Велика Палата ВС нагадала підстави для звільнення судді

24 липня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправними та скасування рішень. Про це повідомляє Центр дослідження судової практики на своїй сторінці в Faсebook.

У заяві позивач з урахуванням уточнення позовних вимог від 8 серпня 2019 року просить:

• визнати протиправним та скасувати рішення ВРП;
• визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 4 липня 2019 року № 1785/0/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Горностаївського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України;
• зобов`язати ВРП поновити ОСОБА_1 на посаді судді Горностаївського районного суду Херсонської області.

У період з 5 липня 2017 року по 17 січня 2018 року суддя ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці з причин, які ТДП ВРП вважає поважними (тимчасова непрацездатність, перебування у відпустці, підвищення кваліфікації). З 18 січня 2018 року суддя ОСОБА_1 не перебував на робочому місці, не повідомивши суд про причини своєї відсутності.

ТДП ВРП дійшла висновку, що з 18 січня 2018 року суддя ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, про поважність причин, якими обумовлена відсутність, не повідомив, хоча мав відповідну можливість.

У письмових поясненнях, що надійшли до ВРП 28 серпня 2018 року (вх. № 4456/0/6-18), ОСОБА_1 причини своєї відсутності на робочому місці пояснив тим, що 4 липня 2017 року він став жертвою злочинного посягання, внаслідок чого йому були завдані легкі тілесні ушкодження. За твердженням ОСОБА_1, співучасниками цих злочинів були особи, наближені до працівників національної поліції, а також до виконуючої обов`язки голови Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_2. Відповідне кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень. При цьому, на думку ОСОБА_1, слідство було проведено неповно, упереджено, з ознаками фальсифікації і корупції, постанова про закриття кримінального провадження оскаржується ним у суді. Виконувати свої обов`язки він не може, оскільки не забезпечено його безпеку.

З документів, копії яких надані суддею ОСОБА_1, насамперед копій постанов про закриття кримінальних проваджень від 14 листопада 2017 року № 12017230160000243 (не засвідчена і не підписана уповноваженою особою) та від 18 липня 2017 року № 12017230160000240, вбачається, що 4 липня 2017 року між ОСОБА_1 та групою осіб відбувся побутовий конфлікт на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, який спочатку полягав у словесних образах, а в подальшому учасники конфлікту застосували фізичну силу. Наслідком цього конфлікту стало спричинення ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень (струс головного мозку, крововиливи в м`які тканини тім`яної частини голови, синці в навколоочних ділянках, синці, садна грудної клітки, садна лівого передпліччя, правої гомілки); ОСОБА_3 - середньої тяжкості тілесних ушкоджень (поранення гумовою кулею); ОСОБА_4 - легких тілесних ушкоджень (укус пальця руки).

Згідно з копією постанови голови Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 жовтня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні заяви судді ОСОБА_1 про застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки на підставі Закону № 3781-ХІІ, діяння мешканців смт Горностаївки Херсонської області, вчинені на початку липня 2017 року відносно судді ОСОБА_1, у зв`язку з якими він просить захисту, не пов`язані з його службовою діяльністю. Ризики та погрози, на які посилався суддя ОСОБА_1 у своїй заяві, не містять реальних та обґрунтованих підстав, носять загальний та абстрактний характер.

Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з`їздом суддів України, «суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду». Нездійснення службових обов`язків суддею за умови, якщо це сталося без поважних причин, свідчить про нехтування не лише високими стандартами поведінки, яких повинен дотримуватися суддя, а й мінімальними стандартами поведінки, яких має дотримуватися будь-який працівник.

ТДП ВРП дійшла висновку, з яким погодилася й ВРП, про те, що дії судді ОСОБА_1 порушують вимоги суддівської етики та утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, — допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Відсутність працівника на робочому місці без поважних причин є одним з найбільш грубих дисциплінарних проступків, що згідно з трудовим законодавством є підставою для звільнення працівника з роботи. Норми суддівської етики пред`являють до судді ще вищі вимоги, ніж трудове законодавство загалом, тому тривала відсутність судді ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин, а також неповідомлення за місцем роботи про причини такої відсутності є грубими порушеннями норм суддівської етики.

Відсутність судді ОСОБА_1 на робочому місці протягом тривалого часу без поважних причин свідчить про порушення ним суддівських обов`язків і морально-етичних принципів поведінки судді, причому з огляду на грубий та очевидний характер цього порушення воно утворює не лише дисциплінарний проступок, але й істотний дисциплінарний проступок у розумінні законодавства про статус суддів.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що висновок ВРП про наявність у його діях дисциплінарного проступку є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи, а оскаржуване рішення — незаконним.

При цьому факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці протягом тривалого часу підтверджується, зокрема, листами в. о. голови Горностаївського районного суду Херсонської області та керівника апарату цього суду про те, що з 18 січня 2018 року, після закінчення відпустки, ОСОБА_1 не з`явився до суду та не приступив до роботи з невідомих причин. 25 квітня 2018 року ОСОБА_1 не з`явився до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для складання іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді.

Крім того, як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1, що надійшли до ВРП 28 серпня 2018 року, він не заперечує своєї відсутності на робочому місці тривалий час і пояснює це наявністю очевидної загрози життю та здоров`ю судді, у зв`язку зі здійсненням ним професійної діяльності, що також пов`язує з конфліктом, який мав місце 4 липня 2017 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статтею 115 Закону № 1402-VIIIустановлено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Згідно з пунктом 1 частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VIII істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, дотримання етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком ВРП про те, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, який є істотним дисциплінарним проступком у розумінні пункту 1 частини дев`ятої статті 109 цього Закону, незалежно від конкретних обставин конфлікту, що відбувся за участю ОСОБА_1 4 липня 2017 року. Доводи скарги ОСОБА_1 висновків ВРП не спростовують.

Зважаючи на загалом позитивний зміст характеристики ОСОБА_1, а також на характер допущеного проступку, його явну несумісність зі статусом судді, негативні наслідки для учасників проваджень, які не розглядалися тривалий час з вини судді ОСОБА_1, ТДП ВРП, з висновком якої погодилася й ВРП, вважає пропорційним застосування до судді Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ВРП, ухвалюючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом № 1798-VІІІ, з дотриманням балансу у визначенні дисциплінарного стягнення, і таке рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких ВРП дійшла правильного висновку про необхідність застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, що є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

З повним текстом постанови ВП ВС від 20.02.2020 № 9901/394/19 (11-875сап19) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що  ВП ВС вирішила дилему зі стягненням на частку боржника в спільному майні.

Також  ВП ВС визначила юрисдикцію спору у справі про недоотримані суми пенсії.

А ще  ВП ВС розглянула справу про відмову від підписання акту погодження меж суміжним землекористувачем.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.