Катерина Бєляєва,
«Судово-юридична газета»
Незважаючи на те, що Президент України визначив законопроект №6232, як невідкладний, парламентарії не поспішають з його прийняттям. Документ був проголосований в першому читанні, проте до другого читання в текст були внесені серйозні правки, які стали каменем спотикання для політичних сил. Про те, що збентежило народних обранців, коли будуть прийняті процесуальні кодекси і чому законність конкурсу до Верховного Суду може виявитися під питанням, редакції розповів голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя Руслан Сидорович.
– Руслан Михайлович, чи є шанс, що кодекси будуть проголосовані 13.07.2017?
– Говорячи про те, чи проголосує парламент 13.07.2017 за процесуальні кодекси, згадую анекдот про те, які шанси зустріти на вулиці динозавра. Відповідь: 50/50, тобто або так, або ні. З кодексами ситуація приблизно аналогічна.
– А що заважає парламентарієм розглянути законопроект?
– На останньому засіданні Комітету (Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя — прим. ред.) одною з фракцій коаліції, а саме «Народним фронтом», була висловлена принципова позиція, про яку вони неодноразово говорили раніше. Ця позиція стосується цілого ряду норм про Агентство з розшуку та управління заарештованими і конфіскованими активами.
Насправді це питання є дуже дискусійним. Правки вносяться в порушення ст. 116 Регламенту Верховної Ради України, оскільки ці моменти не були предметом обговорення в першому читанні.
Звичайно, є цілий ряд проблем, пов'язаних з роботою цього агентства. Безумовно, ці норми необхідно наповнювати реальним змістом і реальним інструментарієм. Але чи є це предметом регулювання процесуальних кодексів? Очевидно, що ні.
Тому вирішувати питання, пов'язані з процесуальними кодексами, — це наш обов'язок. Але ми не можемо вимагати від наших громадян і від органів державної влади виконання закону, якщо сама ВР буде його порушувати. Я говорю про Регламент ВР.
Це є однією з головних проблем.
– Тобто є й інші?
– Також великою проблемою є прийняття процесуальних кодексів в рамках тих строків, які поставлені. Нагадаю, 900-сторінковий документ, майже 5 тис. поправок. Чи можна приймати процесуальні кодекси без системного аналізу кожної коми і крапки? За кожною буквою цих кодексів стоїть людська доля, оскільки далі, відповідно до цих норм, хтось буде намагатися добитися справедливості в суді.
Якщо ми не проаналізуємо всі ризики, то можемо допустити фатальну помилку. Чи потрібно приймати кодекси? Однозначно потрібно. Чи потрібно приймати «кота в мішку»? Думаю, питання риторичне.
Тому труднощі в наслідок такого малого ліміту часу для аналізу цих документів, звичайно, є дуже великим викликом.
На жаль, свого часу Конституційна комісія не прислухалася до моєї думки про те, що її завданням було випустити не тільки пропозиції щодо змін до Конституції, а й зміни до процесуальних кодексів, закон про судоустрій і статус суддів, закон про Вищу раду правосуддя, закон про адвокатуру, зміни в закон про прокуратуру, процесуальні кодекси. Відсутність комплексного підходу і запізніла подача створює величезну кількість правових проблем і, відповідно, проблем у людей, оскільки все це породжує розірваність.
Наведу приклад. Ми ввели таке поняття, як конституційна скарга для громадян, але не прийняли новий закон про Конституційний Суд. Зараз ми маємо дуже серйозні дискусії з цього закону щодо того, приймати його чи ні і в якій редакції.
– А чи співпаде момент прийняття кодексів з моментом створення Верховного Суду?
– Він не може не співпасти, проте тут інший правовий парадокс. У відповідності з термінами, конкурс в ВС завершився 1 квітня, проте конкурс не завершився. Чи є це проблемою для конкурсу? Це є колосальною проблемою, оскільки ми в конкурсі у ВС вже фактично вийшли за рамки правового регулювання.
Легітимність такого конкурсу вже в деякій мірі під сумнівом.
Однак, очевидно, що новий ВС не запрацює без нових процесуальних кодексів, а нові процесуальні кодекси не запрацюють без нового ВС. Ці моменти абсолютно взаємопов'язані. Знову-таки це те, про що я постійно говорю; це те завдання, яке недовиконала Конституційна комісія.
Більш того, в нормальному режимі нові процесуальні кодекси не можуть запускатися на другий день після їх прийняття, а у нас так фактично і станеться. Не судді, не адвокати, я вже не кажу про громадян, не знатимуть, що в них написано.
Такі речі не можна вводити в дію «з сьогодні на завтра». Повинен бути час для нормальної якісної аналітики, для того, щоб правозастосовна практика була зрозумілою. Це складова принципу верховенства права — правова визначеність.
Тому ще раз повторюю, що ВС не зможе працювати без кодексів, а кодекси не будуть працювати без ВС. Швидше за все, технічно вже неможливо домогтися того, щоб це сталося раніше вересня.
Нагадаємо, що в комітеті ВР з питань правової політики і правосуддя відбулися слухання на тему «Виконання рішень ЄСПЛ: сучасний стан та перспективи». Фотозвіт про захід дивіться тут. На слуханнях обговорювалися теми «Які невиконані рішення судів будуть виконуватися в першу чергу» і «За чий рахунок повинні виплачувати сатисфакцію за рішеннями Європейського суду».