Встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів: рішення КАС ВС

Обов'язковість оприлюднення проекту регуляторного акта і відповідного аналізу регуляторного впливу має на меті одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, чим, по суті, гарантує забезпечення публічного обговорення проекту регуляторного акта.

Про це зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом до Сєвєродонецької міської ради в особі Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про скасування рішення від 20 березня 2018 року № 172 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказаним рішенням відповідача було підвищено тариф на послугу з перевезення пасажирів тролейбусами за разовий проїзд одного пасажира та затверджено нову вартість абонентних білетів для громадян на проїзд у тролейбусі. Також попереднє рішення виконавчого комітету від 4 жовтня 2016 року № 514 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів електротранспортом» вирішено визнати таким, що втратило чинність. На думку позивача, оскаржуване рішення міської ради є незаконним і протиправним, оскільки відповідачем не дотримано процедури прийняття регуляторного акта згідно з вимогами закону, не проведено процедури публічного обговорення; проект рішення, що був оприлюднений на офіційному сайті відповідача, містив іншу інформацію, ніж рішення, яке було прийняте.

Підтримуючи позовні вимоги фізичної особи, Верховний Суд виходив з такого.

Повноваження виконавчого комітету місцевої ради у спірних правовідносинах регулюються, крім іншого, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження, зокрема, щодо встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на транспортні та інші послуги (п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Колегія суддів вказала, що виходячи з природи рішення міської ради про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом як регуляторного акта, його прийняттю мала передувати визначена законом процедура.

Так, у ст. 7 Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності — у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет (ст. 13 цього Закону).

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються у визначеній законом процедурі.

Верховний Суд зазначив, що оприлюднення регуляторного акта здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій. При цьому оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта, так і відповідний аналіз регуляторного впливу — документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.

Колегія суддів зауважила, що відповідачем у встановлений Законом спосіб не вчинено ані включення проектів оскаржуваних актів до плану регуляторної діяльності, ані повідомлення про оприлюднення проекту регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій, ані відповідного аналізу регуляторного впливу; не проведено належним чином їх обговорення. Вказане має наслідком порушення принципу прозорості та врахування громадської думки і тягне порушення прав як позивача, так і інших громадян — мешканців м. Сєвєродонецька.

Із постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 812/1177/18 (адміністративне провадження № К/9901/65569/18) можна ознайомитися за посиланням. 

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що згідно з правовою позицією Великої Палати ВС, вимога щодо виключення інформації з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.