Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 відкрито провадження у справі №910/11946/18 про банкрутство ТОВ 1, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора — ТОВ 2, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Заперечення ТОВ проти відкриття провадження справі про банкрутство судом відхилені через відсутність у нього будь-якого правового статусу в межах цієї справи. Про це повідомляє прес-центр суду в Facebook.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 апеляційну скаргу ТОВ задоволено, ухвалу місцевого господарського суду від 08.10.2018 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у відкритті провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована застосуванням місцевим господарським судом формального підходу до відкриття провадження у справі через не доведення факту неможливості боржника виконати свої зобов’язання перед кредитором не інакше, як через відновлення платоспроможності боржника та застосування передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон) судових процедур.
Крім того, мотивуючи існування у ТОВ процесуального права на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції вказав на те, що ця особа є заставодержателем майна боржника.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС погодився з висновком апеляційного господарського суду щодо права ТОВ на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, зазначивши про таке.
Передбачені Законом наслідки, що настають з моменту порушення справи про банкрутство, полягають, зокрема в обмеженні прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно, а також в особливостях задоволення вимог забезпечених кредиторів до боржника — лише в порядку, передбаченому Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Тож ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв'язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні проти відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство — щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні ч. 1 ст. 254 ГПК України.
Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника
Крім того, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.
Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє відповідність його вимог до боржника розміру, встановленому законом, обґрунтованість цих вимог, їх безспірність, реальну, а не формальну неспроможність їх виконати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника — також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника.
Водночас, дійшовши висновку про не з’ясування судам усіх обставин, що мають значення для вирішення спору у цій справі задля правильної кваліфікації правовідносин між сторонами — встановлення юридичного факту реальної неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, як обов'язкової складової, що підлягає доведенню ініціюючим кредитором та встановленню судом при вирішенні питання про існування/відсутність підстав для відкриття та перешкод для подальшого провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора за загальною процедурою, передбаченою Законом, КГС ВС постановив скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції та направити матеріали справи №910/11946/18 на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію відкриття.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 22.10.2019 у справі №910/11946/18 можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» поговорила про новий Кодекс з процедур банкрутства та утворення єдиної СРО арбітражних керуючих із заступником міністра юстиції Валерією Коломієць.
Крім того, КГС ВС нагадав, що не може бути джерелом отримання невиправданих прибутків для кредитора.