Звернення до третейського суду на підставі дійсної третейської угоди не є обмеженням права на звернення до господарського суду. Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. Про це повідомляє прес-служба суду.
ТОВ «1» подало позовну заяву про стягнення з ТОВ «2» основної заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортних послуг навантажувача щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено частково (у частині вимог про стягнення пені відмовлено). Судами відмовлено у задоволені клопотання відповідача про припинення провадження у справі, з мотивів відсутності волі обох сторін про передачу спору третейському суду та неможливістю позбавлення позивача конституційного права на звернення до господарського суду.
Постановою КГС ВС у справі №913/783/17 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а позов залишила без розгляду.
КГС ВС дійшов висновку, що доводи відповідача про порушення судом першої інстанції приписів ст.80 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та судом апеляційної інстанції приписів ст.226 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) є обґрунтованими, з огляду на таке.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання ним своїх зобов'язань за договором. При цьому, сторони у договорі визначили, що всі спори, які виникають між сторонами у зв’язку з виконанням цього договору або що стосуються його зміни, припинення, недійсності підлягають розгляду та вирішуються у третейському суді для вирішення конкретного спору (третейський суд ad hoc).
Отже між сторонами є третейська угода про передачу всіх спорів на вирішення третейського суду, яка недійсною не визнавалася та відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про третейські суди», а тому є обов'язковою до виконання, і при цьому відповідач наполягав та наполягає на вирішенні даного спору саме третейським судом.
Суд зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо позбавлення позивача конституційного права на звернення до господарського суду є помилковими, оскільки наявність дійсного третейського застереження та обов’язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявив відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.55 Конституції України.
З текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Касаційний господарський суд у своїй постанові пояснив, що не може бути підставою для відмови у виплаті дивідендів. Суд розглянув справу акціонера ПАТ.
Також ми повідомляли, що КГС ВС висловився щодо представництва прокурором інтересів держави в особі державного концерну оборонно-промислового комплексу. Верховний Суд вирішив, що, відкриваючи провадження в інтересах держконцерну, прокурор тим самим діяв в інтересах держави.