Порядок визначення черговості задоволення вимог кредитора, забезпечених заставою майна боржника: постанова КГС ВС

15:41, 15 октября 2020
Верховний Суд переглянув постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду щодо розгляду кредиторських вимог.
Порядок визначення черговості задоволення вимог кредитора, забезпечених заставою майна боржника: постанова КГС ВС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Господарський суд Донецької області у справі № 905/2852/16 про банкрутство ПрАТ «АВК» ухвалою, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, затвердив за результатами розгляду у попередньому засіданні конкурсних вимог реєстр вимог кредиторів ПрАТ «АВК».

Верховний Суд переглянув постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду щодо розгляду кредиторських вимог АТ «Сбербанк», ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», ПАТ «Промінвестбанк» і дійшов висновку про наявність підстав для їх часткової зміни, передає пресслужба КГС ВС.

Водночас стосовно доводів боржника про порушення місцевим та апеляційним судами порядку визначення черговості задоволення вимог кредитора, забезпечених заставою майна боржника, з посиланням на норми статей 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), законодавства про заставу (іпотеку) та правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 15 травня 2018 року у справі № 902/492/17 Верховний Суд зазначив таке.

З уведенням в дію (21 жовтня 2019 року) КУзПБ вимоги кредиторів, які виникли за зобов’язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, зважаючи на обсяг забезпечення таких вимог, що визначається на підставі тих доказів, які досліджуються у справі, та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів як забезпечені відповідно до вартості майна при укладенні договору застави. Зазначеним волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості в порядку ч. 1 ст. 64 КУзПБ залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо).

Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора не заперечує застосування положень цивільного законодавства щодо визначення загального розміру вимог заставного кредитора, зважаючи на розмір його зобов’язань за укладеним договором застави та розмір заборгованості за кредитним договором. Однак вона надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог четвертої черги чи до позачергових на підставі наданих ним на момент формування реєстру вимог кредиторів доказів щодо вартості предмета застави та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення.

Розглядаючи кредиторські вимоги АТ «Сбербанк», ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ПАТ «Промінвестбанк» у попередньому засіданні, місцевий та апеляційний суди правильно застосували до спірних вимог положення статей 1, 45, 47, 64 КУзПБ та дійшли обґрунтованого висновку, що до реєстру вимог кредиторів ПрАТ «АВК» підлягають внесенню окремо визнані господарським судом вимоги банків-кредиторів у частині вартості предметів застави, якими забезпечені їх грошові вимоги до боржника, а решта вимог є такими, що не забезпечені заставою боржника та підлягають включенню до реєстру в черговості, визначеній у порядку ч. 1 ст. 64 КУзПБ, як конкурсні.

Крім того, КГС Касаційний господарський суд зазначив, що не вбачає відступу у цій справі від висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 15 травня 2018 року у справі № 902/492/17 щодо визначення розміру грошових вимог забезпеченого кредитора з огляду на цивільно-правові зобов’язання, забезпечені боржником. Однак, ураховуючи внесення законодавцем змін до процедури включення таких вимог до реєстру вимог кредиторів у зв’язку з уведенням в дію (21 жовтня 2019 року) КУзПБ та розширенням права вибору заставного кредитора щодо відмови від забезпечення при визначенні черговості задоволення його вимог, КГС ВС погодився з висновками місцевого та апеляційного судів про включення позачергово до реєстру вимог банків відповідно до вартості заставного майна на момент укладення договорів застави (іпотеки), оскільки інших доказів щодо вартості предметів застави учасниками провадження не надано, а банки обрали саме такий спосіб визначення розміру вимог, що забезпечені заставою.

З огляду на дотримання місцевим та апеляційним судами вимог чинного законодавства (ч. 2 ст. 45, частин 1, 6 ст. 64 КУзПБ) при визначенні черговості задоволення вимог АТ «Сбербанк», ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ПАТ «Промінвестбанк» до ПрАТ «АВК» КГС ВС не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у цій частині.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 905/2852/16 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд оприлюднив щотижневий огляд рішень, ухвалених ВС за період з 21 до 25 вересня 2020 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики