У жовтні 2018 року Львівська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування державної реєстрації права власності, передає прес-служба ВС.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідні рішення Львівської обласної ради прийнято всупереч нормам чинного законодавства та з перевищенням наданих законом повноважень, оскільки позивач передав у спільну власність Львівської обласної ради заклади охорони здоров'я без будівель і споруд, які є власністю територіальної громади міста Львова, однак на підставі спірних рішень за відповідачем було визнано право власності на будівлі та споруди.
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач послався на те, що позивач з додержанням визначеної законом процедури передав у спільну власність територіальних громад Львівської області заклади охорони здоров'я як цілісні майнові комплекси. Також послався на пропуск позивачем позовної давності.
Господарський суд міста Києва у позові відмовив.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Львівська міська рада звернулася з апеляційною скаргою щодо його скасування. Однак Північний апеляційний господарський суд також не знайшов підстав для задоволення позову.
4 березня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнив частково і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Детальніше ознайомитися зі справою №910/13969/18 можна за посиланнями: 1 та 2.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про висновок КГС ВС щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.