Якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, він підлягає поверненню

Одеським апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Арцизького райсуду Одеської області від 20.05.2020 р. про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Про це інформує пресслужба Одеського апеляційного суду.

Ухвалою суду першої інстанції обвинувальний акт у кримінальному провадженні повернутий прокурору з таких підстав:

- при формулюванні обвинувачення слідчий посилається на висновок експерта, який є доказом по даному кримінальному провадженню та не може бути наданим під час підготовчого судового засідання;

- виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення містять посилання на конкретні докази, а саме: висновок судово-медичного експерта, який є в розпорядженні сторони обвинувачення та який ще до початку судового розгляду кримінального провадження по суті розкриває зміст і сутність означеного доказу обвинувачення, що суперечить положенням чч. 2, 4 ст. 291 КПК України та може свідчити про порушення принципів неупередженості і безпосередності дослідження ним доказів, що, в свою чергу, є неприпустимим.

Пославшись на зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акта.

В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що ухвала суду є необґрунтованою та незаконною.

- Обвинувальний акт відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому зазначені виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

- посилання в обвинувальному акті на висновок проведеної під час досудового розслідування експертизи зумовлено виконанням вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме для викладу фактичних обставин, формулювання обвинувачення та правової кваліфікації кримінального правопорушення;

- суд першої інстанції безпідставно послався в ухвалі на те, що підставою для повернення обвинувального акта є посилання у ньому на висновок експерта, оскільки використання даних, одержаних в результаті проведення експертних досліджень, є необхідною умовою обґрунтованості цього документа, та суду на стадії підготовчого судового засідання вже відомий номер висновку експерта та дата його складання, оскільки відомості про це зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування і це не може розцінюватися судом як надання суду доказів до початку судового розгляду.

Посилаючись на наведені доводи, прокурор просив ухвалу суду скасувати та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого провадження в іншому складі суду.

Відповідно до припису п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Перевіривши зміст обвинувального акта, колегія суддів дійшла висновку, що він у цілому відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7.1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Аналіз змісту обвинувального акта показав, що він містить анкетні відомості обвинуваченого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення та інші, передбачені законом відомості, отже суд першої інстанції в ухвалі безпідставно зазначив, що обвинувачення є неконкретним.

Натомість, всупереч вимогам ст. 291 КПК України, обвинувальний акт містить посилання на конкретні докази, зокрема висновок експерта та наведений у ньому зміст зазначеного доказу, що суперечить приписам зазначеної вище норми кримінального процесуального закону, адже докази подаються сторонами кримінального провадження під час судового розгляду.

Отже, обвинувальний акт, зазначений у кримінальному провадженні, не відповідає вимогам КПК України, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін.

З матеріалами справи можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером 11-кп/813/1579/20.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.