КГС ВС нагадав, що не може бути джерелом отримання невиправданих прибутків для кредитора

Акціонерне товариство звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю з позовом про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору поставки № 1053/17 від 21.08.2017 у загальному розмірі 253 343, 10 грн, з яких: 74 046, 00 грн – 7% штрафу, 179 297, 10 грн – пені . Про це повідомляє Центр дослідження судової практики.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначалося про те, що під час виконання умов договору поставки № 1053/17 від 21.08.2017 відповідачем було допущено порушення строків поставки товару, у зв'язку із чим на підставі пункту 7.11 договору поставки № 1053/17 від 21.08.2017 відповідачу, як постачальнику, який прострочив, нараховано штрафні санкції.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту наведених норм убачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.

Як встановлено судами, відповідно до пункту 7.11 договору поставки компресорних станцій від 21.08.2017, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд, посилаючись на статтю 233 Господарського кодексу України, частково задовольнив клопотання відповідача та зменшив розмір штрафних санкцій на 60 %. При цьому, місцевим судом було враховано майновий стан відповідача (на підставі довідки про майновий стан, довідки банку, податкової вимоги), неспівмірність заявлених вимог (253 343,10 грн – штрафні санкції та 528 900,00 грн – вартість оплаченого товару), в порівнянні з коштами, сплаченими за поставку товару за договором, які можуть призвести до негативних наслідків в господарській діяльності відповідача, а також відсутність збитків внаслідок прострочення поставки товару відповідачем.

Суд апеляційної інстанції, вважаючи висновок суду необґрунтованим, зазначив про неправильне застосування судом при винесенні рішення норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин справи. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок про співмірність належних до сплати відповідачем штрафних санкцій із сумою прострочення і про дотримання інтересів сторін.

Проте апеляційний господарський суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, не спростував висновків суду першої інстанції та не надав правової оцінки обставинам і доводам, встановленим судом.

Із повним текстом постанови КГС ВС від 23.09.2019 № 920/1013/18 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у КГС ВС обговорили актуальні питання щодо земельних спорів.

Також ми повідомляли про постанову КГС ВС щодо зміни розміру частки учасника господарського товариства.