Захист охоронюваного інтересу у сфері екологічної безпеки: рішення КАС ВС

Право оскаржити нормативно-правовий акт, пов'язаний із конституційним правом на екологічну безпеку, належить кожному та може реалізовуватись громадянами особисто або спільно — через об’єднання громадян.

Про це зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи до Міністерства екології та природних ресурсів України про скасування наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря».

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційною інстанцією, вказаний наказ було скасовано.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що з огляду на важливість реального захисту довкілля неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Держава зобов’язана забезпечити доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства. Представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні.

При цьому Верховний Суд установив, що визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» призводить до звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності у зв’язку із заподіянням державі збитків у сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв’язку з виявленням таких порушень законодавства.

А отже, наслідком зазначених дій може бути погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутність сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров’я людей і навколишнє природне середовище.

Колегія суддів скасувала рішення першої та апеляційної інстанцій, які, розглядаючи справу по суті, залишили поза увагою питання безпеки навколишнього природного середовища.

Таким чином, Верховний Суд відновив дію методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Постанова Верховного Суду у справі №826/3820/18 (адміністративне провадження №К/9901/68979/18, К/9901/998/19).

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КАС ВС визначив, що письмові пояснення свідків адмінправопорушення без їх допиту є неналежними доказами.