Важливою новелою законопроекту №1076 про внесення змін до тендерного законодавства є збільшення кількості підстав для викидання учасників з тендерів. Про це повідомляють «Наші гроші».
У діючому законі шість підстав для відхилення, законопроектом їх збільшують до 14. Тобто бачимо однозначне посилення функціоналу замовника.
Але проблема не стільки у кількісному вимірі, скільки у якісному. Ініціатори законопроекту неймовірним чином залишили у законопроекті розбіжність, яка загрожує не тільки знищити прекрасну репутацію норми «24 години», а й створити новий дискреційний «ручник», який у руках недобросовісного замовника перетвориться на ще один інструмент впливу на небажаних йому учасників.
Отже, законопроектом пропонується дозволити учасникам виправляти певні помилки у своїх пропозиціях впродовж 24 годин з моменту того, як замовник їх виявив і повідомив про них. Це однозначно хороша ідея, яка вже реалізована в термінових закупівлях для потреб оборони. Уявіть собі, що фірма з найдешевшою пропозицією з якихось причин прогледіла якийсь папірчик, і через це її мають відхилити. А значить, переможцем стане більш дорогий конкурент, і фактично держава заплатить більше лише через чиюсь некритичну неуважність. Тобто, даючи добу на виправлення папірчика, держава фактично економить наші гроші.
Однак при інтеграції військових «24 годин» у цивільні тендери трапився конфуз.
З однієї сторони, стаття 29 законопроекту каже, що якщо замовник виявив у пропозиції учасника якісь недоліки, то він має повідомити учасника через оголошення у «Прозорро». І з моменту того оголошення включаються 24 години на виправлення знайдених недоліків.
Але з іншого боку, у законопроекті є стаття 31, де пункт 1 каже:
«Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону».
Тобто зі старого закону залишилась норма, яка означає, що замовник має відхилити пропозицію з недоліками.
Як це протиріччя може бути конвертовано у «ручник»:
На тендер до замовника приходять бажаний і небажаний учасники. У бажаного фаворита замовник знаходить дві проблеми з документами і повідомляє про них. Фаворит виправляє, і у нього все в нормі.
У небажаного конкурента замовник теж знаходить дві проблеми. Однак офіційно повідомляє через «Прозорро» лише про одну, а іншу залишає собі козирем в рукаві. Учасник виправляє цю одну, а потім приходить час оцінювати, і замовник відхиляє «зальотного» саме за той факап, про який він його не повідомив.
Пункт 1 статті 31 дозволяє замовнику відхилити учасника, який не відповідає кваліфікаційним критеріям.
Нагадаємо, що іншою неоднозначністю законопроекту 1076, а саме невизначеністю фрази «застосування штрафних санкцій», недобросовісним замовникам дають можливість створювати чорні списки з небажаних учасників. Достатньо лише викотити своєму підряднику, що він на п’ять хвилин прострочив поставку, і навіть якщо це неправда, і навіть якщо фірма щось буде оспорювати у суді — самого факту претензії буде достатньо, аби замовник міг викидати цю фірму з подальших тендерів. І цю контроверсійну норму також легко виправити без затягування і потужного переписування законопроекту, який насправді дуже потрібен українській системі закупівель.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховна Рада доручила профільним комітетам терміново розглянути 58 законопроектів.
Крім того, Велика Палата ВС дійшла висновку, що правила надання банківських послуг не є складовою кредитного договору.