Межі самооборони: як захистити своє життя і не потрапити за грати

Міністерство юстиції України нагадало, що кожна людина має право на життя і це непорушна істина. Однак бувають випадки, коли з різних причин хтось посягає саме на життя людини, бажаючи нашкодити її інтересам та волі. Тому особа повинна не тільки вміти захистити себе, але й зробити це законно, не перевищивши межі самооборони, які встановлені законом. Про це йдеться у пресслужбі відомства.

Що таке необхідна оборона? Як, захищаючи себе та інших людей, не перевищити її межі? Яка різниця між «необхідною обороною» та «уявною обороною»? Відповіді на ці та інші питання надає фахівець Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової  допомоги у Донецькій та Запорізькій областях Сергій Панцаков.

Відповідно до статті 19 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

При цьому, відповідно до статті 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Захищаючи себе, близьких і власність, слід пам’ятати про надзвичайно важливий нюанс – межі необхідного самозахисту. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж самооборони, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Де проходить межа самооборони

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Необхідно звернути увагу, що перевищення меж необхідної оборони не відбувається, якщо шкода, тому хто посягає, була спричинена не більша, ніж для негайного відвернення чи припинення посягання. При цьому спричинення більшої шкоди, тому хто посягає, ніж для негайного відвернення чи припинення посягання, може не визнаватись перевищенням меж необхідної оборони, якщо відсутня така кваліфікуюча ознака, як умисел, за умови, якщо та особа, яка оборонялась, через сильне душевне хвилювання не могла оцінити обстановку.

Коли можна використовувати зброю

У разі нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також у разі протиправного насильницького вторгнення в житло чи інше приміщення особа, яка захищається, має право використовувати зброю або будь-які інші засоби чи предмети. При цьому, у такому випадку, перевищення меж необхідної самооборони не буде, не зважаючи на заподіяну шкоду особі, яка нападає.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 342/538/14-к зазначив, що закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому. Цими винятками є – напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення. У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.

Де різниця між «необхідною обороною» та «уявною обороною»

Уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання (стаття 37 КК України). 

Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.

Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.

Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.

Таким чином, уявна оборона відрізняється від необхідної оборони відсутністю суспільно небезпечного діяння в діях того, проти кого було застосовано уявну оборону. При цьому кримінальна відповідальність не наступає виключно, якщо особа не усвідомлювала та не могла усвідомлювати відсутність суспільно небезпечного діяння в діях того, проти кого було застосовано уявну оборону.

За перевищення меж необхідної оборони – кримінальна відповідальність

Згідно із статтею 118 КК України умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Відповідно до статті 124 КК України умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, - карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Таким чином, під час необхідної оборони, особа має право заподіювати шкоду особі, яка посягає на вчинення суспільно небезпечного діяння, виключно в розмірі, необхідному для припинення протиправних дній нападника. Така шкода повинна суб’єктивно визначатись потерпілим в конкретній ситуації, що склалась. При цьому, якщо протиправні дії відносно особи, яка обороняється, проводяться із застосуванням зброї групою осіб або з протиправним проникненням в житло чи інше приміщення, необхідна оборона може бути застосована із заподіянням шкоди особі, яка посягає, без обмежень, аж до заподіяння смерті посягаючого.

У разі заподіяння шкоди життю чи здоров’ю посягаючого особі, яка оборонялась, за можливості необхідно викликати «швидку медичну допомогу» та органи Національної поліції, а також надати першу домедичну допомогу.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про практику ВС щодо проникнення як кваліфікуючої ознаки пограбування.

Крім того, Верховний Суд роз’яснив, у чому полягає щире каяття.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.