прибрати з доходів бюджету міжнародну допомогу, дефіцит на кінець року може сягнути 25% ВВП. Звісно, обсяги міжнародної допомоги великі ($13,8 млрд), й до кінця року ми сподіваємося отримати ще близько $14 млрд. Але цього недостатньо. Тож ми маємо чотири шляхи покриття цього розриву.

Перший – за рахунок раніше накопичених резервів, які не є безмежними. Другий – залучати гроші на внутрішньому ринку. Але для повноцінної реалізації його потенціалу Мінфіну потрібно підвищувати ставки за ОВДП до ринкового рівня, до чого ми неодноразово вже закликали. Так, це перенесення навантаження на майбутні боргові виплати. Водночас уряд зможе його контролювати, вибудувавши криву дохідності так, щоб мінімізувати утворення боргових піків та розтягнути виплати в часі.

Третій – скоротити дефіцит бюджету шляхом оптимізації видатків та пошуку джерел доходів. Тут, зокрема, йдеться про наповнення бюджету за рахунок податків. Це найнепопулярніший шлях, але він має значно менш негативні наслідки для економіки порівняно з емісією грошей.

Четвертий – емісійне фінансування. Якщо ми обмежимося обсягами у 400 млрд грн на 2022 рік, вплив на економіку буде контрольованим. Якщо ж «друк грошей» для фінансування дефіциту бюджету зростатиме суттєвішими темпами, це посилить ризики. Значна емісія може розігнати інфляційно-девальваційну спіраль, коли виникне необхідність індексувати витрати, «друкуючи» для цього нові й нові гроші. За такого сценарію наслідки неготовності приймати непопулярні рішення ми відчуватимемо ще дуже довго. Таких прикладів є достатньо в історії, зокрема у латиноамериканських країнах. 

Це шлях до втрати довіри громадян, причому на тривалий час. Звісно, що найпростіше покладатися на емісію, але це найзагрозливіше для країни. Зараз дуже важливо, щоб уряд взяв на себе політичну відповідальність і використовував усі інші неемісійні шляхи фінансування дефіциту або звузив його», - розповів очільник Нацбанку.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.