Право апеляційного оскарження: ВС роз’яснив нові норми ЦПК України

1 березня 2017 року Бородянський районний суд Київської області ухвалив рішення у справі про визнання права власності на майно у порядку спадкування після померлої особи.

30 жовтня 2018 року особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на це судове рішення, посилаючись на те, що вказаним судовим рішенням порушені її права та обов'язки як спадкоємця померлої особи.

Постановляючи 23 листопада 2018 року ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи, апеляційний суд, посилаючись на положення ст. 358 ЦПК України, виходив з того, що оскаржуваним рішенням місцевого суду права особи не порушено.

Колегія суддів Верховного Суду не погодилася з таким висновком суду апеляційної інстанції і зазначила наступне.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у ст. 358 ЦПК України, згідно з якою суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо апеляційна скарга подана після спливу року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не врахував, що заявниця звернулась до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси (ч. 1 ст. 352 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише у межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення.

При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі в справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Верховний Суд вважає, що апеляційний суд зробив передчасний висновок про те, що оскаржуваним рішенням місцевого суду не порушено права особи, фактично надав оцінку доводам апеляційної скарги по суті, що можливо лише у межах відкритого апеляційного провадження з дослідженням усіх обставин справи та оцінкою доказів на підтвердження чи спростування доводів заявниці про порушення її прав оскаржуваним судовим рішенням.

З повним текстом постанови у справі №360/1938/16 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата ВС визначила, чи можливе примирення сторін у порядку ст. 46 КК у справах щодо злочинів, наслідком яких є смерть потерпілого.